Зірки вітчизняного кіно

Гармаш Сергій Леонідович

Заслужений артист РФ (2005).
Народився 1 вересня 1958 року в Херсоні.
у 15 років поступив в театральне училище в Дніпропетровську, працював в херсонському театрі ляльок, служив в армії, потім поступив в школу-студію МХАТ.
Був прийнятий в трупу Московського театру "Сучасник" в 1984 році після закінчення Школи-студії МХАТ. Сьогодні - один з провідних артистів театру з цікавим і обширним репертуаром: Лопахін в "Вишневому саду" А.П.Чехова, Старший брат в "Карамазових і пеклі" по мотивах пізнього Достоєвського, Сатрапюк в "Крутому маршруті" Євгенії Гінзбург, Альфонс в "Трьох товаришах" Еріха Марії Ремарка, Трьошкин в "Котові домашньому середньому пухнастому" Володимира Войновича, Григорія Горіна, Сергій в "Титулі" Олександра Галина і Михайло в "Мурлін Мурло" Миколи Коляди, Перший міністр в "Ще раз про голого короля" Леоніди Філатова і Очищений в "Балалайкин і К°" М.Е.Салтикова-Щедріна, Капітан Лебядкин в «Бісах» Ф.М. Достоєвського.

Кінематографічна премія "Золотий Орел" за кращу чоловічу роль в кіно ("Свої", 2004г.).

ЛИТВИНОВА
РЕНАТА МУРАТОВНА

Народилася 12 січня 1967 року в Москві в сім'ї лікарів.
Батько давно помер, а мама, Аліса Михайлівна, до цих пір працює хірургом. Назвали Ренату на честь дядька. Правда, татарський дядько був Ринат.

Батько не жив з ними. Рената говорить, що він був дуже красивим чоловіком. "Коли до мене приходили які-небудь подружки, я вішала в передпокою або чоловічу кепку, або пальто, щоб вони думали, що у мене є батько".

Народився 15.10.1975 року

Дитинство

Павло Майков народився в місті Митищі Московській області. Його прапрадід по материнській лінії Аполлон Миколайович Майков - знаменитий російський поет. Павло народився в сім'ї далекій від кіно і театру. Мама Ганна Семенівна (у дівоцтві Майкова) працювала художником, а тато - Сергутін Сергій Дмитрович - водієм.

Незабаром батьки Павла розійшлися. Ганна Семенівна, вийшовши заміж за лікаря Олександра Дмитровича Стоцького, виїхала з п'ятирічним Пашею до Києва. Там же він поступив в школу. Павло Майков згадує: «Ми переїхали в місто Київ, я пішов в школу. У нас був робочий, босяцький і достатньо шпанистий район. Там потрібно було або удома сидіти і триматися за мамину спідницю, або виходити в люди і міняти свій світогляд. Я вибрав друге».

Микола Караченцов народився 27 жовтня 1944 року в Москві. Батько - Караченцов Петро Якович (1907-1998), художник-графік, багато років пропрацював в журналі «Огонек». Мати - Брунак Яніна Євгеніївна (1913-1998), балетмейстер-постановник. Дружина - Поргіна Людмила Андріївна (1948 р. н.), заслужена артистка Росії. Син - Караченцов Андрій Миколайович (1978 р. н.), випускник факультету міжнародного права МГИМО.

Світ театру Микола відкрив для себе в ранньому дитинстві. Мама Миколи в ті роки закінчувала ГИТИС. Паралельно як балетмейстер-постановник ставила спектаклі в найбільших музичних театрах, таких як ГАБТ, Казанський музичний театр, Музичний театр Улан-Батора в Монголії і ін. Часто на репетиції брала з собою і маленького Колю. Неповторний дух театру, краса балетного мистецтва з першої хвилини зачарували хлопчика. Коля вирішив стати балетним танцівником. Яніна Євгеніївна вважала, що це заняття «не для хлопчиків». Насилу відрадивши сина від його вибору, відвела Миколу в одну із спортивних секцій. На деякий час про професію артиста було забуто. Правда, захоплення пластикою і танцями залишилося у Миколи на все життя.

