|
 Народилася 24.06.1969
Лауреат Призу імені Віри Холодної
Якось, коли Анні були всього чотири роки, вона гуляла зі своїми батьками по ВДНХ. Трапилося так, що одна з асистенток з кіностудії ім. Горького, що розташовувалася неподалеку, звернула увагу на симпатичну дівчинку. "Ой, яка у вас розкута дівчинка! Не хочете, що б вона знялася в кіно?" - звернулася вона до батьків.
Так почався шлях Анни Назар'євої в кіно.
режисери звернули увагу на талановиту дівчинку, і незабаром послідували запрошення зніматися в "Єралаші". Хто не пам'ятає кумедну дівчинку, яка, залишившись удома одна, вимазалася всіма маминими помадами, тушшю, пудрою і налякала злодіїв, що забралися в квартиру.Запрошували її і в кіно. У 1980 році Ганна знялася у легендарного режисера Сергія Апполінарієвича Герасимова в історичному фільму "Юність Петра". Через рік вона промайнула в епізоді в музичній комедії Віктора Макарова і Олександра Полинникова "Бережіть жінок".
|
|
 Соколов Андрій Олексійович
Народився 13 серпня 1962 року в Москві.
У 1986 р. закінчив Московський авіаційно-технологічний інститут і вечірнє відділення Інституту іноземних мов, в 1990 р. - акторський факультет Театрального училища ім. Щукіна. З 1990 р. працює в театрі "Ленком".
Ролі в кіно:
Пригоди Травки (1976)
Вона з мітлою, він в чорному капелюсі (1987)
Маленька Віра (1988)
головна роль: Сергій
Бідний студент на дискотеці знайомиться з Вірою і її подругою Чистяковою. Зближується з Вірою, він переїздить жити з гуртожитку в будинок Віри, але пригноблюючий устрій життя в цій сім'ї і постійні сутички з батьками Віри закінчуються справжньою трагедією...
Раз, два горе - не біда! (1988)
роль: майстер Данілов
|
|
 Сміранін Анатолій Анатолійович
Народився 30 жовтня 1979 року в місті Москві, в сім'ї акторів.
Бабуся з дідусем теж актори.
У 2002 році закінчив В.Т.У. ім. М. Щепкіна (курс В.М.Бейліс і В.Н.Іванова).
Актор Театру "Сфера".
Спектаклі і ролі:
* "Дон Жуан" - Дон Жуан
* "Фантомні болі" - Дмитро
* "Запрошення в замок" - Орас, Федерік
* "Справжнє життя Себастьяна Найта" - Владимир
* "Весняна казка" - Мзгирь
Життєве кредо: "Я сподіваюся себе ще якось показати. Сподіваюся, що у мене все ще попереду."
|
|
 Народився 14 жовтня 1934 року в Ленінграді. Отець - Козаков Михайло Еммануїлович (1897-1954). Мати - Нікітіна Зоя Олександрівна (1902-1973). Діти: Катерина (1957 р. н.), Кирило (1963 р. н.), Манана (1969 р. н.), Михайло (1989 р. н.), Зоя (1996 р. н.). Має 5 внуків.
Михайло Козаков ріс в ленінградській сім'ї. Його батько був відомим письменником, мама співробітничала у видавництвах - з двома перервами на два арешти і дві в'язниці. У квартирі Козакових на каналі Грибоєдова бували Євгеній Шварц, Михайло Зощенко, Анатолій Марієнгоф, Борис Ейхенбаум, Анна Ахматова і багато інших літературних знаменитостей. Міша був звичайним хлопчиком, зайнятим тими ж справами, що і його однолітки. Духовний зв'язок з великими людьми прокинувся в нім згодом, коли знадобилася опора для зрілого самовизначення.
|
|
 Народився - 23 грудня 1924 в м. Харків
Помер - 11 вересня 1987 в.г.одесса
Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Премії за акторську роботу за 1968 рік.
Народний артист СРСР.
У кіно знімався небагато. Перша роль - Яшка Буксир у фільмі-спектаклі "Біла акація".
Прославився Михайло Водяний після виконання ролі Попандопуло в музичній кінокомедії "Весілля у Вільшанці".
Серед фільмів за участю Михайла Водяного: "Ескадра йде на захід", "Інспектор кримінального розшуку", "Одинадцять надій" (Сан Санич), "Вольний вітер" (Стен).
|
|
 Народився 18 грудня 1957 року в Курську в сім'ї інженерів, вчився в музичній школі.
У 1973 році приїхав до Москви на канікули і потрапив на очі асистентові режисера Володимира Рогового, завдяки чому зіграв одну з центральних ролей у фільмі "Юнга Північного флоту".
