Сільвестр Сталоне

Сільвестр Енцио Сталоне народився 6 липня 1946 року в Нью-Йорку в сім'ї італійського емігранта. В процесі пологів у Сталлоне були частково пошкоджені нервові закінчення обличчя - частина щоки, губ і язика актора так і залишилися паралізованими, втім невиразна мова, усмішка і великі сумні очі стали надалі візитною карткою Слая.

Дитинство Сільвестра не можна назвати щасливим: батьки практично не приділяли йому уваги, а коли малюкові було 11 - зовсім розлучились. Слай був важкою дитиною - його виганяли з шкіл більше 10 разів, в основному із-за його поведінки, хоча і оцінками він теж не блищав. У 15 років, спочатку залишений після розлучення батьків з отцем, Сталлоне переїхав до матері і почав вчитися в спеціальній школі для важких підлітків. Там він почав активно займатися спортом, ходив в тренажерний зал і зрідка брав участь в театральних постановках.

Потім актор відправився на навчання до Швейцарії в Американський коледж, підробляючи при цьому тренером і продовжуючи грати в театрі. Повернувшись в Штати і твердо вже вирішивши стати актором, Слай пішов вивчати драматичне мистецтво в Університет в Майамі.

Проте отримати роботу в кіно Сталоне довго не вдавалося - першим його досвідом в даному напрямі стало софтвер-порно - дві картини не дитячого змісту після того, як Слай став суперзіркою були перевидані під єдиною назвою "Італійський жеребець" /italian Stallion, 1976/.

Після цього був ряд дрібних невдалих ролей в різних картинах і Сильвестр почав було вже зневірятися, але вирішив тимчасово залишити акторський терен і почав писати сценарії. Його історія про боксера Рокі Бальбоа сподобалася продюсерам і була незабаром екранізована із Сталлоне в головній ролі. Успіх був приголомшуючим. Картина принесла її творцям більше 200 млн. дол. І була висунута на "Оскар" в 10 номінаціях.

Незабаром популярність Сталлоне як героя бойовиків була підкріплена також трьома фільмами про Джона Рембо, картиною "Кобра" /Cobra, 1986/, "Танго і Кеш" /Tango & Cash, 1989/ і деякими іншими.

Спроби Слая спробувати себе в комедійному жанрі не користувалися популярністю в США: "Стій або моя мама стрілятиме" /Stop! Or My Mom Will Shoot, 1992/ і "Оскар" /Oscar, 1991/ провалилися в американському прокаті, хоча в Росії, на мій погляд, пришлися глядачеві до душі.

З роками зірка Сталлоне почала поступово гаснутиі такі стрічки як "Суддя Дредд" /judge Dredd, 1995/, "Руйнівник" /Demolition Man, 1993/ і "Вбивці" /assassins, 1995/ вже не користувалися такою популярністю, як ранні роботи актора.

Особисте життя Слая теж складалося непросто. Перша дружина Сталлоне подарувала йому двох синів, один з яких пішов по батькових стопах в кінематограф, а другий, на жаль, народився хворим і страждав аутизмом. Складна атмосфера, що склалася в сім'ї актора привела в результаті до розлучення в 1985 році.

У Сталлоне почалася депресія і він почав крутити романи направо-наліво, його ім'я не сходило із сторінок жовтої преси. Не пройшло і року після розлучення як він вже одружився на моделі Бриджіт Нільсен. Проте і цей шлюб виявився недовговічним і розпався через 1,5 роки. В кінці 80-х Слай зустрів свою третю обраницю - 19-річну модель Дженіфер Флавію, весілля відбулося в травні 97-го, незабаром у них народилася донька.