Любов Поліщук |
|
Любов Поліщук народилася 21 травня 1949 року в Омську в робочій сім'ї. Про своє дитинство вона згадувала: «У нас працював лише один тато, так що життєві труднощі я знала з дитинства. Але була безтурботною дитиною: співала, танцювала, постійно пародіювала знайомих. За це, до речі, мене прозвали «артисткою». Перший шлюб Коли Любі виповнилося 16 років, вона відправилася в столицю поступати в театральний інститут. Москва зустріла її неласкаво. На іспити Любов запізнилася, а тут ще виникли проблеми з житлом. Три доби їй довелося ночувати на вокзалі. Але потім доля все ж таки посміхнулася їй. Дівчину прийняли у Всеросійську творчу майстерню естрадного мистецтва. Як признавалася актриса, тоді вона була по-справжньому щаслива! У естрадній майстерні Любов Поліщук познайомилася із студентом Валерієм Макаровим, за якого незабаром вийшла заміж. У 1967 році, вони, закінчивши навчання, разом відправилися до Омська. У Омську Любов Поліщук разом з Валерієм Макаровим були прийняті в місцеву філармонію, на сцені якої вони розігрували сатиричні сценки і інтермедії, співали, танцювали. У 1972 році у подружжя народився син Олексій. Але надалі сімейне життя Любові Поліщук і Валерія Макарова не склалася. Коли Олексію виповнилися чотири роки, вони розійшлися. Любов Григорівна так пояснювала розрив: «Я прагнула в житті досягти чогось більшого, а Валєра вважав, що він вже всього добився. Тому наші шляхи розійшлися». Незабаром Любов Поліщук запросили до Москви в мюзик-хол. З Валерієм Макаровим вона більше не зустрічалася. Помер він в 1990 році. Мюзик-хол. Дебют в кіно У мюзик-хол Любов Поліщук була запрошена для виконання головної ролі в спектаклі «Червона стріла». Це історія про дівчину, яка здійснила свою мрію стати актрисою. Опісля декілька років Любов Поліщук зіграє зірку сцени у фільмі «Тільки в мюзик-холі». Обидві ці ролі перекликаються з долею самої актриси. У столицю Любов Поліщук перебралася разом з сином. Довелося непросто. 11 місяців з 12 театр проводив на гастролях, і Любов постійно брала з собою маленького Льошу. «У готельному номері - нескінченні кашки-малашки, терті овочі, пелюшки... А потім потрібно було легко і красиво випурхнути на сцену. Ну звідки тут узятися безтурботності, коли ти своїй дитині і батько, і мати?!» - розповідала вона. Завдяки своїм співацьким і танцювальним здібностям в 1977 році Любов Поліщук дебютувала в кіно. Марк Захаров запросив молоду актрису в знаменитий епізод фільму «12 стільців». Разом з Остапом Бендером, якого грав Андрій Миронов вона танцювала «Танго пристрасті». Актрису помітили і почали запрошувати зніматися. У фантастичному мюзиклі Леоніда Квініхідзе «31 червня» вона зіграла Куїні, господиню «Вороного коня», в чудовій картині «Пригоди принца Флорізеля» - Жаннет, в комедії Михайла Грігорьева «Дуенья» - Діану, в шкільному фільмі «В моїй смерті прошу винити Клаву» - маму Клави. Театр мініатюр. Другий шлюб У 1979 році Любов Поліщук перейшла в трупу Московського театру мініатюр (пізніше театр «Ермітаж»). Тут по-справжньому розкрився її драматичний акторський талант. Спектакль М.Льовітіна «Хармс! Чармс! Шардам!», у якому Поліщук зіграла відразу декілька ролей став подією театральної Москви. На сцені театру мініатюр Любов Поліщук виступала сім років, зігравши ролі в найпопулярніших спектаклях: «Чехонте в Ермітажі», «Здрастуйте, Гі де Мопассан», «Хроніка широко оголошеної смерті», «Принцип Пітера». Паралельно з напруженою роботою в театрі Любов Поліщук заочно в 1985 році закінчила акторський факультет Державного інституту театрального мистецтва (ГИТИС) ім. А.В. Луначарського. Тоді ж відбулися зміни і в особистому житті актриси. Вперше художник Сергій Цигаль побачив Любов Поліщук в якомусь фільмі, а трохи пізніше він потрапив на спектакль з її участю. Щоб познайомитися з вподобаною йому актрисою, він підключив своїх друзів і знайомих. «Коли нас, нарешті, представили один одному, я вже була про нього найкращої думки. Сподобалося, що він веселий, з почуттям гумору і не пошляк. А як він красиво залицявся!» - згадувала Любов Григорівна. Син Олексій появі вітчима зрадів. Подружжя забрало хлопчика з школи-інтернату, де він навчався, і зажили повноцінною щасливою сім'єю. А через рік в сім'ї з'явилося поповнення - народилася дочка Маша. 80-і роки. Робота в кіно