|
 Михайло Пореченков народився в простій сім'ї. Його батьки були дуже зайнятими людьми. Мама-будівельник постійно пропадала на роботі, а тато-моряк регулярно ходив в плавання. З цієї причини батьки нерідко відправляли Мішу на літо в село до бабусі. Там, хлопчик, що дорвався до сільської вольниці, цілими днями пропадав то на сінокосі, то на рибалці, то в лісі. Набігавшись за день, Міша надвечір буквально з ніг валився від втоми.
Книги Міша читав також відповідно своєму непосидючому характеру. Серед його найулюбленіших були: «Капітан Шибайголова» і інші твори з дефіцитної у той час «Бібліотеки пригод».
|
|
 Євгеній Евстігнєєв народився 9 жовтня 1926 в Нижньому Новгороді. Закінчив Горьковське театральне училище (1951). У 1951-1954 - актор Володимирського обласного драматичного театру. У 1956 закінчив Школу-студію ім. В.І.Немировича-Данченко при МХАТ і став актором цього театру. У 1957-1970 - актор театру «Сучасник», з 1970 - актор МХАТ. Л.Іванова, що закінчила Школу-студію МХАТ роком раніше, згадує: «Є.Евстігенєєв дуже любив програвання якійсь ситуації, знаходив несподівані, унікальні пристосування, робив це віртуозно, любив грати. Від нього виходила колосальна енергія, і тому він завжди запалював собою зал».
Євгеній Евстігнєєв стояв у витоків театру «Сучасник». У трупі «Єфремовського МХАТу», що саме формувалась Євстігнєєв став однією з ключових фігур. Він був зайнятий у всіх найважливіших постановках. Першою роллю Евстігнєєва в театрі стала роль Чернова в спектаклі "Вічно живі", яким відкрився «Сучасник» в 1956.
|
|
 Народився 20.05.1967 року - Запоріжжя (Україна)
Дитинство
Гоша Куценко народився в українському місті Запоріжжя. Його батьки не мали ніякого відношення до акторського світу. Тато, Георгій Павлович, працював в міністерстві радіопромисловості, а мама, Світлана Василівна, була лікарем-ренгенологом в лікарні.
Взагалі-то батьки назвали свого сина Юрієм на честь великого космонавта Гагаріна. Але в дитинстві мама називала його Гошею, і хлопчикові це подобалося. До того ж хлопчик не вимовляв букву «р», і це ім'я йому було вимовляти легко.
Батьки приділяли синові багато уваги. Він добре вчився - по багатьом предметам у нього були «п'ятірки», не давалася лише «хімія», по якій була «четвірка». Навчання Гоша вдало суміщав із спортом. Він з дитинства захопився боротьбою, ходив в спортивну секцію. Треба сказати, що Гоша взагалі ріс жвавим хлопчиком.
|
|
 Георгій Францевич Мілляр
( 07.11.1903 року - 04.06.1993 року )- Росія
Георгій Францевич стверджував, що він "представляє нечисту силу в кінематографі" Неперевершена Баба-яга, біси, мара, водяна, Кощії і нездійснена мрія - роль Суворова.
ПО ІРОНІЇ ДОЛІ ПЕРША КАЗКА за участю Мілляра відбулася в житті. Актор зіграв Попелюшку. Георгій Францевіч працював бутафором в провінційному театрі, але, мріючи про сцену, вивчив всі ролі напам'ять. І ось - відбулося! Раптова хвороба артистки. У театрі паніка. Доведеться відміняти спектакль. Але хтось пригадав про старанного бутафора... Несподіваний дебют пройшов вдало, і на плечі юного Мілляра поклали ще один обов'язок - бути "швидкою допомогою". Так в 1920 р. почалася акторська кар'єра Георгія Францевича. А в 1924-му він вже відомий провінційний актор - вступає до Школи юніорів при Московському театрі Революції (зараз Театр ім. Маяковського). "За своїми психологічними даними, - згадував Мілляр, - я був "важким" учнем, і багато викладачів кинули б мене, якби до їх нетерпіння не домішувалося відчуття професійної допитливості, викликане, як говорять в театральному середовищі, важкістю матеріалу. Незабаром Мілляр зайняв в театрі міцне положення: був улюбленцем колективу і вважався репертуарним актором. З театру він "вигнав" себе самого в 1938 р., коли остаточно пішов в кіно.
|
|
 Народилась 21.01.1976, Москва.
