Зірки вітчизняного кіно

Юлій Гусман

Портрет Гусман Юлій Соломонович
Народився в 1943 році, в місті Баку Азербайджанською РСР в сім'ї військового лікаря.

Освіта вища. З 1960 по 1966 рік вчився в Азербайджанському Медичному Інституті ім. Наріманова. З 1967 по 1970 вчився в аспірантурі при інституті удосконалення лікарів Мінохоронздоров'я СРСР. Лікар-психіатр.
З 1965 по 1968 рік працював інструктором, а потім завідуючим сектором ЦК ВЛКСМ Азербайджану.
У студентські роки захоплювався художньою самодіяльністю. У 1965-1972 рр. Був капітаном бакинської команди КВН - неодноразового чемпіона СРСР і володаря Кубка "Чемпіон чемпіонів КВН".
У 1973 році закінчив Вищі курси режисерів і сценаристів Держкіно СРСР.
З 1973 по 1988 рік працював на кіностудії "Азербайджанфільм" режисером-постановником, поставив художні фільми: "Одного прекрасного дня" по Максуду Ібрагимбекову, "Дачний будиночок для однієї сім'ї" по Рустаму Ібрагімбекову, "Крижина в теплому морі", "Що таке Єралаш?" і "Не бійся, я з тобою!" (двосерійний мюзикл за сценарієм Валерія Фріда).

 

Сергій Никоненко

Портрет Сергій Петрович Никоненко народився 16 квітня 1941 року в Москві в сім'ї робітників. У тринадцять років він захопився театром і почав займатися в театральній студії при Палаці піонерів. У 1959 році Сергій Никоненко закінчив десятий клас вечірньої школи і після декількох невдач в театральних вузах поступив на акторський факультет ВГИКа, на курс С.Герасимова і Т.Макарової, де вчився разом з майбутніми зірками радянського кіно - Ларисою Лужіной, Галиною Польських, Євгенієм Жаріковим, Миколою Губенко, Жанною Болотовою. На другому курсі він дебютував в кіно - зіграв у фільмі Сергія Герасимова "Люди і звірі", а першу помітну роль Никоненко виконав в 1967 році в стрічці "Журналіст". У 1968 році він поступив на режисерський факультет ВГИКа, і знову до Герасимова і Макарової.

 

Інна Макарова

Портрет Народилася 28 липня 1926 року в місті Тайга Новосибірської області. Батько - Макаров Володимир Степанович, працював диктором, був членом Союзу письменників СРСР. Мати - Герман Ганна Іванівна, літературний редактор-кореспондент, працювала завідуючою літературною частиною театру «Червоний факел» в Новосибірську. Перший чоловік - Бондарчук Сергій Федорович, народний артист СРСР, кінорежисер. Другий чоловік, з яким вони вже разом вже більше 30 років, - Перельман Михайло Ізраїльович, доктор медичних наук, професор, дійсний член Російської академії медичних наук, директор Науково-дослідного інституту фтизіопульмонології ММА імені Сеченова. Дочка - Бондарчук Наталія Сергіївна, актриса, кінорежисер, заслужена артистка Росії. Двоє внуків.

Важко сказати, що наштовхує людей на вибір професії. Покликання? Оточення? Випадок? Іноді все разом, іноді щось одне. Перший усвідомлений рух до майбутньої професії у Інни Макарової відбувся в 4-му класі, в Новосибірську, де пройшли її дитинство і юність. У один з днів школярі дізналися, що їх однокласник Міроша Бучин зайняв перше місце на огляді юних талантів в Москві за читання байки. Результатом цього несподіваного для багатьох успіху з'явилося створення в школі драматичного гуртка, і першою роллю, зіграною маленькою Інною Макаровою на сцені, стала безсловесна роль попівни в інсценуванні казки «Про попа і працівника його Балді». Потім послідували нові ролі, традиційне хвилювання перед кожним виходом на сцену, перший успіх, перші аплодисменти.

 

Євгенія Ігумнова

Портрет Ігумнова Євгенія Вікторівна

Народилася 3 лютого 1974 року.
Була прийнята в театр ім. В. Ф. Комісаржевської, будучи ще студенткою Театральної Академії (клас проф. А. А. Белінського). За тих, що пройшли з тієї пори десять років актриса стала ведучою на ролі молодих героїнь. Її запам'ятала критика, полюбили глядачі. Найперша головна роль в спектаклі "Недомірок" відкрила актрису тонку і неординарну.
 

Євгеній Миронов

Портрет Дитинство
Євгеній Міронов народився 29 листопада 1966 року в Саратові в сім'ї робітників. Про акторську професію він природно нічого не знав, але з дитинства мріяв стати актором. Женя вчився в музичній школі по класу акордеона, займався в драматичному кружку і навіть складав п'єси. Правда до своїх дитячих «творів» він відноситься з великою іронією: «Так, безглузді якісь. Я їх писав, а потім ставив в школі. <.> Просто, окрім мене, в наший школі цим нікому було займатися. Це робилося для уроків захисту професії, були у нас такі. Треба було вибрати яку-небудь професію і «захистити» її. Нашому класу дістався телеграфіст. Я написав про цю професію п'єсу, і ми її зіграли. Ще грали «Червону шапочку». Я зробив з цієї казки мюзикл на музику опери «Аїда». Сам грав під час вистави на різних інструментах».

