Зірки вітчизняного кіно

Дзюба Олександр Євгенійович
Олександр Дзюба народився 5 червня 1975 року на Україні в р. Мелітополі. У 1993-1997 рр. вчився в Київському Державному Інституті Театрального Мистецтва ім. И.К. Карпенка-Карого (КГИТІ), майстерня Різниковича. У 1994-1996 рр. - актор Державного Академічного Російського Драматичного Театру ім. Лесі Українки в м. Києві. Грав в спектаклі «Школа скандалу» по п'єсі Р. Шеридана «Школа лихослів'я», режисер-постановник М.Ю. Різникович. У 1997-1999 рр. - актора московського театру Романа Віктюка. Брав участь в антрепризі «Бульвар Сансет», (за сценічною версією В. Денисова кінофільму Біллі Уайлдера), в спектаклях: «Соломія. Дивні ігри Оскара Уайльда», «Пробудження весни» Франка Ведекинда. У 1999-2001 рр. - педагог Акторської Студії і режисер Державного Російського Драматичного Театру Естонії в м. Таллінні, де поставив як режисера спектакль «Мауглі» Радьярда Киплінга і грав в нім. З 2001 року по теперішній час - актор театру Р. Віктюка. Грає в спектаклях: «Соломія. Дивні ігри Оскара Уайльда», «Майстер і Маргарита. Сни Івана Бездомного», «Заводний апельсин», «Мою дружину звуть Моріс!», «Нетутешній сад. Рудольф Нурєєв».
У 2003 році грав в дипломному спектаклі режисера-аспіранта «Центру Мейерхольда» Олександра Потужного «Філоктет».
Акторські роботи в кіно і на телебаченні: телевізійний спектакль «Цей симпатичний біс» по повісті Миколи Хвильового «Іван Іванович», телесеріали:

Якубов Олексій Андрійович

Народився 12 квітня 1960 року в Москві. Закінчив ГИТИС в 1980 році (курс О. Табакова). У 1980-85 роках працював в Дитячому музичному театрі. У театрі "Сатирикон" з 1985 року.
Заслужений артист Росії.
Ролі: Шекспір ("Що наше життя?"), Фарцовщик ("Обличчя"), Ліхос ("Геркулес і Авгієві стайні"), Табак ("Мауглі"), Екстраваганц ("Багдадський злодій"), Король ("Голий король"), Пан Діафуарус ("Уявний хворий"), Рагно ("Сирано де Бержерак"). Граф Альбафьоріта ("Господиня готелю"), Керівник ("Перетворення"), Петро ("Ромео і Джульєта"), Ведучий ("Шоу-сатирикон"), Джекоб-Гачок ("Трьохкопійчана опера"), Старий Отрапа ("Жак і його пан"), Розенкранц, Могильник ("Гамлет"), Батько Амброуз ("Слуги і сніг"), Директор, Дрізд ("Шантеклер"), Дезідеріо ("Синьйор Тодеро господар"), Юсов ("Прибуткове місце"), Шпріх ("Маскарад").

Народився 17 серпня 1957 року в Ризі.
У 1983 році закінчив ГИТИС ім. А.Луначарського.
У 1983-1984 роках - актор Ризького Тюза;
У 1984-1991 роках - актор Свердловського Тюза;
У 1991-1992 роках - актор студії "Москва" театру Романа Віктюка;
З 1992 року - актор Московського театру імені Гоголя.
Заслужений артист Росії (1997).

Салопін Микита Васильович

Народився 9 березня 1970 року
Закінчив МХАТ в 1996 році, майстерня Л.Дурова.
Грає в театрі "На Малій Бронній" з 1998 року.
Ролі, зіграні в театрі: Н. Воронов "Пристрасті по Торчплову", Степан; Ф. Ведекінд "Лулу", Шварц, Гильті, маніяк; Ф. Дюрренматт "Метеор", пастер Лютц; К. Марло "Доктор Фауст", Робін; А. Н. Островський "Ліс", Мілонов, Восмібратов; А. і Б. Стругацкие "Жиди міста Пітера", Артур, Егорич; Н. Саймон "Дурні", Мишкин; Л. Малюгін "Дорога до Нью-Йорка", сищик; В. Гуркин "Золоті яблука", Ігнашка.

