Зірки вітчизняного кіно

Народилася 18 квітня 1971 року.
У 1991 році закінчила Школу-студію МХАТ (курс І. Тарханова).
У 1992 році була прийнята в трупу театру «Сучасник».
Грала в спектаклях: «Три сестри» (Ірина, Наташа), «Вишневий сад» (Ганна)
«Зірки на уранішньому небі» (Марія), «Анфіса» (Ніночка)
«Чотири рядки для дебютантки» (Коломба).
Дебютувала на сцені Художнього театру в спектаклі «Ундіна» (Ундіна).
У 2001 році Катерина Семенова була прийнята в трупу Московського
художнього театру імені А.П.Чехова.
Брала участь в телепроекті «Останній герой», «Великі Гонки».
Ведуча телепередачі «Формула краси».

ЛЕОНОВ-ГЛАДИШЕВ
Євгеній Борисович

Народився 24.08.1952, Вільнюс

Заслужений артист Росії
Лауреат премії Ленінського комсомолу

70-і роки

Євгеній Леонов-Гладишев народився 24 січня 1952 року у Вільнюсі. У 1973 році він закінчив Ленінградський інститут театру, музики і кінематографу (майстерня Василя Васильовича Меркур'єва і Ірини Всеволодівни Меєрхольд) і став актором кіностудії «Ленфільм».

Втім, зніматися в кіно він почав, ще вчившись на останньому курсі інституту. У 1972 році він вперше з'явився на екрані в дитячій пригодницькій драмі режисера Радомира Васильовського «Включить північне сяйво».

Потім послідували: головна роль в кіноповісті Юрія Рогова «Докер», ролі у військових стрічках «Фронт без флангів» і «Фронт за лінією фронту» і ін.

Дитинство

Володимир Конкин народився 19 серпня 1951 року в Саратові. У дитинстві батьки дали йому хороше виховання. Як признається сам актор: «Не було непотрібної, вульгарної дидактики, яка стомлює молодих людей, відводить їх на вулицю. Мене батьки захопили, навчили працювати. <.> У мене було звільнення в школі від праці і фізкультури із-за вади серця. І весь вільний час батьки водили мене по театрах та музеях».

Володимир і Алла

Після закінчення школи Володимир поступив в Саратовське театральне училище на курс Л.А. Лядова. Тоді ж, він зустрів ту єдину, яка стала його вірною супутницею по життю. А відбулося це так...

Якось разом зі своїм батьком Владимир прийшов на збір випускників в школу. Там він відразу ж звернув увагу на одну дівчину. Через рік хлопець знов прийшов в школу, і знов побачив її. Алла виявилася дочкою колишньої класної керівниці Володимира.

Російський кінорежисер, сценарист. Народний артист Росії (1980). Народився 20 серпня 1937 в Москві. У 1957-1959 вчився в Московській Державній консерваторії. У 1965 закінчив режисерський факультет ВГИКа (майстерня М.Ромма) і почав працювати як режисер на «Мосфільмі». Перша самостійна повнометражна постановка - Перший вчитель по Ч.Айтматову (премія за кращу жіночу роль Міжнародного кінофестивалю у Венеції, 1966; премія МКФ в Йері, 1967), що реалістично і разом з тим експресивно відобразила конфлікт нових віянь і патріархальних традицій в киргизькому селі. З того часу Міхалков-Кончаловський плідно працює як сценарист, створюючи сценарії до своїх фільмів, а також до картин інших режисерів (зокрема, до Андрія Рубльова А.Тарковського).
У 1967 Міхалков-Кончаловський поставив в стилістиці «документального реалізму» сільську драму Історія Асі Клячиної, героїнею якого стала невдала самотня колгоспниця по прізвиську Ася-хромоножка. Фільм, що не співпадав з шаблонним трактуванням життя радянського села, піддався численним цензурним поправкам і був покладений «на полицю» (його прокат в оригінальному варіанті відбувся більше двадцяти років опісля). Після досвіду, що так розчаровує, з фільмом на сучасну тему режисер звернувся до екранізації російської літературної класики і створив яскраві кінематографічні аналоги творів І.С.Тургенева (Дворянське гніздо) і А.П.Чехова (Дядя Ваня, приз МКФ в Сан-себастьяні, 1971).

Народився 30.11.1961, пос. Рах'я, Всеволожського району Ленінградської обл.

Дитинство

Олександр Ликов народився і виріс в селищі Рах'я під Пітером. Жив він без батька. Бабуся працювала в їдальні, а мама - складівницею на «ЛОМО», тому маленькому Саші з ранніх років доводилося залишатися удома одному.

У дитинстві Саша був дуже непосидючим хлопчиком, що і привело до того, що одного разу він впав з гори і отримав травму хребта. У результаті хлопчика поставили на лікарський облік. Коли лікарі оголосили, що він вже майже інвалід, Саша почав самостійно займатися фізичними вправами для спини. І це допомогло. Згодом він навіть займався карате і біатлоном.

