|
 Народився 17.05.1943 року (Расськазово, Тамбовській області)
Дитинство
Стовідсотковий, корінний москвич Олександр Леньков народився. у Тамбовській області в містечку Рассказово. А відбулося це через те, що його мама, будучи студенткою Московського педагогічного інституту, поїхала народжувати в село. Як вона потім пояснювала, - так їй було спокійніше. Але вже через місяць мама разом з новонародженим повернулася в столицю.
Дитинство Саші пройшло в післявоєнні роки. Комуналка. Сім сімей, один туалет на всіх. Кухня, де готують обіди-вечері і миють дітей. Все як у всіх. Тато Олександра, інженер-ракетник, засекречений працівник, все життя пропрацював під печаттю «невиїзду». Мама викладала в школі вищу математику. І хто б міг подумати, що їх син виросте і стане артистом.
|
|
 Народився 31.03.1938, Москва
Народний артист РРФСР (1989)
Приз за кращу чоловічу роль на "Кінотаврі-93" (за фільм "Ти у мене одна")
Кавалер Ордена Пошани (1997, до ювілею Ленкома)
Лауреат Державної премії РФ (2003)
народився в Москві, на Арбаті. Його батько був крупним керівником і займав пост заступника наркома зв'язку. Мати була з адвокатської сім'ї, мала акторську освіту і на момент народження сина працювала на кінофабриці імені Чайковського.
В кінці 1937 року, після повернення із службового відрядження до Америки, батька заарештували як "ворога народу". Суд над ним тривав всього лише 15 хвилин, і вирок був короткий: розстріл. Отже свого батька Олександр Збруєв живим вже не застав. Незабаром їх з матерью, як членів сім'ї "ворога народу", заарештували і етапом відправили на п'ять років у виправно-трудовий табір під Рибінськом.
|
|
 Олександр Павлович Головін, або просто Саньок, народився в п'ятницю 13 січня 1989 року в Чехії. З самого раннього дитинства Сашко хотів стати актором, при будь-якому вдалому випадку він говорив «я буду актором, як Шварцнейгер», і це була доля.
Тато - військовий льотчик у відставці, мама - домогосподарка і за сумісництвом виконує роль Сашиного менеджера. Є сестра Женя, вона вчиться на філфаку МГУ, відділення PR.
У батьків є свій «сільськогосподарський» магазин (прим. адміна - магазин господарських товарів). Якось батьки їхали за товаром в магазин і побачили рекламний плакат про набір в модельне агентство Слави Зайцева. Повернувшись, додому, Сашина мама сказала, що Женю (його сестру), записала на кастінг і що б вона збиралася. Тут зявився Саша, йому було тоді всього 9 років, і став просити, що б і його теж взяли на кастинг. Сашу відмовляли, «ти ж маленький, ну куди тобі то їхати», Але хіба можна йому відмовити, і ось він опинився на кастингу, сестра давала потрібні поради «тримай спинку», «дивися вперед», Звичайно ж, Сашу і Женю взяли. З цього то й почалася кар'єра юного Саші. Як не дивно в сім'ї до нього не було акторів, тобто його талант єдиний у своєму роді. У модельному агентстві Сашу відмітив викладач Андрій Олександрович Белкин, саме він і допоміг розкрити талант дійсного актора. У житті Саші дуже допомагає його акторський досвід.
|
|
 Народився 27.09.1955, Ленінград
Актор театру і кіно, театральний режисер
Заслужений артист РРФСР (1991)
Театр
Закінчив ЛГИТМиК (1977, майстерня Р.Агамерзяна), режисерський факультет Російської Академії театрального мистецтва (1992, майстерня А.Васильєва).
До 1979 - актор Театру імені В.Ф.Комісаржевскою, з 1981 - Студії кіноактора при кіностудії "Ленфільм". Поставив спектакль "Ла-фюнф ін дер люфт" (1994, Молодіжний театр на Фонтанці).
З 1995 року Олександр Галібін - режисер Академічного театру драми ім. А.С.Пушкіна (Александрінського театру). З 2000 року - головний режисер відомого на всю країну Новосибірського молодіжного академічного театру "Глобус". Одружений. Три доньки.
|
|
 Болгова Ельвіра Олексіївна
Народилася 28 грудня 1975 року.
