Зірки вітчизняного кіно

Віктор Супрун

Портрет Віктор Супрун народився 22 грудня 1964 року на Україні в р. Кривий Ріг.
У 1989г. був запрошений в Державний театр "Вільний простір" р. Орла (худ. керівник театру А.А.Михайлов). Пропрацював в театрі з 1989г. по 1999г., зігравши за цей час більше 30 ролей. Виїжджав із спектаклями на зарубіжні гастролі і міжнародні фестивалі.
Був учасником фінальної частини конкурсу акторської пісні ім. Андрія Миронова. Знімав свою авторську телевізійну передачу "Від фонаря".
Як автор і режисер знімав гумористичну програму «Від фонаря».
Працював як режисер і автор рекламних проектів на регіональному ТБ.

 

Валерій Золотухін

Портрет Валерій Золотухин народився 24 червня 1941 р.
Закінчив відділення музичної комедії Державного інституту театрального мистецтва ім. А.В.Луначарського (1963). У 1963-1964 - актор Академічного театру ім. Моссовета, з 1964 - Театру драми і комедії на Таганці.
Народний артист РРФСР (1987).

Дитинство Валерія Золотухіна пройшло в Алтайському селі з поетичною назвою "Швидкий витік". Найяскравіше, що він пам'ятає з того періоду, і що, врешті-решт, сплавило його характер, рішучий і дзвінкий, як дамаська сталь - це дитинство на милицях. Семирічним хлоп'ям вивалився він з вікна другого поверху і сильно ударив коліно. Не відразу надали йому допомогу, та і допомога ця вийшла неправильною - від стегна до щиколотки закували ногу в гіпс. На щастя під цим панциром завелися воші, і хлопчисько олівцем розчесав набряк. Гіпс довелося зняти. А інакше б Валерій на все життя залишився б калікою.

 

Анна Снаткіна

Портрет Снаткіна Ганна Олексіївна

Народилася 13 липня 1983 року в Москві. Батько - один з головних конструкторів літального апарату «Буран», мати - викладач МАІ.
З трьох років займалася спортивною гімнастикою і спортивною аеробікою.
Закінчила ВГИК.
Свій перший авторський гонорар -300 рублів - майбутня актриса отримала, сфотографувавшись для обкладинок дамських романів.

 

Анна Самохіна

Портрет Анна Самохина (Anna Samohina) - 14.01.1963 р., Росія (Russia).

Моє дитинство не можна назвати безхмарним. Виросла я в Череповці. Промисловий район, суцільні заводи. Тато працював сталеливарником, пив, як і всі навколо, і до тридцяти двом років перетворився на алкоголіка. Ви представляєте, що таке жити в сім'ї, де батько вічно спить п'яний, а прокидаючись, починає наводити лад?!

Батько нас не бив, до цього, слава богу, не доходило, але з похмілля його долало дике озлоблення, і він починав "виховувати" нас з сестрою: перевіряти щоденники, прискіпуватися... Спочатку ми жили в сімейному гуртожитку. Фотографій того часу не залишилося, але я добре пам'ятаю, як ми з сестрою спали на кухні. На поверсі дванадцять кімнат, загальна кухня, в кутку - два матраци, на яких сплять дві маленькі дівчатка - одній п'ять років, другий трохи більше рік. Нас, як собачат, підгодовували хто чим міг. Жах, звичайно.

 

Анна Большова

Портрет Народилась 21.01.1976, Москва.

Анна Большова народилася в сім'ї фізиків. Її бабуся по материнській лінії була примою провінційних театрів - Хабаровськ, Майкоп, Даугавпілс... Вона грала трагічних героїнь - Марію Стюарт, Катерину; у свій час працювала з батьком Лії Ахеджакової, той був режисером в Майкопі. А батько бабусі, прадід Анни, говорять, мав церковний сан і володів таким розкішним басом, що свічки гаснули під час його співу... Але прабабуся по батьківській лінії була педіатром, достатньо відомим, а далі всі пішли фізики, батько - теж фізик.
Сестра Анни Олена старше за неї на п'ять років. Ганна признається: "Вона зі всією обов'язковістю і душевністю сприйняла роль старшої сестри, скрізь тягала мене з собою, як в навантаження. Гості які-небудь або вечірки - скрізь зі мною. Я тут же виявлялася в центрі уваги і відчувала себе чудово. Зараз я, звичайно, вдячна їй. Вона багато в чому зробила мене такою, яка я є зараз. Сестра завжди приділяла мені багато уваги. Вже в п'ять з половиною років вона вивчила зі мною всю таблицю множення, практично навчила мене писати. Ми з нею навіть в школу грали. Я настільки їй довіряла, що без неї і кроку ступити не могла".

 

Анатолій Рудаков

Портрет Народився 24 липня 1950 року в селі Велике Вітно Вітебської області в Білорусії.
Закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії (1975).
З 1975 - актор кіностудії "Ленфільм".
Вже на другому курсі почав зніматися в кіно. Перша роль, зіграна студентом Анатолієм Рудаковим, роль Осиніна в картині режисера Бірмана "Я служу на кордоні".