Серебряков Олексій Валерійович

Народився 3 липня 1964г.
У 1986 році закінчив ГИТИС, акторський факультет - курс О.Табакова.
Після закінчення ГИТИСу працював в театр-студії Табакова ("Табакерка"). На даний момент, в основному зайнятий в кіно, грає в "Метро" і антрепризному спектаклі "Новий".

Кіно: Перший фільм - "Вічний заклик" (1973г.) Йому було тринадцять. Він вчився в музичній школі. Якось на ювілей викладача Олексія - Василя Дмитровича Москвічова приїхав кореспондент з "Вечірньої Москви". А у Олексія якраз був урок. В результаті в газеті був опублікований знімок, на котром був і він. В особі Серебрякова асистентки режисерів Володимира Краснопольського і Валерія Ускова виявили схожість з актором Вадимом Спиридоновим. А їм якраз потрібний був виконавець на роль його сина. Вони приїхали в Свіблово, в музичну школу і поставили Олексію фатальне питання: "Хлопчик, хочеш зніматися в кіно?"...

Народився 26 березня 1938 року в селі Чемер Чернігівської області (Україна). Втім, в паспорті фігурує інша дата - 1 квітня, що прокралася в енциклопедії і словники. Так вже трапилося, що тільки до цього дня вдалося зробити запис про новонародженого в найближчій сільраді. Батько, Петренко Василь Олексійович, і мати, Петренко Анастасія Федорівна, займалися селянською працею. Дружина - Галина Кожухова-Петренко, відомий в театральному і кінематографічному світі журналіст, член Союзу письменників, довгий час працювала театральним оглядачем в газеті "Правда"; її часто можна бачити з чоловіком на зйомках, прем'єрах, фестивалях. Дочка від першого шлюбу - Поліна, закінчила музичне училище. Син - Михайло Кожухов, телеведучий.

Олексій Петренко справляє враження людини трудової, грунтовної. Про таких, як він, говорять - рукатий. Він і справді багато що уміє - був слюсарем, матросом, пастухом, навіть меблі сам майструє. І тільки потім, з третьої спроби, поступив вчитися в Харківський театральний інститут, до того "благополучно" провалившись під час вступу до Київського театрального інституту, а в перервах між надходженнями освоював ковальську справу. Закінчив училище в 1961 році, потім служив в Запорізькому музично-драматичному театрі імені Щорса, Донецькому російському драматичному театрі в місті Жданові. Пізніше, хильнувши сповна бід і незгод периферійної сцени, награвшись крихітних, випадкових ролей, перебрався в столичні театри

Режисер, сценарист, продюсер

Народився 25 лютого 1959 року в Свердловську. У 1981 році закінчив перекладацький факультет Горьковського педагогічного інституту. У 1983-1987 роках Олексій Балабанов працював асистентом режисера на Свердловській кіностудії. У 1990 році закінчив Вищі курси сценаристів і режисерів, де займався на експериментальному курсі "Авторське кіно".

Творчий шлях в "великому кінематографі" почався в 1991 році, коли за своїм сценарієм Олексій Балабанов поставив перший повнометражний фільм "Щасливі дні" (фільм був знятий за участю Студії першого і експериментального фільму Олексія Германа) і виступив співавтором сценарію фільму молодого режисера Надії Хворової "Прикордонний конфлікт". У 1992 році разом з режисером і продюсерами Сергієм Сельяновим і Василем Григорьевим Олексій Балабанов виступив як співзасновник Кінокомпанії СТВ, за участю якої він і знімав згодом майже всі свої фільми.

Гусман Юлій Соломонович
Народився в 1943 році, в місті Баку Азербайджанською РСР в сім'ї військового лікаря.

Освіта вища. З 1960 по 1966 рік вчився в Азербайджанському Медичному Інституті ім. Наріманова. З 1967 по 1970 вчився в аспірантурі при інституті удосконалення лікарів Мінохоронздоров'я СРСР. Лікар-психіатр.
З 1965 по 1968 рік працював інструктором, а потім завідуючим сектором ЦК ВЛКСМ Азербайджану.
У студентські роки захоплювався художньою самодіяльністю. У 1965-1972 рр. Був капітаном бакинської команди КВН - неодноразового чемпіона СРСР і володаря Кубка "Чемпіон чемпіонів КВН".
У 1973 році закінчив Вищі курси режисерів і сценаристів Держкіно СРСР.
З 1973 по 1988 рік працював на кіностудії "Азербайджанфільм" режисером-постановником, поставив художні фільми: "Одного прекрасного дня" по Максуду Ібрагимбекову, "Дачний будиночок для однієї сім'ї" по Рустаму Ібрагімбекову, "Крижина в теплому морі", "Що таке Єралаш?" і "Не бійся, я з тобою!" (двосерійний мюзикл за сценарієм Валерія Фріда).