|
 Poділacь 14 серпня 1978 року.
B 1999 року закінчила ГИТИС, курс B.М.Лeвepтoвa і Б.А.Мopoзoвa.
Грала в aнтpeпpизниx спектаклях:
* "Зимові фантазії Aвдoтьї Максимівни" (по мотивах п'єс A.Ocтpoвcкoгo) - тітка Apінa
* "Peвізop" (H.В. Гоголь) - Унтepoфіцepcька вдова
|
|
 Народилася 9 червня 1962 в р. Вентспілс (Латвія).
У 1983 році закінчила Ленінградський інститут театру, музики і кінематографії (клас А.І.Кацмана і Л.А.Додіна).
З 1983 по 1989 гг.работала в Ленінградському театрі імені Ленсовета.
Ролі в спектаклях:
* Поллі Пічем "Трьохкопійчана опера"
* Валентина "Вы чье, старичье?",
* Марта "Інтервью в Буенос-Айресі"
* Англійська королева і Мері "Лівша" і ін.
|
|
 ЄФРЕМОВ
Олег Миколайович
01.10.1927, Москва - 24.05.2000, Москва
Актор, режисер, сценарист
Народний артист СРСР (1976)
Герой Соціалістичної праці (1987)
Лауреат Державної премії (1969, 1974, 1983 - за театральні роботи)
Приз імені Павла Луспекаєва "Пані успіх" - Фестиваль кіно країн СНД і балтії "Кіношок-97" (Анапа)
Премія "Золотий Овен-97" за внесок в кіномистецтво; Володар спеціального призу жюрі Національної театральної премії "Золота маска-98" за постановку спектаклю "Три сестри" (МХАТ ім. А.П.Чехова)
|
Володимир Володимирович Бортко народився 7 травня 1946 року в Москві. Після навчання в Київському геологорозвідувальному технікумі він в 1965-1966 роках служив в армії, потім три роки працював техніком-електриком в "Воєнпроекті" в Києві. У 1969 році Володимир Бортко поступив в Київський державний інститут театрального мистецтва імені І.К.Карпенка-Карого, де вчився в майстерні М.Мащенко. Закінчивши інститут в 1974 році, він працював асистентом режисера на кіностудії імені Довженко, а в 1980 році Бортко став режисером-постановником на кіностудії "Ленфільм". Дебютом режисера у великому кіно став фільм "Комісія з розслідування", що вийшов в 1978 році і пам'ятний акторськими роботами Олега Єфремова, Ірини Мірошниченко, Євгенія Лебедєва. Популярність прийшла до Володимира Бортко після комедійної стрічки "Блондинка за рогом", на головні ролі в якій режисер запросив Андрія Міронова і Тетяну Догильову. В середині 1980-х років режисер поставив два фільми, що здобули йому успіх: у роки "перебудови" чималий інтерес викликала його психологічна драма "Одного разу збрехавши...", а екранізація повісті Михайла Булгакова "Собаче серце" принесла Володимиру Бортко визнання світової кіногромадськості - цей фільм був удостоєний Гран-прі кінофестивалю в Перуджі. Роль професора Пилипа Пилиповича Преображенського в "Собачому серці" стала однією з кращих робіт Євгенія Евстігнєєва, а роль Шарікова відкрила для кіно Володимира Толоконникова. У 1991 році на екрани вийшла військова драма Володимира Бортко "Афганський злам", в якій знявся популярний в ті роки в Радянському Союзі італійський актор Мікеле Плачидо. У 1998 році режисер порадував глядачів своєю новою роботою - фільмом "Цирк згорів, і клоуни розбіглися..." |
|
 Сміранін Анатолій Анатолійович
Народився 30 жовтня 1979 року в місті Москві, в сім'ї акторів.
Бабуся з дідусем теж актори.
У 2002 році закінчив В.Т.У. ім. М. Щепкіна (курс В.М.Бейліс і В.Н.Іванова).
Актор Театру "Сфера".
Спектаклі і ролі:
* "Дон Жуан" - Дон Жуан
* "Фантомні болі" - Дмитро
* "Запрошення в замок" - Орас, Федерік
* "Справжнє життя Себастьяна Найта" - Владимир
* "Весняна казка" - Мзгирь
Життєве кредо: "Я сподіваюся себе ще якось показати. Сподіваюся, що у мене все ще попереду."
|
|
 Якубов Олексій Андрійович
Народився 12 квітня 1960 року в Москві. Закінчив ГИТИС в 1980 році (курс О. Табакова). У 1980-85 роках працював в Дитячому музичному театрі. У театрі "Сатирикон" з 1985 року.
