Богдан Михайлович Бенюк народився 26 травня 1957 року в селищі Битків Надвірнянського району на Івано-Франківщині. Актор театру Франка, співзасновник театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв», художній керівник Театру на Подолі, народний артист України; серед його кіноробіт — Москаль у «Москалі-чарівнику» та Михайло в комедії «Мій карпатський дідусь».
Дитинство та навчання
Богдан Бенюк — молодший брат актора Петра Бенюка, теж народного артиста України. У 1974–1978 роках він навчався в Київському інституті театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого, у майстерні В. Приймака. Першу роль у кіно — рядового Кринкіна в стрічці Леоніда Бикова «Ати-бати, йшли солдати…» — він отримав ще студентом другого курсу.
Театр
Після інституту Бенюк два роки працював у Київському театрі юного глядача (нині Київський академічний Молодий театр на Липках), а 1980 року перейшов до театру імені Івана Франка, де став одним із провідних акторів. На франківській сцені він зіграв Калитку в «Ста тисячах» Івана Карпенка-Карого, Бегемота в «Майстрі і Маргариті» Михайла Булгакова, Юркевича в «Талані» Михайла Старицького, Цахеса в «Крихітці Цахесі», Швейка, Яго в «Отелло», Собакевича в «Брате Чичиков», Річарда III у трагедії Шекспіра, Джо Келлера у «Всі мої сини» Артура Міллера, Тев’є в «Тев’є-Тевелі».
1999 року разом з Анатолієм Хостікоєвим він заснував театральну компанію «Бенюк і Хостікоєв». Її вистава «Про мишей і людей» за Джоном Стейнбеком, у якій Бенюк зіграв головну роль, 2008 року здобула Шевченківську премію.
У листопаді 2022 року Бенюка призначили художнім керівником Київського академічного драматичного театру на Подолі — спершу тимчасово, на період воєнного стану. Станом на жовтень 2026 року він продовжує очолювати цей театр.
Кіно
За даними Енциклопедії сучасної України та Комітету з Шевченківської премії, Бенюк зіграв понад п’ятдесят ролей у кіно. У 1980-х він знявся у фільмах «Щастя Никифора Бубнова» та «Камінна душа», на початку 1990-х — у «Відьмі», дитячому фільмі «Капітан Крокус і таємниця маленьких змовників» (клоун Коко), «Сорочці зі стьожкою» та стрічці Михайла Іллєнка «Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди».
Роль Москаля в «Москалі-чарівнику» (1995) принесла актору Державну премію України імені Олександра Довженка. 2000 року він зіграв Михайла Череваня в серіалі «Чорна рада».
Останніми роками Бенюк багато знімається в українському кіно: Михайло Грушевський у «Таємному щоденнику Симона Петлюри» (2018), Федір у воєнній драмі «Мати апостолів» (2020), Бубен у «Максимі Осі: Золото Песиголовця» (2022), Михайло в комедії «Мій карпатський дідусь» (2023), за яку 2024 року він отримав приз за найкращу чоловічу роль на кінофестивалі в Калельї (Іспанія). Серед найновіших робіт — Герасим Калитка в «Ділі Безп’ятого» та Павло Нечеса у стрічці «Довженко. Перший погляд». Актор також озвучує анімаційні стрічки й працює в дубляжі: зокрема, українською мовою говорить його голосом Шрек.
Викладання і телебачення
У 1989–1994 роках Бенюк був старшим викладачем Київського інституту театрального мистецтва, а з лютого 2018 року очолює кафедру акторського мистецтва та режисури драми Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. На телебаченні він вів розважальні програми «Шоу самотнього холостяка» на Першому національному та «Біла ворона» на «1+1». 2025 року його обрали членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України.
Громадська діяльність
У 2012–2014 роках Бенюк був народним депутатом України VII скликання від ВО «Свобода» й очолював підкомітет з питань міграційної політики та зв’язків з українцями за кордоном. 2015 року від цієї ж партії його обрали депутатом Київської міської ради.
Особисте життя
Актор одружений, має двох доньок і сина.
Нагороди та звання
- Заслужений артист УРСР (1988)
- Театральна премія «Київська пектораль» — за роль Юркевича в «Талані» (1994), Собакевича в «Брате Чичиков» (2001), Річарда III (2017)
- Народний артист України (1996)
- Державна премія України імені Олександра Довженка — за роль у фільмі «Москаль-чарівник»
- Орден святого Михаїла (2002)
- Переможець конкурсу «Людина року» в номінації «Актор року» (2002)
- Орден «За заслуги» III ступеня (2007)
- Шевченківська премія (2008) — за виставу «Про мишей і людей»
- Орден «За заслуги» II ступеня (2010)
- Орден «За заслуги» I ступеня (2017)
- Найкраща чоловіча роль на VII Міжнародному театральному фестивалі в Пекіні (2017) — «Річард III»
- Найкраща чоловіча роль на кінофестивалі в Калельї (2024) — «Мій карпатський дідусь»
- Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2025)
Вибрана фільмографія
- Ати-бати, йшли солдати… (1976) — роль: Кринкін
- Щастя Никифора Бубнова (1983) — роль: Очеретін
- Камінна душа (1988)
- Відьма (1990) — роль: Заброха
- Капітан Крокус і таємниця маленьких змовників (1991) — роль: клоун Коко
- Тримайся, козаче! (1991)
- Сорочка зі стьожкою (1992) — роль: Недоторканий
- Для домашнього огнища (1992)
- Постріл у труні (1992)
- Золоте курча (1993) — роль: Борсук
- Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди (1993) — роль: Горілий
- Браві хлопці (1993)
- Москаль-чарівник (1995) — роль: Москаль
- Сьомий маршрут (1997)
- Чорна рада (серіал) (2000) — роль: Михайло Черевань
- Завтра буде завтра (серіал) (2003)
- Запорожець за Дунаєм (2007)
- Ангели війни (серіал) (2012)
- Іван Сила (2013)
- Таємний щоденник Симона Петлюри (2018) — роль: Михайло Грушевський
- Толока (2019)
- Мати апостолів (2020) — роль: Федір
- Урсус (2020) — роль: Тома
- Максим Оса: Золото Песиголовця (2022) — роль: Бубен
- Хазяїн (серіал) (2022)
- Мій карпатський дідусь (2023) — роль: Михайло
- Капітан Бровари (2023) — роль: таксист Ігор
- Діло Безп’ятого (2024) — роль: Герасим Калитка
- Довженко. Перший погляд (2025) — роль: Павло Нечеса
