|
 Народилась 21 вересня 1947 року в місті Бугуруслан Оренбурзькій області. Дитинство пройшло в Бугуруслані, в маленькому будиночку, недалеко від церкви, священиком якої був її дідусь.
У 1966 році стала студенткою ГИТИСу імені Луначарського, в 1970 році - закінчила навчання і була прийнята в трупу Московського ТЮЗа.
У 1973-1983 - актриса Драматичного театру на Малій Бронной, з 1983 року - театру ім. Моссовета.
Народна артистка Росії (1993).
Життєве кредо: "Що призначено - прийде само"
|
|
 Дрозд Максим Георгійович
Народився 11 березня 1968 року.
Закінчив Школу-студію МХАТ в 1993 році, майстерня Авангарду Леонтьева.
Брав участь в спектаклях театру ім. Єрмолової.
Ролі в кіно:
Афганець (1991)
Золоте дно (1995)
Яка дивна гра (1995)
Бандитський Петербург-2 (Адвокат) (2000)
Повний місяць (2004)
роль: Головешка
Штрафбат (2004)
роль: Булига
|
|
 Попова Олена Кімовна
Народна артистка Росії (1999).
Актриса Академічного Великого драматичного театру імені Г.А.Товстоногова в Санкт-Петербурзі.
Народилася 17 квітня 1956 року в Ленінграді.
У 1979 році закінчила Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії (курс Р. Агамірзяна).
Працює в АБДТ з 1978 року. Грала провідні ролі в основних спектаклях:
«Вовки і вівці»
«Амадеус»
«Скляний звіринець»
«Дворянське гніздо»
«Підступність і любов» і ін.
|
|
 Початок
Женя Циганов народився 15 березня 1979 р. Дитинство йому згадується украй безхмарним. Ріс в Москві на Таганці, ходив в школу таганську і в музичну школу - грав на фортепіано. Але музичну школу закінчив вкрай погано, там було доволі болісно вчитися.
Проте саме музична школа зіграла в його житті важливу роль: туди прийшов незнайомий режисер і сказав Жені: «Про, давай тебе спробуємо!» Потрібне було щось заспівати, а у Жені на той момент був якийсь голос. У результаті Євгеній працював в Театрі на Таганці 4 роки, років з 9 до 13 - грав там дитячі ролі. Він згадує, що одного разу отруївся, а увечері був спектакль. Тато вів його в театр, а Жені було погано. Це був жах. А взагалі Євгенія ніхто не примушував. Про те, що він грає в театрі, він пізніше вже здогадався.
Спочатку Євгеній хотів виїхати вчитися до Гамбурга або Лондона, в кіношколу. Потім подумав, що для самореалізації це марно - якщо ти повинен щось реалізувати, ти це зробиш. Але в наший країні освіту мати обов'язково.
|
|
 Народився 31.03.1938, Москва
Народний артист РРФСР (1989)
Приз за кращу чоловічу роль на "Кінотаврі-93" (за фільм "Ти у мене одна")
Кавалер Ордена Пошани (1997, до ювілею Ленкома)
Лауреат Державної премії РФ (2003)
народився в Москві, на Арбаті. Його батько був крупним керівником і займав пост заступника наркома зв'язку. Мати була з адвокатської сім'ї, мала акторську освіту і на момент народження сина працювала на кінофабриці імені Чайковського.
В кінці 1937 року, після повернення із службового відрядження до Америки, батька заарештували як "ворога народу". Суд над ним тривав всього лише 15 хвилин, і вирок був короткий: розстріл. Отже свого батька Олександр Збруєв живим вже не застав. Незабаром їх з матерью, як членів сім'ї "ворога народу", заарештували і етапом відправили на п'ять років у виправно-трудовий табір під Рибінськом.
|
|
 Олексій Булдаков народився 26 березня 1951 року в Алтайському краю, в селі Михайловка. Потім сім'я Булдакових переїхала до Павлодару.
Олексій Булдаков розповідає: "Мене всьому мама навчила. Адже народився-то я в селі, на Алтаї. Рано став господарством займатися. Все по будинку робив, і дрова колов і пиляв, і воду носив. .У мене дві сестри і три брати. Брати зараз живуть в Павлодарі, обидва шофери. Одна сестра працює бухгалтером, інша - зав-складом. Мама майже все життя працювала. Важкувато було. Пам'ятаю, як завжди хотів солодкого".