До 1993 року Анатолій Рудаков активно знімався в кіно, але почався дуже складний час в кінематографі 90-х років.
Довелося шукати собі застосування, пробувати свої сили в іншому.
В даний час він є віце-президентом Сестрорецької Асоціації малих інститутів ВАТ "Самі"
 

Анатолій Кузнецов

Портрет Народився в Москві 31 грудня 1930 року

Народився 31 грудня 1930 року в Москві. Отець - Кузнецов Борис Сергійович. Мати - Кузнецова Евдокія Давидовна.

Батько Анатолія Кузнецова мав дві освіти: бухгалтерську і театрально-вокальну. Закінчивши ЦИТІС (нині ГИТІС), він був солістом в ансамблі Кнушевицького, в роки Великої Вітчизняної війни працював у військових ансамблях, виїжджав на фронт, згодом отримав запрошення в оперну трупу Великого театру, де і працював довгі роки.

У дитинстві і юнацтві Анатолій вчився в музичній школі, а потім, володіючи непоганими вокальними даними, витримав іспити в Музичне училище імені Іполітова-Іванова, на вокальний факультет.

Крім батьків в становленні його життєвого шляху непряму участь брав його двоюрідний брат - Михайло Артемьевіч Кузнецов, відомий і улюблений глядачами артист кіно. На той час у нього за плечима вже були фільми «Машенька» Райзмана і Габріловича і «Іван Грізний» Ейзенштейг.

 

Олексій Якубов

Портрет Якубов Олексій Андрійович

Народився 12 квітня 1960 року в Москві. Закінчив ГИТИС в 1980 році (курс О. Табакова). У 1980-85 роках працював в Дитячому музичному театрі. У театрі "Сатирикон" з 1985 року.
Заслужений артист Росії.
Ролі: Шекспір ("Що наше життя?"), Фарцовщик ("Обличчя"), Ліхос ("Геркулес і Авгієві стайні"), Табак ("Мауглі"), Екстраваганц ("Багдадський злодій"), Король ("Голий король"), Пан Діафуарус ("Уявний хворий"), Рагно ("Сирано де Бержерак"). Граф Альбафьоріта ("Господиня готелю"), Керівник ("Перетворення"), Петро ("Ромео і Джульєта"), Ведучий ("Шоу-сатирикон"), Джекоб-Гачок ("Трьохкопійчана опера"), Старий Отрапа ("Жак і його пан"), Розенкранц, Могильник ("Гамлет"), Батько Амброуз ("Слуги і сніг"), Директор, Дрізд ("Шантеклер"), Дезідеріо ("Синьйор Тодеро господар"), Юсов ("Прибуткове місце"), Шпріх ("Маскарад").

 

Олексій Серебряков

Портрет Серебряков Олексій Валерійович

Народився 3 липня 1964г.
У 1986 році закінчив ГИТИС, акторський факультет - курс О.Табакова.
Після закінчення ГИТИСу працював в театр-студії Табакова ("Табакерка"). На даний момент, в основному зайнятий в кіно, грає в "Метро" і антрепризному спектаклі "Новий".

Кіно: Перший фільм - "Вічний заклик" (1973г.) Йому було тринадцять. Він вчився в музичній школі. Якось на ювілей викладача Олексія - Василя Дмитровича Москвічова приїхав кореспондент з "Вечірньої Москви". А у Олексія якраз був урок. В результаті в газеті був опублікований знімок, на котром був і він. В особі Серебрякова асистентки режисерів Володимира Краснопольського і Валерія Ускова виявили схожість з актором Вадимом Спиридоновим. А їм якраз потрібний був виконавець на роль його сина. Вони приїхали в Свіблово, в музичну школу і поставили Олексію фатальне питання: "Хлопчик, хочеш зніматися в кіно?"...

 

Олексій Петренко

Портрет Народився 26 березня 1938 року в селі Чемер Чернігівської області (Україна). Втім, в паспорті фігурує інша дата - 1 квітня, що прокралася в енциклопедії і словники. Так вже трапилося, що тільки до цього дня вдалося зробити запис про новонародженого в найближчій сільраді. Батько, Петренко Василь Олексійович, і мати, Петренко Анастасія Федорівна, займалися селянською працею. Дружина - Галина Кожухова-Петренко, відомий в театральному і кінематографічному світі журналіст, член Союзу письменників, довгий час працювала театральним оглядачем в газеті "Правда"; її часто можна бачити з чоловіком на зйомках, прем'єрах, фестивалях. Дочка від першого шлюбу - Поліна, закінчила музичне училище. Син - Михайло Кожухов, телеведучий.

Олексій Петренко справляє враження людини трудової, грунтовної. Про таких, як він, говорять - рукатий. Він і справді багато що уміє - був слюсарем, матросом, пастухом, навіть меблі сам майструє. І тільки потім, з третьої спроби, поступив вчитися в Харківський театральний інститут, до того "благополучно" провалившись під час вступу до Київського театрального інституту, а в перервах між надходженнями освоював ковальську справу. Закінчив училище в 1961 році, потім служив в Запорізькому музично-драматичному театрі імені Щорса, Донецькому російському драматичному театрі в місті Жданові. Пізніше, хильнувши сповна бід і незгод периферійної сцени, награвшись крихітних, випадкових ролей, перебрався в столичні театри

 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 Наступна > Кінець >>

Сторінка 19 з 24