Педро Альмодовар

Народився в місті Кальсада-де-Калатрава провінції Сьюдад Реал. У 8 років переїхав разом з сім'єю в Естремадуру, де відвідував спочатку салезіанську, а потім францисканську школи.

У 16 років, один, без сім'ї і грошей, переїздить до Мадрида. Змінивши безліч місць роботи, на 12 років осідає в компанії «Телефоніка». В цей же час стає членом театральної групи «Los Goliardos». Грає маленькі ролі в професійному театрі, де знайомиться з Кармен Маурою. Разом з Макнамарою організовує музичну групу в стилі пародійного панк-глем-року. Пише розповіді, які періодично публікуються в колективних збірках («Сон розуму»).

У 1980 знімає свій перший повнометражний фільм «Пепі, Люсі, Бом і інші дівчата». Початком цьому проекту послужила фотоновела Альмодовара «Часті ерекції» («Erecciones generales»), створена за замовленням журналу «El Vybora». Фільм знімався більше року, тільки по вихідних. Гроші, в сумі пів-мільйона песет, знайшли Фелікс Ротатета, ще один учасник групи «Los Goliardos», і Кармен Маура, устаткування позичалося. Проте, брак коштів обернувся свободою дій. Фільм відразу ж став культовим в незалежних колах і серед відвідувачів мережі кинотетров Альфавіль, де він йшов на нічних сеансах протягом 4 років.

Світове визнання Альмодовар отримав після фільму «За що мені це?». От так відзивалася про цю картину газета «Нью-Йорк Таймз»: «Чудова чорна комедія. Просто маленький шедевр.»

У 1985 разом зі своїм братом, Агустіном Альмодоваром, створив продюсерську компанію «El Deseo», яка почала свою діяльність з випуску в 1986 фільму Педро Альмодовара «Закон бажання». Пізніше «El Deseo» випустила проекти таких режисерів, як Олексій де ла Іглесія, Гільєрмо дель Торо, Даніель Кальпарсоро, Моніка Лагуна, Ісабель Койшет, а також дуету, що складається з Дуньі Аясо і Фелікса Сабросо.

Перший крупний успіх Альмодовару принесла картина «Жінки на межі нервового зриву». Вона отримала близько п'ятдесяти національних премій і номінувалася на «Оскар».

У 1999 Альмодовар знімає фільм «Все про мою матері», який отримує десятки національних премій і премію «Оскар» за кращий іноземний фільм. Здається, що перевершити цей успіх неможливо, проте наступна картина режисера, «Поговори з нею» (знята в 2002 році), приносить йому сотні нагород по всьому світу, у тому числі і «Оскара» за кращий сценарій.

Тріумф Альмодовара супроводжує загострення відносин з кіноакадемією Іспанії, яка не висунула «Поговори з нею» на здобуття Оскара в номінації «Кращий іноземний фільм». У 2005 році, коли наступний фільм Альмодовара, «Погане виховання», не отримує жодної премії «Гойя», він разом з братом оголошує про вихід з складу академії, пояснивши це незгодою з системою голосування, що дозволяє перемогти в номінації при невеликій кількості голосів «за».