Після закінчення в 1975 році школи він намагався вступати до творчих вузів Москви, але ні в один з них його не прийняли. У результаті Ігор Скляр опинився в числі студентів Ленінградського інституту театру, музики і кінематографії, на курсі Льва Додіна. Закінчивши в 1979 році ЛГИТМіК, Ігор Ськляр один сезон відпрацював в Томськом ТЮЗі, потім повернувся до Курська, відслужив в армії.
З 1983 р. - актор Ленінградського Малого драматичного театру.
|
|
 Народилася 18 квітня 1971 року.
У 1991 році закінчила Школу-студію МХАТ (курс І. Тарханова).
У 1992 році була прийнята в трупу театру «Сучасник».
Грала в спектаклях: «Три сестри» (Ірина, Наташа), «Вишневий сад» (Ганна)
«Зірки на уранішньому небі» (Марія), «Анфіса» (Ніночка)
«Чотири рядки для дебютантки» (Коломба).
Дебютувала на сцені Художнього театру в спектаклі «Ундіна» (Ундіна).
У 2001 році Катерина Семенова була прийнята в трупу Московського
художнього театру імені А.П.Чехова.
Брала участь в телепроекті «Останній герой», «Великі Гонки».
Ведуча телепередачі «Формула краси».
|
Володимир Володимирович Бортко народився 7 травня 1946 року в Москві. Після навчання в Київському геологорозвідувальному технікумі він в 1965-1966 роках служив в армії, потім три роки працював техніком-електриком в "Воєнпроекті" в Києві. У 1969 році Володимир Бортко поступив в Київський державний інститут театрального мистецтва імені І.К.Карпенка-Карого, де вчився в майстерні М.Мащенко. Закінчивши інститут в 1974 році, він працював асистентом режисера на кіностудії імені Довженко, а в 1980 році Бортко став режисером-постановником на кіностудії "Ленфільм". Дебютом режисера у великому кіно став фільм "Комісія з розслідування", що вийшов в 1978 році і пам'ятний акторськими роботами Олега Єфремова, Ірини Мірошниченко, Євгенія Лебедєва. Популярність прийшла до Володимира Бортко після комедійної стрічки "Блондинка за рогом", на головні ролі в якій режисер запросив Андрія Міронова і Тетяну Догильову. В середині 1980-х років режисер поставив два фільми, що здобули йому успіх: у роки "перебудови" чималий інтерес викликала його психологічна драма "Одного разу збрехавши...", а екранізація повісті Михайла Булгакова "Собаче серце" принесла Володимиру Бортко визнання світової кіногромадськості - цей фільм був удостоєний Гран-прі кінофестивалю в Перуджі. Роль професора Пилипа Пилиповича Преображенського в "Собачому серці" стала однією з кращих робіт Євгенія Евстігнєєва, а роль Шарікова відкрила для кіно Володимира Толоконникова. У 1991 році на екрани вийшла військова драма Володимира Бортко "Афганський злам", в якій знявся популярний в ті роки в Радянському Союзі італійський актор Мікеле Плачидо. У 1998 році режисер порадував глядачів своєю новою роботою - фільмом "Цирк згорів, і клоуни розбіглися..." |
|
 Народився в Москві 31 грудня 1930 року
Народився 31 грудня 1930 року в Москві. Отець - Кузнецов Борис Сергійович. Мати - Кузнецова Евдокія Давидовна.
Батько Анатолія Кузнецова мав дві освіти: бухгалтерську і театрально-вокальну. Закінчивши ЦИТІС (нині ГИТІС), він був солістом в ансамблі Кнушевицького, в роки Великої Вітчизняної війни працював у військових ансамблях, виїжджав на фронт, згодом отримав запрошення в оперну трупу Великого театру, де і працював довгі роки.
У дитинстві і юнацтві Анатолій вчився в музичній школі, а потім, володіючи непоганими вокальними даними, витримав іспити в Музичне училище імені Іполітова-Іванова, на вокальний факультет.
Крім батьків в становленні його життєвого шляху непряму участь брав його двоюрідний брат - Михайло Артемьевіч Кузнецов, відомий і улюблений глядачами артист кіно. На той час у нього за плечима вже були фільми «Машенька» Райзмана і Габріловича і «Іван Грізний» Ейзенштейг.
|
|
 Народилася 9 червня 1962 в р. Вентспілс (Латвія).
У 1983 році закінчила Ленінградський інститут театру, музики і кінематографії (клас А.І.Кацмана і Л.А.Додіна).
З 1983 по 1989 гг.работала в Ленінградському театрі імені Ленсовета.
Ролі в спектаклях:
* Поллі Пічем "Трьохкопійчана опера"
* Валентина "Вы чье, старичье?",
* Марта "Інтервью в Буенос-Айресі"
* Англійська королева і Мері "Лівша" і ін.
|
|
|
