Леонід Биков (Леонід Федорович Биков) народився 12 грудня 1928 року в селі Знам'янка на Донеччині, загинув 11 квітня 1979 року під Києвом. Український актор театру й кіно, кінорежисер, Народний артист УРСР, лауреат Шевченківської премії. Його головна робота — фільм «В бій ідуть самі „старі“», який він поставив і в якому зіграв командира «співочої» ескадрильї Тітаренка на прізвисько Маестро.
Дитинство та навчання
Биков народився в робітничій родині в селі, що нині належить до Слов'янського району Донецької області. Юнаком він мріяв стати військовим льотчиком, але обрав сцену: у 1946–1951 роках навчався на акторському факультеті Харківського театрального інституту, його педагогом був Данило Антонович. Членом Спілки кінематографістів України він був з 1961 року.
Театр
Після інституту, у 1951–1960 роках, Биков був актором Харківського академічного драматичного театру імені Тараса Шевченка. На цій сцені він, зокрема, зіграв Павку Корчагіна у виставі за романом «Як гартувалася сталь» і Олега в п'єсі Віктора Розова «У пошуках радості».
Кіно
Паралельно з театром актор почав зніматися в кіно. Після епізодичної ролі Сашка в «Долі Марини» (1953) й Петі Мокіна в «Приборкувачці тигрів» (1954) справжню славу йому приніс «Максим Перепелиця» (1956), де Биков зіграв заголовного героя — дотепного й невгамовного сільського хлопця. Далі були ролі в «Дорогій моїй людині», «Травневих зорях», «Альошчиному коханні», «На семи вітрах».
У 1960–1965 роках Биков працював актором і режисером на «Ленфільмі». Там він дебютував як постановник десятихвилинною сатиричною новелою «Як не в'ється мотузка» (1962), яку зняв разом із Гербертом Раппапортом, а у фільмі «Зайчик» (1964) був одночасно режисером і виконавцем головної ролі. Зіграв він і візника у фільмі Йосипа Хейфица «У місті С.» (1967) за Чеховим. 1968 року на екрани вийшли «Розвідники» з Биковим у ролі Макаренка.
«В бій ідуть самі „старі“» та останні роки
З 1969 року митець працював на Київській кіностудії імені Олександра Довженка. Тут він поставив фільм про фронтових льотчиків «В бій ідуть самі „старі“» (1973), у якому зіграв капітана Тітаренка. Стрічка принесла йому широке визнання та Шевченківську премію 1977 року. Коли 1974 року фільм показали на кінофестивалі в Баку, Биков відмовився від участі в боротьбі за приз на користь «Калини червоної» Василя Шукшина, сказавши: «У списку, де буде Василь Шукшин на першому місці, я вважатиму за честь бути хоч сотим».
Саме ця робота найбільше пов'язана з його іменем: навіть пам'ятник, відкритий у Києві, зображує Бикова в образі капітана Тітаренка.
Стилістичним продовженням цієї роботи став фільм «Ати-бати, йшли солдати…» (1977), де Биков зіграв Святкіна. Він розпочав комедію «Прибулець», але завершити її не встиг — збереглися тільки кінопроби. 11 квітня 1979 року Леонід Биков загинув в автомобільній аварії на шосе Київ — Димер. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
Пам'ять
На будинку на вулиці Туманяна, 8 у Києві, де актор мешкав у 1975–1979 роках, 1980 року встановили меморіальну дошку, ще одна з'явилася 1988-го на будівлі кіностудії імені Довженка. 2001 року в Києві відкрито пам'ятник Бикову в образі капітана Тітаренка; на місці загибелі стоїть пам'ятний знак. Його ім'я носять ескадрилья льотного полку, вулиці в багатьох містах України; астероїд, відкритий 1973 року, отримав його ім'я 1994-го; у Краматорську встановлено бронзове погруддя, а фільм Леоніда Осики «…якого любили всі» (1982) присвячено його пам'яті.
Нагороди та звання
- Заслужений артист РРФСР (1965)
- Народний артист Української РСР (1974)
- Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (1977) — за фільм «В бій ідуть самі „старі“»
Вибрана фільмографія
- Доля Марини (1953) — роль: Сашко
- Приборкувачка тигрів (1954) — роль: Петя Мокін
- Чужа рідня (1955)
- Максим Перепелиця (1956) — роль: Максим Перепелиця
- Дорога моя людина (1958) — роль: Павло Богатирьов
- Травневі зорі (1959) — роль: Льоша
- Обережно, бабусю! (1960)
- Альошчине кохання (1961) — роль: Альошка
- На семи вітрах (1962) — роль: Гаркуша
- Горизонт (1962)
- Зайчик (1964)
- У місті С. (1967) — роль: візник
- Розвідники (1968) — роль: Макаренко
- Де ви, лицарі? (1971)
- В бій ідуть самі «старі» (1973) — роль: капітан Тітаренко (Маестро)
- Ати-бати, йшли солдати… (1977) — роль: Святкін