ЖИГАЛОВ
Михайло Васильович

Народився 02.05.1942, Самара

Заслужений артист РРФСР (1991)

Дитинство

Михайло Жігалов народився в місті Куйбишеві (нинішня Самара), куди під час війни були евакуйована його мама. Там же в Куйбишевській області проживали його дідусь з бабусею - татові батьки. Вони нерідко приїжджали з села, допомагали в цей важкий час продуктами. Батько Михайла Жігалова з 1938 року працював в Держбезпеці. У органи він був покликаний по комсомольському набору.

Народився 13 жовтня 1939 року в місті Вітебську в Білорусії.
Леонід Неведомський став професійним актором ще до вступу до театрального інституту - в 17 років був прийнятий в трупу Свердловського ТЮЗа, куди його запросив головний режисер театру Володимир Мотиль, що став згодом відомим кінорежисером. Після ТЮЗу працював в театрах Новгорода і Мурманська
У 1967 році закінчив ЛГИТМИК (зараз СПБГАТИі) і був прийнятий в трупу ленінградського АБДТ ім. М. Горького, де працює до цього дня.
Грає в спектаклях театру «Російська антерприза» імені Андрія Миронова.

Георгій Францевич Мілляр

( 07.11.1903 року - 04.06.1993 року )- Росія

Георгій Францевич стверджував, що він "представляє нечисту силу в кінематографі" Неперевершена Баба-яга, біси, мара, водяна, Кощії і нездійснена мрія - роль Суворова.


ПО ІРОНІЇ ДОЛІ ПЕРША КАЗКА за участю Мілляра відбулася в житті. Актор зіграв Попелюшку. Георгій Францевіч працював бутафором в провінційному театрі, але, мріючи про сцену, вивчив всі ролі напам'ять. І ось - відбулося! Раптова хвороба артистки. У театрі паніка. Доведеться відміняти спектакль. Але хтось пригадав про старанного бутафора... Несподіваний дебют пройшов вдало, і на плечі юного Мілляра поклали ще один обов'язок - бути "швидкою допомогою". Так в 1920 р. почалася акторська кар'єра Георгія Францевича. А в 1924-му він вже відомий провінційний актор - вступає до Школи юніорів при Московському театрі Революції (зараз Театр ім. Маяковського). "За своїми психологічними даними, - згадував Мілляр, - я був "важким" учнем, і багато викладачів кинули б мене, якби до їх нетерпіння не домішувалося відчуття професійної допитливості, викликане, як говорять в театральному середовищі, важкістю матеріалу. Незабаром Мілляр зайняв в театрі міцне положення: був улюбленцем колективу і вважався репертуарним актором. З театру він "вигнав" себе самого в 1938 р., коли остаточно пішов в кіно.

Тихонов В'ячеслав Васильович народився восьмого лютого 1928 року в місті Павлівському Посаді Московської області. Мама - вихователька в дитячому садку, батько - механік ткацьких верстатів, дуже заперечували проти бажання сина стати актором. Вони бачили свого Славіка студентом сільгоспакадемії. Але тут заступилася бабуся, не дозволивши улюбленому внучкові розпрощатися зі своєю мрією, і В'ячеслав Тіхонов поступив у ВГИК.

Популярність до Тихонова прийшла після виходу фільмів "Молода Гвардія" (1948, ще до закінчення ВГИК), "Справа була в Пенькові" (1958) і "Надзвичайній події" (1959).

Зі своєю першою дружиною, Нонной Мордюковою Тіхонов познайомився на зйомках "Молодої гвардії". Нонна Вікторівна відразу запримітила стрункого мовчазного красеня. До речі, Тіхонов довго не звертав уваги на Нонну, і їй коштувало великих зусиль закрутити йому голову. На той час, як картина вийшла на великий екран, у Мордюкової і Тихонова народився син Володя.

Віктор Супрун народився 22 грудня 1964 року на Україні в р. Кривий Ріг.
У 1989г. був запрошений в Державний театр "Вільний простір" р. Орла (худ. керівник театру А.А.Михайлов). Пропрацював в театрі з 1989г. по 1999г., зігравши за цей час більше 30 ролей. Виїжджав із спектаклями на зарубіжні гастролі і міжнародні фестивалі.
Був учасником фінальної частини конкурсу акторської пісні ім. Андрія Миронова. Знімав свою авторську телевізійну передачу "Від фонаря".
Як автор і режисер знімав гумористичну програму «Від фонаря».
Працював як режисер і автор рекламних проектів на регіональному ТБ.