Зірки вітчизняного кіно

Іван Добронравов

Портрет Іван Добронравов народився 2 червня 1989 року у Воронежі в сім'ї актора Федора Добронравова. У 1990 році Федора Вікторовича запросив в свій театр «Сатирикон» Костянтин Райкін. Так Іван опинився в Москві.

Коли хлопчик підріс, отець почав брати його з собою в театр. Незабаром Івану почали довіряти невеликі ролі. Так разом з батьком він зіграв в спектаклі «Слуги і сніг» (роль - маленький підкидьок Міккі), а в постановці «Місто мільйонерів» Іван виходив на сцену разом із знаменитими Інною Чурікової і Арменом Джигарханяном.

Кіно. Міжнародне визнання

У дванадцятирічному віці Іван дебютував на екрані. У 2001 році він разом з отцем знявся в картині режисера А. Суділовського «Шукачі», зігравши роль Вені Грушина. Через рік Іван з'явився в ролі Максима, сина Сергія Петровича, в серіалі «Тайга. Курс виживання» режисера А. Аравіна.

 

Євгенія Ігумнова

Портрет Ігумнова Євгенія Вікторівна

Народилася 3 лютого 1974 року.
Була прийнята в театр ім. В. Ф. Комісаржевської, будучи ще студенткою Театральної Академії (клас проф. А. А. Белінського). За тих, що пройшли з тієї пори десять років актриса стала ведучою на ролі молодих героїнь. Її запам'ятала критика, полюбили глядачі. Найперша головна роль в спектаклі "Недомірок" відкрила актрису тонку і неординарну.
 

Євгеній Миронов

Портрет Дитинство
Євгеній Міронов народився 29 листопада 1966 року в Саратові в сім'ї робітників. Про акторську професію він природно нічого не знав, але з дитинства мріяв стати актором. Женя вчився в музичній школі по класу акордеона, займався в драматичному кружку і навіть складав п'єси. Правда до своїх дитячих «творів» він відноситься з великою іронією: «Так, безглузді якісь. Я їх писав, а потім ставив в школі. <.> Просто, окрім мене, в наший школі цим нікому було займатися. Це робилося для уроків захисту професії, були у нас такі. Треба було вибрати яку-небудь професію і «захистити» її. Нашому класу дістався телеграфіст. Я написав про цю професію п'єсу, і ми її зіграли. Ще грали «Червону шапочку». Я зробив з цієї казки мюзикл на музику опери «Аїда». Сам грав під час вистави на різних інструментах».

Слід зазначити, що не дивлячись на здавалося б активну участь в самодіяльності, Женя насправді боявся сцени, був боязкий, затиснутий. Так його перший вихід на шкільний майданчик обернувся провалом. Хлопчик співав трагічну пісню про вмираючого комсомольця, а глядачі... реготали до сліз. З сцени він спускався під крики: "Тобі пряма дорога в цирк!". Женя тоді прибіг додому в сльозах, сховався в коморі і відмовився повертатися в школу.

 

Дмитро Міллер

Портрет Народився 2 квітня 1972г.

B 2001г. закінчив ВТ ім. М.С. Щепкіна (майстерня В.А. Сафронова).

C 2001 по 2005гг. - актор Музичного театру "На Басманній".

Спектаклі і ролі:

* Прибуткове місце / Жадов (Театр "На Басманній")
* Моя прекрасна леді / Хіггінс (Театр "На Басманній")
* Точка честі / Барон де Новіле (Театр "На Басманній")
* Нервові люди / Фарфоров (Театр "На Басманній")

 

Дмитро Веркєєнко

Портрет Веркєєнко Дмитро Святославович

Народився 3 грудня 1982 року.
Студент ВГИКа, майстерня Олексія Баталова.
Ролі в кіно:

Таємниці палацових переворотів (2000)
роль: Петро II

Парубочий вечір, або великий секс в маленькому місті (2005)
роль: Нюх

Молоді і злі (2006)

Веркєєнко Дмитро Святославович www.verkeenko-dmitriy.narod.ru

 

Володимир Етуш

Портрет ЕТУШ
Володимир Абрамович

Народився 06.05.1922 (1923 по паспорту)

Народний артист СРСР (1984)
Лауреат премії російських ділових кіл "Кумир" (2000, "За високе служіння мистецтву")

День народження

Володимир Етуш народився в Москві 6 травня 1922 року. Отець - Абрам Етуш - був власником невеликого галантерейного виробництва, мама - Раїса Етуш - не працювала до тих пір, поки батька не заарештували. Через декілька років ув'язнення батька відпустили.
З роком народження Владимира вийшла деяка неув'язочка. Сам актор розповідає про це так: "Я народився 6 травня 1922 року. Але в паспорті дата народження - - 23-й рік. Тоді хлопчикам батьки, оформляючи документи, нерідко один рік "списували", щоб до армії хлопець міг окріпнути і піти на службу зрілішим. Але я і так виріс не кволим, тому заощадженим роком користуватися не почав. Перед школою мені через суд повернули реальний вік, і вчився я вже як уродженець 22-го року. А під час війни, повернувшись після поранення з фронту, почав оформляти цивільні документи, але зумів відшукати лише метрику з 23-м роком. Ось по ній мені і видали паспорт. Отже вважайте, як зручніше".