Народилася 5 вересня 1938 у Ленінграді.
Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1964, акторська майстерня С. Герасимова і Т. Макарової). У 1974-1993 - актриса Театру-студії кіноактора в Москві. Вдова Василя Шукшина.

Народна артистка РРФСР (1984)

Доля Лідії Федосєєвой склалася так, що вона, корінна ленінградка, опинилася в Москві, де поступила в 1957 році у ВГИК, в майстерню С. Герасимова і Т. Макарової. Під керівництвом цих досвідчених майстрів вона і стала актрисою.

Народився 13 серпня 1970 року в Ленінграді.
Ще в шкільні роки Ілля Шакунов почав вчитися в студії відомого актора Ігоря Горбачова. Але після закінчення школи він поступив в Санкт-петербурзький медичний інститут, потім перевівся в ЛЕТІ на факультет автоматики і обчислювальної техніки. Проте потім Ілля кинув обидва інститути і склав іспити в ЛГИТМИК (зараз Санкт-петербурзька Академія Театрального Мистецтва).
У театральному інституті Ілля Шакунов вчився на курсі Веніаміна Фільштінського. У 1996 році Ілля закінчив Л.Г.И.Т.М.И К. По запрошенню худрука театру Андрія Андрєєва, він прийшов в трупу ТЮЗа.
Крім ТЮЗа Шакунов грав в спектаклях Романа Віктюка: «Метелик, метелик...», «Осінні скрипки», «Путани».
У кіно Ілля Шакунов почав зніматися ще з 1993 року. Років п'ять він грав дуже невеликі, епізодичні ролі - двійника в притчі Юрія Павлова «Створення Адама», людини у вітрині у фільмі Олексія Балабанова «Про виродків і людей» та інші. Першу помітну, хоча і епізодичну роль - Антона, Ілля Шакунов зіграв в серіалі Дмитра Месхиева «Жіноча власність» в 1998 році.

Початок

Женя Циганов народився 15 березня 1979 р. Дитинство йому згадується украй безхмарним. Ріс в Москві на Таганці, ходив в школу таганську і в музичну школу - грав на фортепіано. Але музичну школу закінчив вкрай погано, там було доволі болісно вчитися.

Проте саме музична школа зіграла в його житті важливу роль: туди прийшов незнайомий режисер і сказав Жені: «Про, давай тебе спробуємо!» Потрібне було щось заспівати, а у Жені на той момент був якийсь голос. У результаті Євгеній працював в Театрі на Таганці 4 роки, років з 9 до 13 - грав там дитячі ролі. Він згадує, що одного разу отруївся, а увечері був спектакль. Тато вів його в театр, а Жені було погано. Це був жах. А взагалі Євгенія ніхто не примушував. Про те, що він грає в театрі, він пізніше вже здогадався.

Спочатку Євгеній хотів виїхати вчитися до Гамбурга або Лондона, в кіношколу. Потім подумав, що для самореалізації це марно - якщо ти повинен щось реалізувати, ти це зробиш. Але в наший країні освіту мати обов'язково.

Віктор Цой народився 21 червня 1962 року в Ленінграді.
Його батько, Роберт Максимович Цой, був інженером, а мама Валентина Василівна - викладачем фізкультури. З першого до восьмого класу Віктор змінив три школи (разом з матір'ю), паралельно з середньою освітою отримав художню. Саме у художній школі і виникла перша група "Палата № 6" на чолі з Максимом Пашковим, до складу якої увійшов майбутній кумир.
Закінчивши вісім класів, Віктор Цой поступив в художнє училище ім. В. Серова. Після виключення в 1978 році пішов працювати на завод і вчитися у вечірню школу, потім в СГПТУ-61 - на спеціальність різьбяря по дереву.
Літом 1981 року разом з Олексієм Рибіним і Олегом Валінським Цой створює групу "Гарін і гіперболоїди", яка восени 1981-го вступає в Ленінградську рок-клуб.
Весною 1982 року хлоп'ята записали перший альбом "45". Тоді ж відбувся перший електричний концерт групи "Кіно" в Ленінградському рок-клубі спільно з музикантами "Акваріума".