Шарліз Терон народилася 7 серпня 1975 року в невеликому містечку Беноні на півдні Африки, в 25 кілометрах від Йоханнесбурга. Її батьки володіли невеликою фермою, а також компанією по будівництву доріг. Перспектива займатися розведенням корів не дуже те радувала маленьку Шарліз, і вона вирішила зробити все можливе, щоб уникнути цієї долі — в 6 років почавши займатися танцями, через деякий час вона почала серйозно подумувати про професійну кар'єру в області балету — у віці 13 років Терон перевели в балетну школу в Йоханнесбурзі, що відкривала перед нею великі горизонти.
Перемігши в 16 років на конкурсі моделей, брати участь в якому вона вирішила за порадою матері, Терон вирішила змінити на якийсь час сферу своєї діяльності і відправилася до Італії, щоб взяти участь в Капрі, міжнародному конкурсі моделей. Проте вже через рік Шарліз зрозуміла, що не хоче, щоб її сприймали тільки як симпатичну пустунку і вирішила повернутися до своєї першої пристрасті — балету, поступивши в престижну танцювальну школу в Нью-Йорку. Але її мріям не призначено було збутися — травма коліна поклала її край балетній кар'єрі, позбавивши Шарліз найголовнішого в її житті.
Не маючи можливості займатися улюбленою справою, пригнічена Шарліз відправилася до Голлівуду. Її помітили там абсолютно випадково — одного разу, коли банківський службовець відмовився видати їй гроші, вона закотила йому «сцену», свідком якої став агент, що займається талантами (що відкрив свого часу також Рене Руссо і Джона Харта). Не маючи ніяких інших варіантів, і без гроша в кишені, Шарліз нічого не залишалося, як погодитися з пропозицією почати акторську кар'єру. Спершу їй, правда, довелося впродовж деякого часу виправляти свій південно-африканський акцент, але незабаром вона вже отримала свою першу роботу — епізодичну німу роль завдовжки в декілька секунд в «Дітях Кукурудзи 3», де вона зіграла одну з матусь в парку. Далі послідували «Два дні в долині» /2 Days in the Valley/, після чого Шарліз взяла участь в прослуховуванні на роль в новому фільм Тома Хенкса (його режисерському дебюті) «Те, що ти робиш!» /that Thing You Do!/ і була вибрана ним з числа інших претенденток — і хоча тоді їй дісталася лише невелика роль, це вже було хорошим стартом.
Знявшись в судовій стрічці «Процес і помилка» /trial and Error/, Шарліз нарешті наблизилася до першого ешелону зірок — їй запропонували одну з головних ролей в «Адвокаті Диявола» — її ім'я стояло на афіші поряд з самим Аль Пачино і Кіану Рівзом.
Після цієї стрічки на акторку посипалися пропозиції від кіностудій — в 1998 році вона отримала свою першу головну роль в діснєєвськой стрічці «Могутній Джо Янг» /mighty Joe Young/; у 1999 році знялася з Джоні Деппом з невдалій фантастичній драмі «Дружина астронавта» /the Astronaut's Wife/ — ця роль частково перекликалася з її роботою в «Адвокатові Диявола» — в обох стрічках дружини Терон переживали містичні зміни в своєму житті (в даному випадку, повернувшись після чергового польоту, герой Деппа, що пережив на орбіті зустріч з чимось нез'ясовним, лякається) — проте, якщо перша робота була сприйнята критиками на ура, то «Дружина Астронавта» отримала украй негативні відгуки, як відносно стрічки в цілому, так і ігри акторів.
Важливим кроком на шляху до «Оскара» в кар'єрі Терон стала зворушлива драма «Правила Винарів» режисера Лассе Халстрома — стрічка отримала 7 номінацій на «Оскар», включаючи «кращий фільм», дві з яких матеріалізувалися — Майкл Кейн був визнаний кращим актором другого плану, а Джон Ірвінг отримав нагороду за кращий сценарій. Молоду багатообіцяючу актрису кіноакадеміки в той раз вирішили обійти увагою, проте визнання, як виявилось, було лише питанням часу.
У «Азартних Іграх» Джона Франкенхаймера Шарліз в черговий раз дісталася роль подружки одного з головних героїв, хоча і більш насичена дією в порівнянні з попередніми аналогічними роботами. «Військовий Нирець» і «Легенда Баггера Венса» також не залишили в кар'єрі Шарліз якого-небудь значного сліду і були лише черговими сходинками на шляху до по-справжньому головних ролей.