Дитинство Альоші Булдакова пройшло на околиці Павлодару серед шуму моторів, запаху бензину, і першими іграшками у нього були свічки запалювання, поршневі кільця, шатунні пальці і інші автомобільні деталі. Батько був шофером і частенько ремонтував машину у дворі. Син не відходив від нього, засипаючи питаннями. А потім, вже в ліжку, мріяв про те, яким буде... ні, не водієм, а льотчиком. Олексій записався в авіамодельний гурток Будинку піонерів. Зробив декілька моделей, які, до невимовного захоплення, літали. Крім того, Олексій захоплювався боксом і класичною боротьбою.
|
|
 Народився 06.10.1940, село Ліпінай, Литва
Народний артист Литовської РСР (1982)
Нагороджений орденом Дружби (2000)
Після закінчення школи, в 1958-60 роки працював робочим на учбово-виробничому комбінаті в Клайпеді.
У 1968 закінчив юридичний факультет Вільнюського університету.
З 1968 року почав працювати актором на Литовській кіностудії. У 1976 - 78 рр. вчився на Вищих дворічних курсах сценаристів і режисерів при Держкіно СРСР в Москві.
|
|
 Ельдар Рязанов народився 18 листопада 1927 в Куйбишеві. У 1950 закінчив режисерський факультет ВГИКу (майстерня Г.Козінцева). У 1950-1955 працював режисером на ЦСДФ, знімав сюжети для кіножурналів («Піонерія», «Радянський спорт», «Новини дня»), поставив декілька документальних картин. З 1955 - режисер «Мосфільму». Свій перший повнометражний художній фільм («Карнавальна ніч») Рязанов поставив в жанрі музичної комедії-ревю, проте справжнім відкриттям картини стали її сатиричні образи (завідувач клубом Огурцов у виконанні І.Ільінського, лектор - актор С.Філіппов). Фільм не тільки очолив список найбільш касових картин 1956 року, але і увійшов до «золотого фонду» вітчизняної комедії.
Наступна постановка Рязанова - цього разу в жанрі ліричної комедії («Дівчина без адреси») - також мала хороший успіх в прокаті. Спроба ввести в комедійний сюжет елементи фантастики і відверту ексцентрику («Людина нізвідки») викликала незадоволеність кінематографічних начальників: у пригодах фантастичного дикуна (С.Юрський) в сучасній Москві побачили елемент «безглуздого трюкацтва» і «вульгарності», через що фільм фактично не дійшов до глядача. Принципово іншу екранну долю мала музично-історична комедія «Гусарська балада». Далеко не виграшний в плані режисерського самовираження «ювілейний» проект (екранізація п'єси А.Гладкова, присвяченій героїні війни 1812 Надії Дуровій) несподівано обернувся значним успіхом - і як музична комедія, і як історико-патріотична стрічка.
|
|
 Народилася 7 квітня 1972 року в Благовіщенні.
Закінчила Санкт-петербурзьку Театральну Академію (клас професора В.В.Петрова). Після закінчення - актриса в Санкт-петербурзькому театрі "Комедіанти". Потім працювала в Празі диктором на "Радіо Свобода", а також на чеському телебаченні вела програму про кіно "Prologi".
Працює в "Невеликому драматичному театрі", Санкт-Петербург.
|
|
 Світлана Ходченкова народилася 21 січня 1983 року в Москві, але жила з мамою в місті Железнодорожном (мама у Свєти - маляр-штукатур). У дитинстві багато часу проводила з бабусею в селі. Стати актрисою навіть не мріяла і ніколи не планувала поступати в театральний. З 16 років Свєта почала працювати в модельному агентстві, але надовго там не затрималася, оскільки вона переконалася в тому, що модельний бізнес зовсім нечесний. Про свої шкільні роки Свєта говорить так: "Це найбільш, напевно, неприємні роки мого життя. Я ненавиділа школу. Це через те, що порядки в ній були не дуже хороші. Добре відносилися до тих учнів, у яких батьки були достатньо забезпеченими. А я була з числа тих, кому батьки багато чого не могли дати".
|
|
|