Анна Большова народилася в сім'ї фізиків. Її бабуся по материнській лінії була примою провінційних театрів - Хабаровськ, Майкоп, Даугавпілс... Вона грала трагічних героїнь - Марію Стюарт, Катерину; у свій час працювала з батьком Лії Ахеджакової, той був режисером в Майкопі. А батько бабусі, прадід Анни, говорять, мав церковний сан і володів таким розкішним басом, що свічки гаснули під час його співу... Але прабабуся по батьківській лінії була педіатром, достатньо відомим, а далі всі пішли фізики, батько - теж фізик.
Сестра Анни Олена старше за неї на п'ять років. Ганна признається: "Вона зі всією обов'язковістю і душевністю сприйняла роль старшої сестри, скрізь тягала мене з собою, як в навантаження. Гості які-небудь або вечірки - скрізь зі мною. Я тут же виявлялася в центрі уваги і відчувала себе чудово. Зараз я, звичайно, вдячна їй. Вона багато в чому зробила мене такою, яка я є зараз. Сестра завжди приділяла мені багато уваги. Вже в п'ять з половиною років вона вивчила зі мною всю таблицю множення, практично навчила мене писати. Ми з нею навіть в школу грали. Я настільки їй довіряла, що без неї і кроку ступити не могла".
|
Ім'я: Анатолій Руденко
Дата народження: 7 жовтня 1982 року
Місто: Москва
Закінчив: ВТ ім. Щукіна (2004 г)
Дипломний спектакль:"Абрикосовый рай" "Зойкина квартира"
Театральні постановки: "Школа любові" (Театр Російської Армії, 2006г.)
Акторські роботи:
"Прості істини" (2001 рік)
"П'ятий ангел"
"Честь маю" (2003 рік)
"Вони танцювали одну зиму"
"Злодійка"
"Бідна Настя" (2003 рік)
"Каменськая - 2"
"Привіт, дурила!" (1996 рік)
"Фейєрверк"(2003 рік)
"Жінки в грі без правил" (2004 рік)
"Дорога Маша Березіна" (2004 рік)
"Близнюки" (2005 рік)
"Дві долі-2" (2005 рік)
Толя народився в сім'ї акторів, але збирався стати ким завгодно, аби не йти по стопах батьків. Мамі довелося хитрістю заманити його на заняття по акторській майстерності. А далі розбурхалася самолюбність. В результаті поступив в Щукінське училище. найперша яскрава роль Толика - Діма Коропов в серіалі "Прості істини". Це був старт. Потім послідували такі картини, як "П'ятий ангел", "Честь маю", "Вони танцювали одну зиму", "Злодійка", "Бідна Настя", "Каменськая - 2", "Привіт, дурила!". У 2004 році Дещиця запросили на зйомки серіалу "Дорога Маша Березіна". Стас став найпривабливішим персонажем Толі і збільшив число його шанувальниць у декілька разів! На зйомках "Дорогої Маші Березіной" Толя познайомився з молодою актрисою Анною Горшковою, а в кінці 2004-початку 2005 вони зіграють красиву пару в продовженні що полюбилось багатьом глядачам фільму "2 долі". Толя дуже добрий і чесний. На питання, чи є у нього мрія, він відповів "Вони періодично збуваються!". Якби у нього був шанс, він би нічого в собі не змінив. У дитинстві Толя хотів місяцехід. =) А зараз він бажає всім своїм поклонникам і прихильницям повного, цікавого і інтенсивного життя! |
Народився 24 липня 1950 року в селі Велике Вітно Вітебської області в Білорусії.
Закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії (1975).
