Зірки вітчизняного кіно

Народилася 18 квітня 1971 року.
У 1991 році закінчила Школу-студію МХАТ (курс І. Тарханова).
У 1992 році була прийнята в трупу театру «Сучасник».
Грала в спектаклях: «Три сестри» (Ірина, Наташа), «Вишневий сад» (Ганна)
«Зірки на уранішньому небі» (Марія), «Анфіса» (Ніночка)
«Чотири рядки для дебютантки» (Коломба).
Дебютувала на сцені Художнього театру в спектаклі «Ундіна» (Ундіна).
У 2001 році Катерина Семенова була прийнята в трупу Московського
художнього театру імені А.П.Чехова.
Брала участь в телепроекті «Останній герой», «Великі Гонки».
Ведуча телепередачі «Формула краси».

Народився 6 липня 1982 р. у Ленінграді.
У 1999 році після закінчення середньої школи поступив в Санкт-Петербурзьку Академію театрального мистецтва на курс В. Пазі.
Закінчив СПАТІ в 2004 і був прийнятий в трупу театру ім. Ленсовета.
До «офіційного» дебюту - ролі Сарафанова в спектаклі «Старший син» по п'єсі Вампілова (постановка Ю. Бутусова), студентом брав участь в спектаклях основного репертуару - «Поживемо - побачимо» Шоу і «Злодій» Мисливського.

Актор Санкт-петербурзького театру ім. Ленсовета
Грає в спектаклях:

Георгій Іванович Бурков народився 31 травня 1933 року в Пермі. У 1952 році він поступив на юридичний факультет Пермського університету, де провчився два роки. Одночасно з навчанням Георгій Бурков займався у вечірній студії при Пермському драматичному театрі. З 1954 року він став професійним актором, працював в театрі в Березняках, потім - в Пермському обласному театрі, в Кемеровському театрі. У 1964 році режисер Московського драматичного театру імені К.С. Станіславського Б. Львов-Анохін запросив Буркова в свою трупу. На сцені цього театру актор виступав до 1980 року, потім працював в Московському Художньому Академічному театрі, в Московському драматичному театрі імені Пушкіна, а з 1988 року він був художнім керівником Центру культури ім. В. М. Шукшина. У 1966 році Георгій Бурков вперше знявся в кіно, зігравши епізодичну роль в радянсько-польській картині "Зося". Через рік відбулася зустріч актора з режисером, який багато в чому визначив його творчий шлях в кіно, - Ельдар Рязанов запросив Буркова на невелику роль ретушера Петі в комедії "Зигзаг удачі". У фільмах Ельдара Рязанова Георгій Бурков і зіграв свої кращі ролі - в "Людях-розбійниках" похилого віку і в "Гаражі"; а також невеликі, але колоритні ролі в картинах "Про бідного гусара замовите слово" і "Жорстокий романс". Кращими стали і роботи актора в картинах, поставлених його іншому Василем Шукшиним, - забарвлена комічними фарбами роль "конструктора".

Дитинство

Володимир Конкин народився 19 серпня 1951 року в Саратові. У дитинстві батьки дали йому хороше виховання. Як признається сам актор: «Не було непотрібної, вульгарної дидактики, яка стомлює молодих людей, відводить їх на вулицю. Мене батьки захопили, навчили працювати. <.> У мене було звільнення в школі від праці і фізкультури із-за вади серця. І весь вільний час батьки водили мене по театрах та музеях».

Володимир і Алла

Після закінчення школи Володимир поступив в Саратовське театральне училище на курс Л.А. Лядова. Тоді ж, він зустрів ту єдину, яка стала його вірною супутницею по життю. А відбулося це так...

Якось разом зі своїм батьком Владимир прийшов на збір випускників в школу. Там він відразу ж звернув увагу на одну дівчину. Через рік хлопець знов прийшов в школу, і знов побачив її. Алла виявилася дочкою колишньої класної керівниці Володимира.