 

Артур Ваха

Портрет ВАХА Артур Вікторович

Народився 13.01.1964, Ленінград

Заслужений артист Росії (1999)

Дитинство

Артур Вікторович Ваха народився 13 січня 1964 року в Ленінграді (нині Санкт-Петербург). По батькові у Артура естонсько-німецьке коріння. Ваха - естонське прізвище, в перекладі що означає "віск". Проте актор вважає, що його "характер не зовсім відповідає цьому значенню". Зате його пластичність і здібність до перевтілень на сцені і на екрані цілком у дусі цього м'якого і податливого матеріалу.
Перші роки свого життя Артур провів в комуналці біля Ливарного мосту на набережній Робесп'єра. І ставши дорослим, змінивши немало квартир і зрозумівши, що в районах новобудов ніколи не відчує себе комфортно, Артур періодично повертався в цю квартиру, де до 2002 року продовжувала жити його мама Воля Василівна - режисер, професор, викладач акторської майстерності. Тепер Артур знову живе разом з мамою в просторій двокімнатній квартирі недалеко від метро "Володимирська". На жаль, вона його майже не бачить: у сина багато роботи. Але вихід був знайдений: Артур подарував їй кішку. Побачив у друзів і захотів таку саму. "У мене завжди були собаки, - розповідає актор, - п'ять собак, по черзі, звичайно. Два фокстер'єри, потім «сумнівний» спанієль (помісь з дворнягою), такса і дог. Тепер у мене живе лиса кішка. Взагалі я не люблю кішок, але це якась дивна «інопланетна» істота, порода - донський сфінкс. Там, де вона раніше жила, її звали Барбі, але ми їй дали нове ім'я - Варвара".

 

Андрій Мерзлікін

Портрет Андрій Мерзлікін народився 24 березня 1973 р (м. Корольов). По першій освіті - радіотехнік космічного машинобудування, в процесі здобування вищої економічної освіти прийняв рішення стати актором. Потім закінчив акторський факультет ВГИКа (майстерня Е.А.Киндінова).

Весь шлях, включаючи переїзд в столицю, заучування поспішно байки і само тріумфальне поступлення у ВГИК зайняло рівно два тижні. Ще будучи студентом, Андрій полюбив зніматися у молодих невідомих режисерів. Ентузіазм був винагороджений: за роль в короткометражному фільмі «Як я провела літо» А. Мерзлікин отримав приз за кращу чоловічу роль на фестивалі ВГИКу. У 2000 році працював в міжнародному проекті «Готель «Європа» (режисер Іван Поповськи), з ним об'їздив найбільші театральні фестивалі Європи (Відень, Бонн, Авіньон, Стокгольм, Болонья). Перша велика і при цьому найбільш неоднозначна роль в кіно - фільм «Бумер» Петра Буслова.

В даний час Андрій Мерзлікин працює в штаті Московського Драматичного Театру під керівництвом Армена Борисовича Джигарханяна.

 

Олександр Пороховщиков

Портрет Народився 31 січня 1939 року в Москві.
У 1957-1960 вчився в Челябінському медичному інституті. У 1960-1966 - мебляр-реквізитор театру ім. Е. Вахтангова. Закінчив акторський факультет при Російському театральному суспільстві (1961), театральне училище ім. Б. Щукина (1966). Працював в московських театрах: Сатири, «На Таганці» (1966-1981), в театрі ім. А. Пушкіна.
Головний приз "Золоте вітрило" МКФ російських фільмів в Сан-Рафаелі-93.
Народний артист РФ (1994).

 

Олександр Мохов

Портрет Рік народження - 1963, 22 червня
Народився у Вологодській області. Його батьки будували Волго-Балтийский канал. Потім сім'я переїхала в Приамур'я. Дитинство провів на Далекому Сході, в місті Шимановське. Батько і мама радили йти в залізничний технікум, але Саша вибрав театральне училище Іркутська. «Поступати я поїхав швидше від відчаю, - розповідає Олександр. - У мене ніколи не було схильності до точних наук, особливо не любив математику. Після восьмого класу зрозумів, що далі в школі вчитися не буду, а треба було кудись влаштовуватися. Мені тоді було п'ятнадцять років. І тут мені попався довідник для вступників в середні спеціальні заклади. Побачив: «Театральне училище Іркутська». Мені особливо сподобалася спеціальність - артист драматичного театру. Поїздка для надходження в театральне училище була схожа на політ на Марс: мене маніло щось невідоме. От так я опинився в Іркутську».
А в 1984 році після служби в армії Мохов поїхав в столицю: «Зустрівся з друзями, які в цей час поступали в ГИТІС. Один з них мені запропонував: «Поступай до Табакова, у нього декілька хлопців в армію забрали». Мене спочатку іспитували педагоги Сергій Газаров і Авангард Леонтьев, яким я сподобався. Але вирішальне слово залишалося за Олегом Павловичем Табаковим, який як педагог дуже жорсткий. Він теж сказав «та» моїй кандидатурі і відразу узяв на третій курс.

 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 Наступна > Кінець >>

Сторінка 10 з 24