Елайджа Вуд |
|
Одного разу, під час проглядання телевізійної реклами, батьків Вуда спіткала думка про те, що їх син міг би з таким же успіхом зніматися в роликах, як і інші його однолітки. Так, в 1988 році, мати Елайджі віддала сина в їх місцеве модельне агентство Авант Студіос, і вже через шість місяців хлопчик був відправлений на конференцію Міжнародної Асоціації Моделей і Молодих Талантів, що проходить в Лос-Анджелесі. Це був перший раз, коли Елайджа покинув свій рідний штат Айова. Один з членів жюрі, що брали участь у відборі молодих талантів Гері Скалзо признався якось, що спочатку дуже неохоче погодився брати участь в цьому міроприємстві: "Там було більше 200 дітей зі всього світу, а також ще 300 чоловік у віці до 30 років, що також вирішили випробувати успіх. Багато моїх колег питали мене тоді, чи бачив я Елайджу і мене це зацікавило. В результаті я впродовж цілого дня з відкритим ротом спостерігав за ним і не міг приховати свого захоплення його вируючою енергією і його талантом. Єдине, чого я побоювався, так це чи зможемо ми потім направити всю цю енергію в потрібне русло". Інші члени жюрі згадують, що, коли Елайджа вперше вийшов на сцену, в залі запанувала тиша: "Він повністю контролював аудиторію з моменту першого своєї появи. Його природна чарівливість, його усмішка і харизма миттєво підкорили серця глядачів". Коли Гері Скалзо вперше побачив Елайджу на тому фестивалі, хлопчикові було всього 8 років. Талант його був очевидний і вже через декілька днів після закриття заходу Вуд з мамою були запрошені в агентство на предмет розвитку акторської кар'єри хлопчика. Сам Елайджа згадує, що у нього і в думках не було стає актором, коли він вперше був відправлений на фестиваль талантів - йому тоді була цікава кар'єра моделі. Проте, коли Скалзо прочитав з ним на пару декілька монологів, а потім запитав його, чи хоче він бути актором, хлопчик, не замислюючись, відповів: "Звичайно. Я буду актором". Вже через місяць сім'я Вуда переїхала до Лос-Анджелеса, де і почалася акторська кар'єра Елайджі, який перші три роки в Голлівуді працював під чуйним керівництвом Гері Скалзо. Через 6 тижнів прослуховувань і кастингів Елайджа отримав свою першу роботу - роль в кліпі Поли Абдул "Forever Your Girl". Потім послідували невеликі ролі в таких стрічках, як "Назад В Майбутнє 2" (back to the Future Part II, 1989) і "Внутрішнє розслідування" (Internal Affairs). Проте кінокритики вперше відмітили молоде дарування тільки після виходу на екрани стрічки Баррі Льовінсона "Avalon" в 1990 році, номінованої на "Оскар" в декількох категоріях. Свою першу головну роль Елайджа виконав в картині "Рай" (Paradise), де він грав хлопчика, що намагається звести разом героїв Дону Джонсона і Мелані Грифіт. А в 1992 році він зіграв разом з Крейдою Гібсоном в стрічці "Вічно Молодий" (Forever Young). У 1993 році Вуд склав пару іншому молодому даруванню - Маколею Калкіну в стрічці "Хороший Син" (The Good Son), яка провалилася в прокаті і отримала погані відгуки глядачів, які не змогли сприйняти білявого хлопчини "Один Удома" в ролі малолітнього психопата. У тому ж році Елайджа виступив в ролі Гекльберрі Фінна в однойменному фільмі, а також знявся в картині "Війна" (The War) з Кевіном Костнером. У 1994 році актор виконав головну роль в "Норте" - стрічці, що отримала величезну кількість негативних відгуків, практично в кожному з яких, проте, містилися хвалебні слова в адресу молодого таланту. Картину не врятувала навіть присутність в ній такої зірки, як Брюс Уїлліс, хоча поява Брюса в костюмі великого білого кролика з морквиною в зубах, у мене особисто викликало як мінімум усмішку. "Фліппер", що вийшов в 1996 році був не багатьом кращим, проте ситуацію, на щастя, зміг змінити отримавший хвалебні відгуки у критиків "Крижаний вітер" (The Ice Storm) Енга Лі, який намітив позитивне зрушення в кар'єрі Вуда. Наступні стрічки за участю Елайджі, що вийшли в 1998 році, - "Зіткнення з Безоднею" і "Факультет" Родрігеса, хоч і не були високохудожніми творами, з погляду критиків, але користувалися стійкою любов'ю публіки і зібрали непогану касу в світовому прокаті. Саме після цього Елайджу почали таки дізнаватися рядові глядачі, у тому числі і за межами США. Стрічки, що вийшли в період 1999-2000 рік пройшли здебільшого непоміченими, і вже тим більше меркнули в порівнянні з останньою роллю Елайджі - ролі Фродо в довгожданій екранізації "Володаря Кілець". І як би не була сприйнята ця кіноепопея поклонниками творчості Толкієна і просто рядовими глядачами, практично всі, хто дивився фільм, одностайно сходяться в одному - молодий талант, узятий на головну роль, справився з нею на всі 100% і тепер уже навряд чи можна собі навіть уявити кого-небудь ще в образі Фродо. Також радимо переглянути:
|