Слід зазначити, що не дивлячись на здавалося б активну участь в самодіяльності, Женя насправді боявся сцени, був боязкий, затиснутий. Так його перший вихід на шкільний майданчик обернувся провалом. Хлопчик співав трагічну пісню про вмираючого комсомольця, а глядачі... реготали до сліз. З сцени він спускався під крики: "Тобі пряма дорога в цирк!". Женя тоді прибіг додому в сльозах, сховався в коморі і відмовився повертатися в школу.

 

Євгеній Леонов-Гладишев

Портрет ЛЕОНОВ-ГЛАДИШЕВ
Євгеній Борисович

Народився 24.08.1952, Вільнюс

Заслужений артист Росії
Лауреат премії Ленінського комсомолу

70-і роки

Євгеній Леонов-Гладишев народився 24 січня 1952 року у Вільнюсі. У 1973 році він закінчив Ленінградський інститут театру, музики і кінематографу (майстерня Василя Васильовича Меркур'єва і Ірини Всеволодівни Меєрхольд) і став актором кіностудії «Ленфільм».

Втім, зніматися в кіно він почав, ще вчившись на останньому курсі інституту. У 1972 році він вперше з'явився на екрані в дитячій пригодницькій драмі режисера Радомира Васильовського «Включить північне сяйво».

Потім послідували: головна роль в кіноповісті Юрія Рогова «Докер», ролі у військових стрічках «Фронт без флангів» і «Фронт за лінією фронту» і ін.

 

Вікторія Толстоганова

Портрет Вікторія Вікторівна народилася 24 березня 1972. Вчилася в Гитісе і у ВГИКу (у майстерні І.Хейфіца). Актриса московського театру імені К.С. Станіславського, грає у ряді спектаклів - «Ми починаємо нове життя, або Полонез Огинського» (І.Хейфіц), «Маскарад» (Віктор Шаміров), «Хлестаков» і «Дванадцята ніч» (Володимир Мірзоєв). Крім того, вона з успіхом грає в постановках «Пластилін», «Шопінг & Факінг» (Центр драматургії і режисури Олексія Казанцева і Михайла Рощина), «Борис Годунов» (проект Деклана Доннелана). У кіно Вікторія Толстоганова дебютувала в 1997 році, в короткометражній стрічці Р. Хруща «Денний обов'язок». Актриса знімалася в таких фільмах як «Розжарена субота», «Ожеледь», «Черевичник», «Щоденник камікадзе», «Місячні поляни», «Антикілер», «На безіменній висоті», «Подаруй мені життя» (серіал), «Магнітні бурі».

 

Анна Назар'єва

Портрет Народилася 24.06.1969

Лауреат Призу імені Віри Холодної

Якось, коли Анні були всього чотири роки, вона гуляла зі своїми батьками по ВДНХ. Трапилося так, що одна з асистенток з кіностудії ім. Горького, що розташовувалася неподалеку, звернула увагу на симпатичну дівчинку. "Ой, яка у вас розкута дівчинка! Не хочете, що б вона знялася в кіно?" - звернулася вона до батьків.
Так почався шлях Анни Назар'євої в кіно.
режисери звернули увагу на талановиту дівчинку, і незабаром послідували запрошення зніматися в "Єралаші". Хто не пам'ятає кумедну дівчинку, яка, залишившись удома одна, вимазалася всіма маминими помадами, тушшю, пудрою і налякала злодіїв, що забралися в квартиру.Запрошували її і в кіно. У 1980 році Ганна знялася у легендарного режисера Сергія Апполінарієвича Герасимова в історичному фільму "Юність Петра". Через рік вона промайнула в епізоді в музичній комедії Віктора Макарова і Олександра Полинникова "Бережіть жінок".

 

Андрій Соколов

Портрет Соколов Андрій Олексійович
Народився 13 серпня 1962 року в Москві.
У 1986 р. закінчив Московський авіаційно-технологічний інститут і вечірнє відділення Інституту іноземних мов, в 1990 р. - акторський факультет Театрального училища ім. Щукіна. З 1990 р. працює в театрі "Ленком".

Ролі в кіно:

Пригоди Травки (1976)
Вона з мітлою, він в чорному капелюсі (1987)
Маленька Віра (1988)
головна роль: Сергій
Бідний студент на дискотеці знайомиться з Вірою і її подругою Чистяковою. Зближується з Вірою, він переїздить жити з гуртожитку в будинок Віри, але пригноблюючий устрій життя в цій сім'ї і постійні сутички з батьками Віри закінчуються справжньою трагедією...
Раз, два горе - не біда! (1988)
роль: майстер Данілов

 

Анатолій Сміранін

Портрет Сміранін Анатолій Анатолійович

Народився 30 жовтня 1979 року в місті Москві, в сім'ї акторів.
Бабуся з дідусем теж актори.

У 2002 році закінчив В.Т.У. ім. М. Щепкіна (курс В.М.Бейліс і В.Н.Іванова).
Актор Театру "Сфера".

Спектаклі і ролі:
* "Дон Жуан" - Дон Жуан
* "Фантомні болі" - Дмитро
* "Запрошення в замок" - Орас, Федерік
* "Справжнє життя Себастьяна Найта" - Владимир
* "Весняна казка" - Мзгирь

Життєве кредо: "Я сподіваюся себе ще якось показати. Сподіваюся, що у мене все ще попереду."

 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 Наступна > Кінець >>

Сторінка 14 з 24