Російський кінорежисер, сценарист. Народний артист Росії (1980). Народився 20 серпня 1937 в Москві. У 1957-1959 вчився в Московській Державній консерваторії. У 1965 закінчив режисерський факультет ВГИКа (майстерня М.Ромма) і почав працювати як режисер на «Мосфільмі». Перша самостійна повнометражна постановка - Перший вчитель по Ч.Айтматову (премія за кращу жіночу роль Міжнародного кінофестивалю у Венеції, 1966; премія МКФ в Йері, 1967), що реалістично і разом з тим експресивно відобразила конфлікт нових віянь і патріархальних традицій в киргизькому селі. З того часу Міхалков-Кончаловський плідно працює як сценарист, створюючи сценарії до своїх фільмів, а також до картин інших режисерів (зокрема, до Андрія Рубльова А.Тарковського).
У 1967 Міхалков-Кончаловський поставив в стилістиці «документального реалізму» сільську драму Історія Асі Клячиної, героїнею якого стала невдала самотня колгоспниця по прізвиську Ася-хромоножка. Фільм, що не співпадав з шаблонним трактуванням життя радянського села, піддався численним цензурним поправкам і був покладений «на полицю» (його прокат в оригінальному варіанті відбувся більше двадцяти років опісля). Після досвіду, що так розчаровує, з фільмом на сучасну тему режисер звернувся до екранізації російської літературної класики і створив яскраві кінематографічні аналоги творів І.С.Тургенева (Дворянське гніздо) і А.П.Чехова (Дядя Ваня, приз МКФ в Сан-себастьяні, 1971).

ФРЕЙНДЛІХ
Аліса Бруновна

Народилася 08.12.1934, Ленінград

Батьки

Мама Аліси Фрейндліх, Ксенія Федорівна Федорова, змолоду жила в Пскові, брала участь в художній самодіяльності. Потім вона переїхала до Ленінграда, вчилася на драматичних курсах Ленінградського театру робочої молоді (ТРАМ). Там же Ксенія Федорівна познайомилася з актором Бруно Фрейндліхом.
Бруно Артурович був вихідцем з німців. Це були художники-склодуви, яких Петро I привіз до Росії починати склодувну справу. З тих пір вони тут і осіли.
У 1934 році народилася Аліса. Вона згадує: «Я народилася в будинку на Ісаакієвській площі. З вікон наший квартири був добре видний собор, а в п'яти хвилинах ходьби від будинку стояв знаменитий Мідний вершник, і відкривався захоплюючий душу своїй якоюсь надкрасою вид на Неву. Чарівність мого міста з дитинства увійшла до душі і зачарувала на все подальше життя.»

Народився 12.07.1963, Москва

Заслужений артист РФ (2000)
Кращий російський артист в зарубіжному фільмі (2000, КФ "Сузір'я - 2000")

Театр
Закінчив Театральне училище імені М.С. Щепкина при Малому театрі СРСР (курс народного артиста СРСР, професора В.И.Коршунова) в 1984 році.

Після закінчення театрального училища працював в театрі Радянської Армії (ЦТСА). З 1995 - актор Театру імені Моссовета (грає в спектаклях: "Милий друг", "Ніжінській, божевільний Божий клоун", "Портрет Доріана Грея", "Мій бідний Марат" і ін.)

Олексій Маклаков народився і виріс в Новосибірську. Там же він закінчив Новосибірське державне театральне училище. Якийсь час працював на радіо «Юнітон», грав в новосибірському театрі «Червоний факел».

У 1996 році Олексій Маклаков був прийнятий в трупу театру імені В. Маяковського. На сцені цього театру їм були зіграні ролі в спектаклях: «Синтезатор любові»' (Мервін), «Входить вільна людина» (Браун), «Плоди освіти» (Доктор), «Діти Ванюшина» (Красавін), «Чума на обидва ваші будинки!» (Синьйор Капулетті), «Як вам це подобається» (Ле-бо) і ін.

Всі ці роки в кіно Олексій Маклаков не знімався, тому окрім завзятих театралів він був практично нікому не відомий.