Зірки вітчизняного кіно

Народився 30.11.1961, пос. Рах'я, Всеволожського району Ленінградської обл.

Дитинство

Олександр Ликов народився і виріс в селищі Рах'я під Пітером. Жив він без батька. Бабуся працювала в їдальні, а мама - складівницею на «ЛОМО», тому маленькому Саші з ранніх років доводилося залишатися удома одному.

У дитинстві Саша був дуже непосидючим хлопчиком, що і привело до того, що одного разу він впав з гори і отримав травму хребта. У результаті хлопчика поставили на лікарський облік. Коли лікарі оголосили, що він вже майже інвалід, Саша почав самостійно займатися фізичними вправами для спини. І це допомогло. Згодом він навіть займався карате і біатлоном.

Народився 12.07.1963, Москва

Заслужений артист РФ (2000)
Кращий російський артист в зарубіжному фільмі (2000, КФ "Сузір'я - 2000")

Театр
Закінчив Театральне училище імені М.С. Щепкина при Малому театрі СРСР (курс народного артиста СРСР, професора В.И.Коршунова) в 1984 році.

Після закінчення театрального училища працював в театрі Радянської Армії (ЦТСА). З 1995 - актор Театру імені Моссовета (грає в спектаклях: "Милий друг", "Ніжінській, божевільний Божий клоун", "Портрет Доріана Грея", "Мій бідний Марат" і ін.)

Режисер, сценарист, продюсер

Народився 25 лютого 1959 року в Свердловську. У 1981 році закінчив перекладацький факультет Горьковського педагогічного інституту. У 1983-1987 роках Олексій Балабанов працював асистентом режисера на Свердловській кіностудії. У 1990 році закінчив Вищі курси сценаристів і режисерів, де займався на експериментальному курсі "Авторське кіно".

Творчий шлях в "великому кінематографі" почався в 1991 році, коли за своїм сценарієм Олексій Балабанов поставив перший повнометражний фільм "Щасливі дні" (фільм був знятий за участю Студії першого і експериментального фільму Олексія Германа) і виступив співавтором сценарію фільму молодого режисера Надії Хворової "Прикордонний конфлікт". У 1992 році разом з режисером і продюсерами Сергієм Сельяновим і Василем Григорьевим Олексій Балабанов виступив як співзасновник Кінокомпанії СТВ, за участю якої він і знімав згодом майже всі свої фільми.

Poділacь 14 серпня 1978 року.
B 1999 року закінчила ГИТИС, курс B.М.Лeвepтoвa і Б.А.Мopoзoвa.

Грала в aнтpeпpизниx спектаклях:
* "Зимові фантазії Aвдoтьї Максимівни" (по мотивах п'єс A.Ocтpoвcкoгo) - тітка Apінa
* "Peвізop" (H.В. Гоголь) - Унтepoфіцepcька вдова

Гусман Юлій Соломонович
Народився в 1943 році, в місті Баку Азербайджанською РСР в сім'ї військового лікаря.

Освіта вища. З 1960 по 1966 рік вчився в Азербайджанському Медичному Інституті ім. Наріманова. З 1967 по 1970 вчився в аспірантурі при інституті удосконалення лікарів Мінохоронздоров'я СРСР. Лікар-психіатр.
З 1965 по 1968 рік працював інструктором, а потім завідуючим сектором ЦК ВЛКСМ Азербайджану.
У студентські роки захоплювався художньою самодіяльністю. У 1965-1972 рр. Був капітаном бакинської команди КВН - неодноразового чемпіона СРСР і володаря Кубка "Чемпіон чемпіонів КВН".
У 1973 році закінчив Вищі курси режисерів і сценаристів Держкіно СРСР.
З 1973 по 1988 рік працював на кіностудії "Азербайджанфільм" режисером-постановником, поставив художні фільми: "Одного прекрасного дня" по Максуду Ібрагимбекову, "Дачний будиночок для однієї сім'ї" по Рустаму Ібрагімбекову, "Крижина в теплому морі", "Що таке Єралаш?" і "Не бійся, я з тобою!" (двосерійний мюзикл за сценарієм Валерія Фріда).

Сергій Петрович Никоненко народився 16 квітня 1941 року в Москві в сім'ї робітників. У тринадцять років він захопився театром і почав займатися в театральній студії при Палаці піонерів. У 1959 році Сергій Никоненко закінчив десятий клас вечірньої школи і після декількох невдач в театральних вузах поступив на акторський факультет ВГИКа, на курс С.Герасимова і Т.Макарової, де вчився разом з майбутніми зірками радянського кіно - Ларисою Лужіной, Галиною Польських, Євгенієм Жаріковим, Миколою Губенко, Жанною Болотовою. На другому курсі він дебютував в кіно - зіграв у фільмі Сергія Герасимова "Люди і звірі", а першу помітну роль Никоненко виконав в 1967 році в стрічці "Журналіст". У 1968 році він поступив на режисерський факультет ВГИКа, і знову до Герасимова і Макарової.

ЄФРЕМОВ
Олег Миколайович

01.10.1927, Москва - 24.05.2000, Москва

Актор, режисер, сценарист

Народний артист СРСР (1976)
Герой Соціалістичної праці (1987)
Лауреат Державної премії (1969, 1974, 1983 - за театральні роботи)
Приз імені Павла Луспекаєва "Пані успіх" - Фестиваль кіно країн СНД і балтії "Кіношок-97" (Анапа)
Премія "Золотий Овен-97" за внесок в кіномистецтво; Володар спеціального призу жюрі Національної театральної премії "Золота маска-98" за постановку спектаклю "Три сестри" (МХАТ ім. А.П.Чехова)

Народилася 28 липня 1926 року в місті Тайга Новосибірської області. Батько - Макаров Володимир Степанович, працював диктором, був членом Союзу письменників СРСР. Мати - Герман Ганна Іванівна, літературний редактор-кореспондент, працювала завідуючою літературною частиною театру «Червоний факел» в Новосибірську. Перший чоловік - Бондарчук Сергій Федорович, народний артист СРСР, кінорежисер. Другий чоловік, з яким вони вже разом вже більше 30 років, - Перельман Михайло Ізраїльович, доктор медичних наук, професор, дійсний член Російської академії медичних наук, директор Науково-дослідного інституту фтизіопульмонології ММА імені Сеченова. Дочка - Бондарчук Наталія Сергіївна, актриса, кінорежисер, заслужена артистка Росії. Двоє внуків.

Важко сказати, що наштовхує людей на вибір професії. Покликання? Оточення? Випадок? Іноді все разом, іноді щось одне. Перший усвідомлений рух до майбутньої професії у Інни Макарової відбувся в 4-му класі, в Новосибірську, де пройшли її дитинство і юність. У один з днів школярі дізналися, що їх однокласник Міроша Бучин зайняв перше місце на огляді юних талантів в Москві за читання байки. Результатом цього несподіваного для багатьох успіху з'явилося створення в школі драматичного гуртка, і першою роллю, зіграною маленькою Інною Макаровою на сцені, стала безсловесна роль попівни в інсценуванні казки «Про попа і працівника його Балді». Потім послідували нові ролі, традиційне хвилювання перед кожним виходом на сцену, перший успіх, перші аплодисменти.