Заслужений артист Росії.
Ролі: Шекспір ("Що наше життя?"), Фарцовщик ("Обличчя"), Ліхос ("Геркулес і Авгієві стайні"), Табак ("Мауглі"), Екстраваганц ("Багдадський злодій"), Король ("Голий король"), Пан Діафуарус ("Уявний хворий"), Рагно ("Сирано де Бержерак"). Граф Альбафьоріта ("Господиня готелю"), Керівник ("Перетворення"), Петро ("Ромео і Джульєта"), Ведучий ("Шоу-сатирикон"), Джекоб-Гачок ("Трьохкопійчана опера"), Старий Отрапа ("Жак і його пан"), Розенкранц, Могильник ("Гамлет"), Батько Амброуз ("Слуги і сніг"), Директор, Дрізд ("Шантеклер"), Дезідеріо ("Синьйор Тодеро господар"), Юсов ("Прибуткове місце"), Шпріх ("Маскарад").
|
|
 Народився 14 жовтня 1934 року в Ленінграді. Отець - Козаков Михайло Еммануїлович (1897-1954). Мати - Нікітіна Зоя Олександрівна (1902-1973). Діти: Катерина (1957 р. н.), Кирило (1963 р. н.), Манана (1969 р. н.), Михайло (1989 р. н.), Зоя (1996 р. н.). Має 5 внуків.
Михайло Козаков ріс в ленінградській сім'ї. Його батько був відомим письменником, мама співробітничала у видавництвах - з двома перервами на два арешти і дві в'язниці. У квартирі Козакових на каналі Грибоєдова бували Євгеній Шварц, Михайло Зощенко, Анатолій Марієнгоф, Борис Ейхенбаум, Анна Ахматова і багато інших літературних знаменитостей. Міша був звичайним хлопчиком, зайнятим тими ж справами, що і його однолітки. Духовний зв'язок з великими людьми прокинувся в нім згодом, коли знадобилася опора для зрілого самовизначення.
|
Михайло Олегович Єфремов народився 10 листопада 1963 року в театральній сім'ї: батько - О.Н.Єфремов, мати - актриса "Сучасника" А.Б.Покровська, дід - оперний режисер Б.А.Покровський. Вперше вийшов на сцену Московського художнього театру ще хлопчиком - в спектаклях "Йдучи, озирнися!" (1976), у "Качиному полюванні" (1979). У 1987 році, відслуживши в армії, закінчив Школу-студію МХАТ (курс В.Богомолова). У 1987-1991 роках він був режисером і художнім керівником Театру-студії «Сучасник-2». З 1991 року Михайло Єфремов працював в МХАТ імені А.Чехова, де зіграв ролі Трепльова («Чайка» А.П.Чехова), Чацького («Горе з розуму» А.С.Грибоєдова). У кіно Михайло Єфремов дебютував в 1978 році, у фільмі «Коли я стану велетнем». У числі його найбільш помітних кіноробіт актора - «Благородний розбійник Володимир Дубровський» (екранізація пушкінської повісті, в якій він зіграв головну роль), мелодрама «Чоловічий зигзаг» і телефільм «Королева Марго». У 1995 році був удостоєний звання заслуженого артиста Російської Федерації |
|
 Народився - 23 грудня 1924 в м. Харків
Помер - 11 вересня 1987 в.г.одесса
Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Премії за акторську роботу за 1968 рік.
Народний артист СРСР.
У кіно знімався небагато. Перша роль - Яшка Буксир у фільмі-спектаклі "Біла акація".
Прославився Михайло Водяний після виконання ролі Попандопуло в музичній кінокомедії "Весілля у Вільшанці".
Серед фільмів за участю Михайла Водяного: "Ескадра йде на захід", "Інспектор кримінального розшуку", "Одинадцять надій" (Сан Санич), "Вольний вітер" (Стен).
|
|
 ЯКОВЛЄВА
Марина Олександрівна
Народилася 01.04.1959 року
р. Зима обл. Іркутська
Заслужена артистка Росії (2000)
Народилася в Сибіру, в невеликому містечку Зима Іркутської області. У школі вона була відмінницею, її всі поважали. До сьомого класу Марина не мріяла стати актрисою, але кіно захоплювалася, збирала листівки з акторами. Дівчинка виховувалася на радянському кіно, і їй подобалися неординарні актриси: Надія Румянцева, Нонна Мордюкова, Інна Чурікова. З великим задоволенням дивилася військові фільми.
|
|
|