У 80-і роки Любов Поліщук продовжувала активно зніматися в кіно, хоча великих робіт в цей період у неї небагато. Говорять, що причиною став конфлікт з керівництвом кіностудії «Мосфільм», внаслідок якого актрисі почали відмовляти в головних ролях. Проте, вона знялася в знаменитій мелодрамі Вадима Дербенева «Змієлов», зіграла Адель Фортеск'ю в детективі «Таємниця «Чорних дроздів». На кіностудії ім. Довженка Поліщук довірили головну роль в трагікомедії «Якщо можеш, пробач.», а на «Лентелефільмі» - в психологічній драмі «Езоп». Ситуація змінилася в кінці 80-х. У 1989 році на екрани вишли відразу декілька фільмів за участю актриси. Вона зіграла невелику роль в знаменитій «Інтердевочке» Петра Тодоровського, блиснула в головній ролі в драмі Владимира Кучинського «Любов з привілеями». Але справжній зліт чекав актрису в 90-і роки. 90-і роки. Театр З 1989 по 1995 рік Любов Поліщук працювала в театрі «Школа сучасної п'єси» під керівництвом І. Райхельгауза. За цей період вона зіграла ролі в спектаклях: «А чому ти у фраку?» Д.Сухарева і С.Нікітіна, «Прийшов чоловік до жінки» С.Злотникова (обидва - режисер І.Райхельгауз), «Антигону в Нью-Йорку» Я.Гловацького (реж. Л.Хейфец). Паралельно з початку дев'яностих років Любов Поліщук активно брала участь в проектах приватних московських театрів і антреприз. Так в 1994-1996 роках вона грала в Театрі Антона Чехова в двох спектаклях: «Там же, тоді ж» і «Вшановувані». А в 1995 році в театральній компанії «Арт-клуб» вона виконала роль в спектаклі режисера А. Житінкіна «Квартет для Лаури». Після відходу з театру «Школа сучасної п'єси», Любов Поліщук повністю переключилась на роботу по договорах. У 1997 році на сцені театру «Ермітаж» Поліщук зіграла в двох постановках М.Льовітіна - «Зойкіна квартира» М.Булгакова і «Безрозмірне Кім-танго» Ю.Кіма. У 1998 році в Незалежній антрепризі вийшов спектакль по п'єсі Н. Демчик «Чоловічий сезон», де Л. Поліщук зіграла в дуеті з А. Домогаровим. Нарешті, в спектаклі по п'єсі А.Николая «Спокуса», поставленому театральним агентством «Арт-партнер ХХІ» в 2000 році, вона виконала роль Єви. 90-і роки. Кіно На початок 90-х років припав зліт популярності актриси. Цьому немало сприяли її ролі в картинах Анатолія Ейрамджана: «Мій моряк», «Бабник», «Новий одеон», а трохи пізніше - «Імпотент». Скажемо відверто, не всі вони були високого рівня, але багатьом глядачам у той час вони подобалися. З картин інших режисерів варто відзначити, перш за все, роль дружини посла в комедії Володимира Меньшова «Ширлі-мирлі». Кіно взагалі використовувало в основному комедійний талант актриси. У багатьох картинах Любов Поліщук виконувала ролі фатальних жінок з легким нальотом іронії. Саме у цих ролях виявлялася її унікальна особливість - прекрасні зовнішні дані «жінки-вамп» у поєднанні з талантом справжньої клоунеси. Останні роки життя Нове століття принесло нові роботи Любові Поліщук в кіно. У 2000 році вона знов знялася у Анатолія Ейрамджана в комедіях «Агент в міні-спідниці» і «День святого Валентина». Потім актриса виконала одну з головних ролей у фільмі Ельдара Рязанова «Тихі вири», знялася в серіалі «Російські амазонки - 2». У 2004-2006 роках Любов Поліщук знімалася в дуже популярному телесеріалі «Моя прекрасна няня». Роль мами Віки (головної героїні серіалу) актриса зіграла як і завжди яскраво і смішно. Її героїня брала активну участь в житті дочки, вона - енергійна, невтомна персона, яка завжди знала як краще і як треба. На жаль, кінематограф не використав повною мірою талант чудової актриси. Більшість із зіграних нею ролей - комедійні. Адже Любов Поліщук з однаковим успіхом могла виконувати і глибоко драматичні ролі. Такий, наприклад, якою вона з'явилася у фільмі Юрія Кара «Любов до тебе, як лихо», Валентині Сєрової, що розповідає про актрису. У картині вона зіграла матір головної героїні - актрису Клавдію Плавікову, у якої були непрості відносини зі своєю знаменитою дочкою... Останнім часом Любов Поліщук важко хворіла, але продовжувала зніматися в "Моїй прекрасній няні". Про свою невиліковну хворобу вона прагнула не розповідати. Померла актриса 28 листопада 2006 року у себе вдома в колі сім'ї. Син Любові Поліщук Олексій Макаров - в даний час відомий кіноактор (головна роль в бойовику "Особистий номер"). Фільмографія:
Також радимо переглянути:
|