Похмурі «Ярди», в яких Шарліз вдалося отримати роль депресивної наркоманки, дівчини героя Хоакина Фенікса, послужили для неї непоганим досвідом — продюсерам нелегко було повірити в те, що життєрадісна блондинка Терон зможе приміряти на екрані такий незвичний для себе образ, проте актриса справилася з цим завданням прекрасно.
Як це не парадоксально, глядачі досить прохолодно сприйняли і позитивно-романтичний образ Терон в мелодрамі «Солодкий Листопад» — римейку однойменної стрічки 1968 року, зворушливій історії любові смертельно хворої дівчини і цинічного бізнесмена (Киану Рівз), життя якого міняється на 180 градусів після зустрічі з героїнею Терон. Стрічка здалася глядачам дуже «Солодкою» і зібрала в прокаті США скромні 25 млн доларів (при бюджеті в 40 млн), отримавши при цьому вельми слабкі рецензії критиків.
Після невеликої ролі в «15 хвилинах» з Робертом Де Ніро, Терон знялася в романтичній комедії Вуді Аллена «Прокляття нефритового скорпіона» — проте головну жіночу роль в своєму проекті Аллен все-таки довірив іншій актрисі — Хелен Хантів.
Далі був кіднеппінг у виконанні Кевіна Бейкона і Кортні Лав — «24 Години» /Trapped/ пройшли в прокаті США практично непоміченими — малоцікава історія викрадання у героїні Терон дитини здалася глядачам абсолютно непереконливою, не кажучи вже про журналістську братію. Як результат — скромні 6 млн зборів при 30-мільйонному бюджеті.
Для того, щоб добитися справжнього визнання з боку кінокритиків, Терон довелося піти на по-справжньому героїчний вчинок і спотворити себе для нової ролі до невпізнання. Колишній моделі довелося перевтілитися в потворну повію, одержиму параноїдальною ненавистю до чоловіків, — і тим складніше було дане перевтілення, що в основу фільму була покладена історія реальної серійної вбивці. Шарліз вдалося розбудити всередині красуні справжнє чудовисько, монстра, що вразив своєю грою членів кіноакадемії, — обійшовши в своїй номінації Наомі Уоттс, Саманту Мортон і Діан Кітон, Терон була удостоєна першого в своїй кар'єрі «Оскара» (сподіваємося, не останнього). Повернувшись після цього тріумфу до себе на батьківщину, актриса була відмічена урядовою нагородою і приймала поздоровлення особисто від президента ЮАР.
І якщо «Монстр» відлякав багато пересічних глядачів, то кримінальний трилер, що вийшов в тому ж році, «Пограбування по-італійськи» з Марком Уолбергом і Едвардом Нортоном непогано показав себе в прокаті — ще б, адже стрічки з розряду «як вкрасти мільйон» завжди привертали глядача. Збори картини, тільки усередині США що перевищили 100-мільйонну планку, спонукали продюсерів запустити в роботу сиквел. Продовження стрічки під назвою «Пограбування по-бразильськи» повинне побачити світло в 2006 році, актори вже дали свою згоду на участь в проекті.
У 2005 році Шарліз вирішила піти по шляху Анджеліни Джолі і Мілли Йовович, спробувавши себе в жанрі жіночого екшн-муві. Їй була запропонована головна роль в екранізації популярного мультсеріала «Еон Флакс», придуманого в середині 90х років Пітером Чангом, який забив собі місце в ефірі американського MTV. Як часто буває в подібних випадках, повнометражний продукт виявився не таким затребуваним, як його оригінал — збори за перший уїкенд склали скромні 12 мільйонів при 60-мільйоному бюджеті можна розцінювати як провал.
Не стоїть, проте, забувати, що акторці з успіхом вдається чергувати роботу в розважальному кінематографі з серйозними ролями, розрахованими на увагу кіноакадеміків. До таких стрічок відноситься і виробнича драма, що вийшла в цьому році, з життя трудящих жінок, що борються за свої права, — «Північна Країна» має всі шанси потрапити в список стрічок, номінованих на «Оскар», але хто знає, може до Терон і цього року посміхнеться успіх.