У 1996 р. закінчила Вище театральне училище імені Щепкина (керівник курсу - В. І. Шулік). З 1996 по 1997 роки - актриса театру «Сатирикон». З 1997 по 2002 роки - актриса театру імені Моссовета.
Ролі в кіно:
Тести для справжніх чоловіків (1996) докладніші
роль: Еля
Ретро утрьох (1998)
Сибірський врятував (1998)
Кому я винен - всім прощаю (1999)
Прості істини (1999-2003)
Салон краси (2000)
роль: Мілена
Часи не вибирають (2001)
роль: Торопова Надія
|
|
 Станіслав Дужников (ЛЮБИМА)
Народився 17 травня 1973 року. У 1998 році закінчив Вище театральне училище ім. Щукина (курс Е. Князева). Актор Театру під керівництвом Армена Джигарханяна.
Про роль:
Мого персонажа звуть Люба - тому що він Люберецький. Людина в команді найбільша, найсильніша фізично, і ось таку кличку подарували. У нього є друг Спам, з яким вони скрізь разом, не розлий вода. Коли по сюжету Спам потрапляє у в'язницю, Любима в цю ж в'язницю влаштовується охоронцем, щоб бути поряд з другом. Їх навіть в команді постійно дратують на предмет гомосексуальних відносин, хоча зовсім такого немає, а по суті Спам для Люби є якийсь провідник спілкування із зовнішнім світом.
|
|
 Спартак Васильович Мішулін (1926-2005) - радянський і російський актор театру і кіно, Народний артист РРФСР.
Спартак Мішулін народився 22 жовтня 1926 р. в Москві. У 1942 р. поступив в артилерійську школу в Анджеро-Суджинську. Цей крок був помилкою - почувши назву «артшкола», Спартак, очевидно, вирішив, що мова йде про артистичну школу. По доносу був засуджений і провів декілька років у в'язниці. Після звільнення працював в Будинках культури сіл Брусовий і Удомля Тверської області.
|
|
 Народилася 21 грудня 1925 в Москві
Народна артистка Росії (1985)
лауреат Державної премії Росії
Заслужений діяч мистецтв Польщі
Кавалер орденів Пошани
"За заслуги перед Вітчизною" IV ступеня (2000).
Народилася 21 грудня 1925 року в Москві. Отець - Аросев Олександр Якович, відомий більшовик, письменник і дипломат. Мати - Гоппен Ольга Вячеславівна, родом з польських дворян, випускниця Інституту шляхетних дівчат.
|
|
 Народилася 5 вересня 1938 у Ленінграді.
Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1964, акторська майстерня С. Герасимова і Т. Макарової). У 1974-1993 - актриса Театру-студії кіноактора в Москві. Вдова Василя Шукшина.
Народна артистка РРФСР (1984)
Доля Лідії Федосєєвой склалася так, що вона, корінна ленінградка, опинилася в Москві, де поступила в 1957 році у ВГИК, в майстерню С. Герасимова і Т. Макарової. Під керівництвом цих досвідчених майстрів вона і стала актрисою.
|
|
 Лариса Іванівна Удовиченко народилася 29 квітня 1955 року в Одесі в сім'ї військового лікаря. У дитинстві вона захоплювалася спортом, серйозно займалася гімнастикою, але тяга до театру виявилася сильнішою - в дев'ятому класі Лариса Удовиченко поступила в народну студію кіноактора при Одеській кіностудії.
Саме там її помітив режисер Олександр Павлівський і запросив на головну роль школярки Людмили в своєму фільмі "Щасливий Зозулин". Так відбувся дебют відомої нині кіноактриси. Після десятирічки Лариса Удовиченко поступила у ВГИК, який закінчила в 1976 році. Вчилася вона в акторській майстерні Сергія Герасимова і Тамари Макарової, в їхньому фільмі "Дочки-матері" актриса виконала першу серйозну роль. Потім були цікаві роботи в телефільмах "Червоне і чорне" (Аманда Біне), "Піна", "І це все про нього", а за роль Коти в стрічці "Такі ж, як ми" Лариса отримала спеціальну премію Всесоюзного кінофестивалю.
|
|
|
