Зірки вітчизняного кіно
Марат Алімжанович Башаров народився 22 серпня 1974 року (по одному гороскопу — Лев, по іншому — Тигр). Його батьки ніяк не були пов'язані з театром і кіно. Мама працювала кухарем, тато — сантехніком.
У дитинстві Марат був дуже слухняним хлопчиком, ходив в дитячий садок. У школі ж став хуліганом, йому ставили «двійки» за поведінку і кілька разів мало не вигнали. Але саме в школі він знайшов своїх найкращих друзів, з якими дружить до цих пір, яких дуже любить і цінує. У школі було і перше кохання — дівчинка Наташа, якій Марат носив портфель.
ЯКОВЛЄВА
Марина Олександрівна
Народилася 01.04.1959 року р. Зима обл. Іркутська
Заслужена артистка Росії (2000)
Народилася в Сибіру, в невеликому містечку Зима Іркутської області. У школі вона була відмінницею, її всі поважали. До сьомого класу Марина не мріяла стати актрисою, але кіно захоплювалася, збирала листівки з акторами. Дівчинка виховувалася на радянському кіно, і їй подобалися неординарні актриси: Надія Румянцева, Нонна Мордюкова, Інна Чурікова. З великим задоволенням дивилася військові фільми.
Сергій Петрович Никоненко народився 16 квітня 1941 року в Москві в сім'ї робітників. У тринадцять років він захопився театром і почав займатися в театральній студії при Палаці піонерів. У 1959 році Сергій Никоненко закінчив десятий клас вечірньої школи і після декількох невдач в театральних вузах поступив на акторський факультет ВГИКа, на курс С.Герасимова і Т.Макарової, де вчився разом з майбутніми зірками радянського кіно — Ларисою Лужіной, Галиною Польських, Євгенієм Жаріковим, Миколою Губенко, Жанною Болотовою. На другому курсі він дебютував в кіно — зіграв у фільмі Сергія Герасимова «Люди і звірі», а першу помітну роль Никоненко виконав в 1967 році в стрічці «Журналіст». У 1968 році він поступив на режисерський факультет ВГИКа, і знову до Герасимова і Макарової.
Шакуров Сергій Каюмовіч
Народний артист РРФСР (1991).
Народився 1 січня 1942 року в Москві.
Закінчив студію при Центральному дитячому театрі (1964). З 1964 — актор драматичного театру на Малій Бронній, з 1965 — Центрального академічного театру Радянської Армії, з 1971 — драматичного театру ім. К.С.Станіславського.
- Лауреат Державної премії СРСР (1980, за участь у фільмі «Смак хліба»).
- Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Премії за кращі акторські роботи» за 1988 рік.
- Лауреат премії «Золотий Орел» за кращу чоловічу роль в телевізійному кіно в 2006 році.
Народилася 9 червня 1962 в р. Вентспілс (Латвія).
У 1983 році закінчила Ленінградський інститут театру, музики і кінематографії (клас А.І.Кацмана і Л.А.Додіна).
З 1983 по 1989 гг.работала в Ленінградському театрі імені Ленсовета.
Ролі в спектаклях
- Поллі Пічем «Трьохкопійчана опера»
- Валентина «Ви чиї, старі?»,
- Марта «Інтерв'ю в Буенос-Айресі»
- Англійська королева і Мері «Лівша» і ін.
Poділacь 14 серпня 1978 року.
B 1999 року закінчила ГИТИС, курс B.М.Лeвepтoвa і Б.А.Мopoзoвa.
Грала в aнтpeпpизниx спектаклях:
* «Зимові фантазії Aвдoтьї Максимівни» (по мотивах п'єс A.Ocтpoвcкoгo) — тітка Apінa
* «Peвізop» (H.В. Гоголь) — Унтepoфіцepcька вдова
Народився 6 травня 1932 року в Москві. Батько — Борис Мойсейович. Мати — Любов Олександрівна. Дочка — Надія, закінчила економічний факультет Вгика. Внук — Костянтин (1998 р.н.).
