Богдан Ступка

Богдан Ступка (Богдан Сильвестрович Ступка) народився 27 серпня 1941 року в селищі Куликів на Львівщині, помер 22 липня 2012 року в Києві. Український актор театру й кіно, Народний артист СРСР, Герой України, лауреат Шевченківської премії, багаторічний художній керівник театру імені Івана Франка. Найвідоміші його ролі — Тев'є у виставі «Тев'є-Тевель» і Богдан Хмельницький у фільмі Єжи Гофмана «Вогнем і мечем».

Дитинство та навчання

Ступка з'явився на світ у роки німецької окупації. 1948 року родина переїхала до Львова. Батько співав у хорі Львівського оперного театру, там же працювали й інші родичі, тож хлопець змалку бачив сцену з-за лаштунків. У чотирнадцять років він уперше вийшов на кін театру імені Марії Заньковецької — у масовці вистави «Дні Турбіних».

Після школи спробував вступити на хімічний факультет Львівського університету, але іспитів не склав. Працював лаборантом в обсерваторії, навчався заочно на філологічному факультеті. 1961 року закінчив акторську студію при театрі імені Марії Заньковецької. Згодом відслужив у війську (1963–1966), а 1984-го здобув диплом театрознавця на заочному відділенні Київського інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.

Театр

Сімнадцять років, з 1961 до 1978-го, Ступка грав у львівському театрі імені Марії Заньковецької. Його наставником був режисер Сергій Данченко; переломною критики вважають роль Річарда III у постановці 1973 року. Коли Данченко 1978 року очолив київський театр імені Івана Франка, актор переїхав до столиці слідом за ним.

На франківській сцені він зіграв понад п'ятдесят ролей: Миколу Задорожного в «Украденому щасті», короля Ліра, царя Едіпа, Войницького в «Дяді Вані». Центральною стала роль Тев'є у виставі «Тев'є-Тевель» за Шолом-Алейхемом (п'єса Григорія Горіна): її актор зіграв понад триста разів, з нею театр гастролював у США та Канаді, а 1993 року за неї Ступка отримав Шевченківську премію. Після смерті Данченка 2001 року він очолив театр і керував ним до кінця життя. У 2006–2010 роках також вів акторський курс у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

Кіно

У кіно Ступка дебютував 1971 року роллю Ореста Дзвонаря у фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою». Загалом він зіграв понад сто ролей, працюючи з Отаром Іоселіані, Кшиштофом Зануссі, Єжи Гофманом, Режисом Варньє, Кірою Муратовою, Сергієм Бондарчуком, Володимиром Бортком, Павлом Чухраєм.

Особливе місце в його фільмографії посідають історичні постаті: Олександр Керенський у «Червоних дзвонах», Борис Годунов у «Кремлівських таємницях XVI століття», Остап Вишня, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа в «Молитві за гетьмана Мазепу» Юрія Іллєнка, Чингісхан. За роль у фільмі Дмитра Месхієва «Свої» він отримав «Срібного Георгія» Московського кінофестивалю, а за роль у стрічці Кшиштофа Зануссі «Серце на долоні» — приз за найкращу чоловічу роль Римського кінофестивалю. 2009 року вийшов «Тарас Бульба» Володимира Бортка з ним у головній ролі; критика прийняла фільм неоднозначно.

Державна та громадська діяльність

У 1999–2001 роках Богдан Ступка був міністром культури і мистецтв України в уряді Віктора Ющенка. Він також був президентом Київського міжнародного кінофестивалю.

Особисте життя

Дружина — Лариса Ступка (Корнієнко), з якою актор одружився 1967 року. Їхній син Остап Ступка й онук Дмитро Ступка також стали акторами театру імені Івана Франка.

Останні роки та пам'ять

Богдан Ступка помер 22 липня 2012 року в київській лікарні «Феофанія» після тривалої хвороби. Прощання відбулося в театрі імені Франка, поховали актора на Байковому кладовищі. На його честь названо астероїд 269252, вулиці в низці українських міст; 2016 року Укрпошта випустила поштову марку, у Куликові відкрито меморіальну кімнату, а 2021 року в Києві з'явився барельєф.

Нагороди та звання

  • Народний артист Української РСР (1980)
  • Народний артист СРСР (1991)
  • Національна премія України імені Тараса Шевченка (1993) — за роль Тев'є у виставі «Тев'є-Тевель»
  • Орден «За заслуги» II та I ступенів (1999, 2001)
  • Київська пектораль за найкращу чоловічу роль (2001)
  • «Срібний Георгій» Московського міжнародного кінофестивалю (2004) — за роль у фільмі «Свої»
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2006) і IV ступеня (2010)
  • Приз за найкращу чоловічу роль Римського кінофестивалю (2008) — «Серце на долоні»
  • «Золотий орел» за найкращу чоловічу роль (2010) — «Тарас Бульба»
  • Герой України (2011)
  • Державна премія України імені Олександра Довженка (2012, посмертно)

Вибрана фільмографія

  • Білий птах з чорною ознакою (1971) — роль: Орест Дзвонар
  • Наперекір усьому (1972) — роль: Симеон
  • Забудьте слово «смерть» (1979) — роль: Іван Островий
  • Дударики (1980) — роль: Микола Леонтович
  • Червоні дзвони. Фільм 2 (1982) — роль: Олександр Керенський
  • Украдене щастя (1984) — роль: Микола Задорожний
  • Данило — князь Галицький (1987) — роль: Судич
  • Кам'яна душа (1988) — роль: Сергій Муратов
  • Микола Вавилов (1990) — роль: Трохим Лисенко
  • Кремлівські таємниці XVI століття (1991) — роль: Борис Годунов
  • Із житія Остапа Вишні (1991) — роль: Остап Вишня
  • Господи, прости нас, грішних (1992) — роль: Цибукін
  • Тарас Шевченко. Заповіт (1992)
  • Сірі вовки (1993) — роль: Володимир Семичастний
  • Вогнем і мечем (1999) — роль: Богдан Хмельницький
  • Схід — Захід (1999) — роль: полковник Бойко
  • Молитва за гетьмана Мазепу (2002) — роль: Іван Мазепа
  • Таємниця Чингісхана (2002) — роль: Чингісхан
  • Свої (2004) — роль: Іван Блінов
  • Водій для Віри (2004) — роль: генерал Сєров
  • Взяти Тарантіну (2005) — роль: Фелікс Добржанський
  • Заєць над безоднею (2006) — роль: Леонід Брежнєв
  • Серце на долоні (2008) — роль: Костянтин
  • Тарас Бульба (2009) — роль: Тарас Бульба
  • Шантрапа (2010) — роль: посол Фірсов
  • Платон Ангел (2010) — роль: Платон Ангел
  • Будинок (2011) — роль: Григорій Шаманов
  • 12 місяців. Нова казка (2015) — роль: Грудень