Гарік Сукачов

Сукачов
Ігор Іванович ( Гарік)
1 грудня 1959 в селі Маякіно Московської області.
Російський рок-музикант, лідер груп «БРІГАДА-С» (1984-1994) і «Недоторканні», актор, режисер.
Закінчив залізничний технікум (зокрема, доклав руку до проектування залізничної станції "Тушино"). У 1987 закінчив Липецьке культосвіт училище, отримав диплом режисера театру. Один з перших рок-досвідів - столична команда «Постскриптум», куди в 1983 році прийшов Євгеній Хавтан, що організував в тому ж році з музикантами "Постскриптуму" групу "Браво". А Гарік через два роки зібрав нині вже легендарну «Бригаду З», яка, випустивши декілька успішних альбомів (що стали "класикою" вітчизняного рок-н-ролу, зокрема "Нонсенс", що вийшов під ім'ям Гаріка Сукачева), виступивши на найбільших рок-фестивалях і навіть з'їздивши в 1989 році на гастролі до Америки, припинила в 1992 році своє існування.
У 1994-му році Гарік Сукачев виводить на долю-сцену свій новий колектив - «Недоторканні». Без перебільшення, "Недоторканні" - справжня супергрупа: у її склад увійшли Анатолій Крупнов, Рушан Аюпов, Сергій Воронов, Олексій Ермолін, Павло Кузін. Могутній концертний потенціал групи відразу ж привернув до неї увагу широкої музичною общестенності: "Недоторканні" виступають на всіх найбільших російських рок-фестівалях і зарубежом, на одній сцені з такими "монстрами долі", як Deep Purple і Status Quo, беруть участь (у ГЦКЗ «Росія») в шоу No Smoking Orchestra югославського режисера-гітариста Еміра Кустуріци. На жаль, цілого ряду музикантів, що входили до складу "Недоторканних", - Анатолія Крупнова, Олексія Ермоліна, Олександра Косоруніна - вже немає з нами, але колектив, поповнений новими силами, активно продовжує концертну і студійну діяльність. У 2000-му році Сукачев брав участь в роботі над «Postальбомом» і в концерті пам'яті Анатолія Крупнова.
Літом 2000 року відбувся феєричний виступ «Недоторканних» на фестивалі «Нашестя-2000». А великомасштабне шоу «Від “Бригади З” до “Непрікасаємих”», отгремевшєєе в грудні 2000 року в Москві і в Пітері, зібрало на одній сцені майже всіх музикантів, що грали з Сукачевим за останніх 15 років.
Гарік Сукачов - особа творчо різностороння. В середині 90-х він співробітничав з МХАТом ім. Чехова - спочатку як співрежисер (у дуеті з Михайлом Єфремовим) спектаклю «Злодійка, або Крик дельфіна» по п'єсі Івана Охлобистіна, а в 1996 році дав в МХАТі великий концерт, запис якого був виданий до 100-річного ювілею театру в 1998 році на двох CD. Крім того, Гарік успішно пробує сили як кінорежисер (на даний момент він зняв вже дві картини - «Криза середнього віку» і «Свято», що викликали чималий резонанс), актор (ролі в 12 фільмах), кліпмейкер («Вальс Москва», «П'яна пісня», «Право на вибір», «Телефонні хлопці»), організатор рок-акцій і фестивалів («Доля проти терору» і «Все це рок-н-рол», проект «Між водою і вогнем» в кафедральному соборі Калінінграда), автор і ведучий телепередач («Альтанка» на ATV).
Одне з останніх творчих звершень Сукачова - художній фільм "Свято", прем'єра якого була приурочена до дня Перемоги і пройшла в ГЦКЗ «Росія». 22 червня фільм був показаний по НТВ. З «Свята» вийшов «Фронтовий альбом» (2001), в якому Сукачев виконує пісні Петра Юхимовича Тодоровського. Багатьом запомнілася і сумісний проект "Недоторканних" з групою «Ленінград» (у якому Сукачев бачить своїх наступників) - колективи-побратими виступили разом і на "Нашесті-2001".

Одружений - дружина Ольга. Син - Олександр, дочка - Анастасія.