Іван Ярославович Гаврилюк народився 25 жовтня 1948 року в селі Йосипівка у Буському районі на Львівщині. Актор кіностудії імені Олександра Довженка, продюсер і громадський діяч, перший актор незалежної України, якому присвоїли звання народного артиста. Глядачам найбільше запам’ятався як Максим у «Захарі Беркуті» та Устим Кармелюк у однойменному телефільмі.
Дитинство та навчання
Гаврилюк родом із галицького села на Львівщині. Акторської майстерності він навчався в Київському інституті театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого в майстерні Віктора Івченка.
Ще студентом, 1968 року, Гаврилюк дебютував у кіно роллю Іванка у фільмі Бориса Івченка «Анничка». Інститут він закінчив 1970 року, а вже 1972-го став членом Спілки кінематографістів України.
Кіно
Протягом 1970–1990 років Гаврилюк працював актором Київської кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка. Широку увагу до нього привернула роль Левка в картині «Хліб і сіль» (1970), а однією з найважливіших ранніх робіт став Максим, син Захара Беркута, у героїко-історичній стрічці Леоніда Осики «Захар Беркут» (1971). На початку кар’єри режисери охоче бачили в ньому романтичного героя-коханця, часто в драматичних і трагічних обставинах; згодом актор розширив амплуа, а критики відзначали в його ролях поєднання яскравого зовнішнього малюнка з емоційною напругою.
У 1970-х він знімався багато й у різних жанрах: «Іду до тебе...» Миколи Мащенка, «Жива вода» Григорія Кохана, «Ати-бати, йшли солдати...» Леоніда Бикова, «Спокута чужих гріхів» Володимира Підпалого. В «Вавилоні ХХ» (1979) Івана Миколайчука він зіграв Клима Синицю. Того ж року на Укртелефільмі вийшла стрічка Романа Синька «Ой не ходи, Грицю...», де він виконав роль Гриця.
Актор працював не лише на київській кіностудії. Він зіграв Дмитра в «Зоряному цвіті» Миколи Ільїнського (1971) і Сильвестра в «Новому домі» В’ячеслава Іллященка (1973), а на «Мосфільмі» знявся в ролі Макара у фільмі Федора Філіппова «Це сильніше за мене» (1973). 1982 року він виконав роль Окуневського в біографічній стрічці Олега Фіалка «Повернення Баттерфляй», а наприкінці 1980-х на Укртелефільмі зіграв Івана Семенюка в картині Бадрі Небієрідзе «Гори димлять» (1989).
Найпопулярнішим Гаврилюк став у 1980-х. Чотирисерійний телефільм Григорія Кохана «Кармелюк» (1985–1986) зробив його героєм народного месника Устима Кармелюка. Далі були Василько Волинський у «Данилі — князі Галицькому» Ярослава Лупія (1987), отаман Сірко в «Чорній долині» (1988) та Іван Калита в казці Бориса Івченка «Небилиці про Івана» (1989). 1982 року він читав текст у документальному фільмі Леоніда Осики про Леоніда Бикова.
Продюсерська діяльність
Наприкінці 1980-х Гаврилюк узявся за організацію кіновиробництва. З 1989 року він очолював як художній керівник кінофірму «Україна», а з 1991-го — як генеральний директор кінофірму «Воля ХХ». Як продюсер і водночас виконавець ролей він працював над фільмами «Карпатське золото» (1991) та «Чотири листи фанери» (1992). У 1997–2002 роках був актором, режисером і сценаристом студії «Контакт». 2004 року зіграв командира Рена в історичній драмі Олеся Янчука «Залізна сотня».
Громадська діяльність
2002 року Гаврилюка обрали народним депутатом України IV скликання від виборчого округу № 126 на Львівщині; у парламенті він входив до фракцій «Реформи і порядок» та «Наша Україна» і склав мандат 2005 року. У 2010-х роках актор переїхав із Києва до Львова.
Визнання
1992 року Іван Гаврилюк першим серед акторів незалежної України отримав звання народного артиста. 2018 року його відзначено орденом «За заслуги» III ступеня.
Нагороди та звання
- Член Національної спілки кінематографістів України (з 1972)
- Народний артист України (1992)
- Народний депутат України IV скликання (2002–2005)
- Орден «За заслуги» III ступеня (2018)
Вибрана фільмографія
- Анничка (1968) — роль: Іванко
- Хліб і сіль (1970) — роль: Левко
- Комісари (1970) — роль: начальник курсів
- Іду до тебе... (1971) — роль: Михайло
- Жива вода (1971) — роль: Богдан
- Зоряний цвіт (1971) — роль: Дмитро
- Захар Беркут (1971) — роль: Максим
- Новий дім (1973) — роль: Сильвестр
- Це сильніше за мене (1973) — роль: Макар
- Ати-бати, йшли солдати... (1976) — роль: Сайко
- Спокута чужих гріхів (1978) — роль: Богдан
- Ой не ходи, Грицю... (1979) — роль: Гриць
- Вавилон ХХ (1979) — роль: Клим Синиця
- Повернення Баттерфляй (1982) — роль: Окуневський
- Кармелюк (1985) (серіал) — роль: Устим Кармелюк
- Данило — князь Галицький (1987) — роль: Василько Волинський
- Чорна долина (1988) — роль: отаман Сірко
- Небилиці про Івана (1989) — роль: Іван Калита
- Гори димлять (1989) — роль: Іван Семенюк
- Карпатське золото (1991) — роль: Крапивич
- Чотири листи фанери (1992) — роль: Богдан Мазепа
- Залізна сотня (2004) — роль: командир Рен