Батьки Олександра Білявського із-за революційних подій в країні і громадянської війни, що послідувала за ними, здобули лише початкову освіту, але зробили все можливе, щоб їх діти — старший Олександр, Ольга і молодший Анатолій — отримали вищу.
Дитинство Олександра пройшло в роки війни. Йому рано довелося випробувати і труднощі, і знегоди, але проте він не втратив жодного року навчання і в 1949 році закінчив московську школу № 468. Величезне значення для духовного розвитку і людського становлення хлопця грали повчання строгої бабусі Устинії Сергіївни, а також шкільне знайомство, яке потім перейшло в багаторічну дружбу, з Павлом Зубовим, сином відомого діяча радянської культури Василя Павловича Зубова. Зараз в Москві на будинку по В. Комуністичній вулиці, який до революції цілком належав цій сім'ї, встановлена меморіальна дошка. Сім'я Зубових дуже багато додала до того духовного становлення майбутнього артиста, яке почалося в його великій і дружній сім'ї.
Андрій Мерзлікін народився 24 березня 1973 р (м. Корольов). По першій освіті — радіотехнік космічного машинобудування, в процесі здобування вищої економічної освіти прийняв рішення стати актором. Потім закінчив акторський факультет ВГИКа (майстерня Е.А.Киндінова).
Весь шлях, включаючи переїзд в столицю, заучування поспішно байки і само тріумфальне поступлення у ВГИК зайняло рівно два тижні. Ще будучи студентом, Андрій полюбив зніматися у молодих невідомих режисерів. Ентузіазм був винагороджений: за роль в короткометражному фільмі «Як я провела літо» А. Мерзлікин отримав приз за кращу чоловічу роль на фестивалі ВГИКу. У 2000 році працював в міжнародному проекті «Готель «Європа» (режисер Іван Поповськи), з ним об'їздив найбільші театральні фестивалі Європи (Відень, Бонн, Авіньон, Стокгольм, Болонья). Перша велика і при цьому найбільш неоднозначна роль в кіно — фільм «Бумер» Петра Буслова.
В даний час Андрій Мерзлікин працює в штаті Московського Драматичного Театру під керівництвом Армена Борисовича Джигарханяна.
Коротка біографія:
Вячеслав Вячеславович Розбігаєв. Освіта: школа-студія МХАТ. Актор Театру російської армії.
Народився в Москві. Після закінчення інтернату з поглибленим вивченням індійської мови в 1982 р. пішов працювати на завод. Через рік поступив в медичне училище, звідки через три місяці пішов в армію. Повернувшись в 1985 р. Вячеслав влаштувався працювати на кіностудію «Мосфільм» монтером декорацій. На цій посаді відзначився спорудою декорацій для фільму Алли Скрікової «Людина з бульвару Капуцинів». У 1992 р. Вячеслав Розбігаєв закінчив Школу-студію МХАТ (курс І.М.Тарханова) і був прийнятий в трупу Театру Російської Армії.
Двічі працював з німецьким режисером Петером Штайном на його московських постановках — «Орестея» (Вісник) і «Гамлет» (Фортінбрас).
Багато знімається в рекламі. Захоплюється віндсерфінгом і гірськими лижами.
В даний час грає в спектаклях «Давним-давно», «На дні», «Вишневий сад».
Комов Дмитро Анатолійович
Народився 11 серпня 1963 року в Місті Саратові. Батько офіцер Радянської армії, мати викладач французької мови, старший брат теж офіцер.
Вчився в Саратовському юридичному інституті, на судово-прокурорському факультеті, 1981–1984. Пішов з випускного курсу, тому що майже рік вже займався в театральній студії у режисера Саратовського театру юного глядача Федосєєва В.З.
Поступив разом зі своєю дружиною Іриною в Саратовську державну консерваторію ім. Собінова, на театральний факультет (це був всього лише другий рік існування знаменитого Саратовського Слоновського театрального училища як ВУЗу), педагог Федосєєв в.З. Закінчив в 1988 році.