З 1975 - актор кіностудії "Ленфільм".
Вже на другому курсі почав зніматися в кіно. Перша роль, зіграна студентом Анатолієм Рудаковим, роль Осиніна в картині режисера Бірмана "Я служу на кордоні".
До 1993 року Анатолій Рудаков активно знімався в кіно, але почався дуже складний час в кінематографі 90-х років.
Довелося шукати собі застосування, пробувати свої сили в іншому.
В даний час він є віце-президентом Сестрорецької Асоціації малих інститутів ВАТ "Самі" |
|
 Народився 6 травня 1932 року в Москві. Батько - Борис Мойсейович. Мати - Любов Олександрівна. Дочка - Надія, закінчила економічний факультет Вгика. Внук - Костянтин (1998 р.н.).
Батьки Олександра Білявського із-за революційних подій в країні і громадянської війни, що послідувала за ними, здобули лише початкову освіту, але зробили все можливе, щоб їх діти - старший Олександр, Ольга і молодший Анатолій - отримали вищу.
Дитинство Олександра пройшло в роки війни. Йому рано довелося випробувати і труднощі, і знегоди, але проте він не втратив жодного року навчання і в 1949 році закінчив московську школу № 468. Величезне значення для духовного розвитку і людського становлення хлопця грали повчання строгої бабусі Устинії Сергіївни, а також шкільне знайомство, яке потім перейшло в багаторічну дружбу, з Павлом Зубовим, сином відомого діяча радянської культури Василя Павловича Зубова. Зараз в Москві на будинку по В. Комуністичній вулиці, який до революції цілком належав цій сім'ї, встановлена меморіальна дошка. Сім'я Зубових дуже багато додала до того духовного становлення майбутнього артиста, яке почалося в його великій і дружній сім'ї.
|
|
 Олексій Чадов народився 2 вересня 1981 року в Москві. У шкільні роки займався в театральній студії. Працював офіціантом і барменом. Закінчив Вище театральне училище імені М.С.Щепкіна, де займався в майстерні В.П.Селезньова. Дебютом в кіно для молодого актора стала головна роль Івана Єрмакова у фільмі Олексія Балабанова "Війна" (2002). За цю роботу Олексій Чадов був відмічений призом Міжнародного кінофестивалю в Монреалі в номінації "Кращий актор". Весною 2004 року на екрани вийшов фільм про Велику Вітчизняну війну "На безіменній висоті", одну з провідних ролей в ньому зіграв Олексій Чадов. Літом того ж року відбулася прем'єра фантастичної картини Тимура Бекмамбетова по роману Сергія Лукьяненко "Нічний Дозор", в ній актор зіграв вампіра Костю. У 2005 році Олексій Чадов зіграв в продовженні "Нічного Дозору" - фільмі "Денний Дозор".
Фільмографія:
Слуга государев (2007) (22.02.2007)
Живий (2006) (21.09.2006)
Граф Монтенегро (2006) (30.03.2006)
Денний дозор (2005) (01.01.2006)
9 рота (2005) (29.09.2005)
Нічний дозор (2004) (08.07.2004)
Ігри метеликів (2004) (01.04.2004)
Війна (2002) (14.03.2002)
|
|
 Салопін Микита Васильович
Народився 9 березня 1970 року
Закінчив МХАТ в 1996 році, майстерня Л.Дурова.
Грає в театрі "На Малій Бронній" з 1998 року.
Ролі, зіграні в театрі: Н. Воронов "Пристрасті по Торчплову", Степан; Ф. Ведекінд "Лулу", Шварц, Гильті, маніяк; Ф. Дюрренматт "Метеор", пастер Лютц; К. Марло "Доктор Фауст", Робін; А. Н. Островський "Ліс", Мілонов, Восмібратов; А. і Б. Стругацкие "Жиди міста Пітера", Артур, Егорич; Н. Саймон "Дурні", Мишкин; Л. Малюгін "Дорога до Нью-Йорка", сищик; В. Гуркин "Золоті яблука", Ігнашка.
|
|
|
