|
 Народився 06.10.1940, село Ліпінай, Литва
Народний артист Литовської РСР (1982)
Нагороджений орденом Дружби (2000)
Після закінчення школи, в 1958-60 роки працював робочим на учбово-виробничому комбінаті в Клайпеді.
У 1968 закінчив юридичний факультет Вільнюського університету.
З 1968 року почав працювати актором на Литовській кіностудії. У 1976 - 78 рр. вчився на Вищих дворічних курсах сценаристів і режисерів при Держкіно СРСР в Москві.
|
|
 Болгова Ельвіра Олексіївна
Народилася 28 грудня 1975 року.
У 1996 р. закінчила Вище театральне училище імені Щепкина (керівник курсу - В. І. Шулік). З 1996 по 1997 роки - актриса театру «Сатирикон». З 1997 по 2002 роки - актриса театру імені Моссовета.
Ролі в кіно:
Тести для справжніх чоловіків (1996) докладніші
роль: Еля
Ретро утрьох (1998)
Сибірський врятував (1998)
Кому я винен - всім прощаю (1999)
Прості істини (1999-2003)
Салон краси (2000)
роль: Мілена
Часи не вибирають (2001)
роль: Торопова Надія
|
|
 Марат Алімжанович Башаров народився 22 серпня 1974 року (по одному гороскопу - Лев, по іншому - Тигр). Його батьки ніяк не були пов'язані з театром і кіно. Мама працювала кухарем, тато - сантехніком.
У дитинстві Марат був дуже слухняним хлопчиком, ходив в дитячий садок. У школі ж став хуліганом, йому ставили "двійки" за поведінку і кілька разів мало не вигнали. Але саме в школі він знайшов своїх найкращих друзів, з якими дружить до цих пір, яких дуже любить і цінує. У школі було і перше кохання - дівчинка Наташа, якій Марат носив портфель.
|
|
 12 листопада 1935
Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1958, майстерня С. Герасимова і Т. Макарової). Актриса Театру-студії кіноактора (до 1964), театру "Сучасник" (1964-1966), Госконцерта (1966-1969).
Краща актриса 1983 року за наслідками опиту журналу "Радянський екран".
Народна артистка СРСР (1983).
Орден "За заслуги перед Вітчизною" IV ступеня (2000).
Ще в часи радянської влади стала всенародною улюбленкою, суперзіркою вітчизняного кіно і примадонною радянської, а зараз і російської естради. Проте за зовнішнім блиском ховалася дуже непроста, деколи трагічна доля, яка припала на долю цієї чудової актриси і співачки. Їй довелося пережити розчарування і зраду близьких людей, у неї траплялися творчі невдачі і простої. Це зараз її уваги добиваються всі знаменитості, але були часи, коли її не бачили впритул і вважали недалекою провінціалкою, яка наважилася заявити свої права бути особою в мистецтві. Після першої ж ролі у фільмі Е.Рязанова «Карнавальна ніч» навколо імені Гурченко почали складатися всілякі міфи. Один, самий, мабуть, поширений з них, полягав в тому, що актриса вона середня, її успіх у фільмі випадковий, тому ніхто з серйозних режисерів і не запрошує її зніматися.
|
|
 Іван Добронравов народився 2 червня 1989 року у Воронежі в сім'ї актора Федора Добронравова. У 1990 році Федора Вікторовича запросив в свій театр «Сатирикон» Костянтин Райкін. Так Іван опинився в Москві.
Коли хлопчик підріс, отець почав брати його з собою в театр. Незабаром Івану почали довіряти невеликі ролі. Так разом з батьком він зіграв в спектаклі «Слуги і сніг» (роль - маленький підкидьок Міккі), а в постановці «Місто мільйонерів» Іван виходив на сцену разом із знаменитими Інною Чурікової і Арменом Джигарханяном.
Кіно. Міжнародне визнання
У дванадцятирічному віці Іван дебютував на екрані. У 2001 році він разом з отцем знявся в картині режисера А. Суділовського «Шукачі», зігравши роль Вені Грушина. Через рік Іван з'явився в ролі Максима, сина Сергія Петровича, в серіалі «Тайга. Курс виживання» режисера А. Аравіна.
|
|
 Дитинство
Євгеній Міронов народився 29 листопада 1966 року в Саратові в сім'ї робітників. Про акторську професію він природно нічого не знав, але з дитинства мріяв стати актором. Женя вчився в музичній школі по класу акордеона, займався в драматичному кружку і навіть складав п'єси. Правда до своїх дитячих «творів» він відноситься з великою іронією: «Так, безглузді якісь. Я їх писав, а потім ставив в школі. <.> Просто, окрім мене, в наший школі цим нікому було займатися. Це робилося для уроків захисту професії, були у нас такі. Треба було вибрати яку-небудь професію і «захистити» її. Нашому класу дістався телеграфіст. Я написав про цю професію п'єсу, і ми її зіграли. Ще грали «Червону шапочку». Я зробив з цієї казки мюзикл на музику опери «Аїда». Сам грав під час вистави на різних інструментах».
Слід зазначити, що не дивлячись на здавалося б активну участь в самодіяльності, Женя насправді боявся сцени, був боязкий, затиснутий. Так його перший вихід на шкільний майданчик обернувся провалом. Хлопчик співав трагічну пісню про вмираючого комсомольця, а глядачі... реготали до сліз. З сцени він спускався під крики: "Тобі пряма дорога в цирк!". Женя тоді прибіг додому в сльозах, сховався в коморі і відмовився повертатися в школу.
|
|
 02.09.1926 року - 29.01.1994 року
Дитинство
Євгеній Леонов народився в звичайній московській сім'ї середнього достатку. Його батько - Павло Васильович - працював інженером на авіазаводі, а мати - Ганна Іллівна - була домогосподаркою. Євгеній був другою дитиною в сім'ї. Брат Коля був старшим за нього на два роки.
Леонови жили в комунальній квартирі на Васильєвській вулиці, займаючи дві невеликі кімнати. Батьки Євгенія була гостинними господарями, і тому їх будинок був завжди повний. Постійно приїжджали близькі і дальні родичі, і всі відчували себе тут легко і вільно. Леонов пізніше згадував: «У мами було щось таке, що мене, хлопчиська, дивувало - мама уміла розповідати так, що всі сміялися, в квартиру набивалося багато-багато людей».
|
|
 Народився 2 квітня 1972г.
B 2001г. закінчив ВТ ім. М.С. Щепкіна (майстерня В.А. Сафронова).
C 2001 по 2005гг. - актор Музичного театру "На Басманній".
Спектаклі і ролі:
* Прибуткове місце / Жадов (Театр "На Басманній")
* Моя прекрасна леді / Хіггінс (Театр "На Басманній")
* Точка честі / Барон де Новіле (Театр "На Басманній")
* Нервові люди / Фарфоров (Театр "На Басманній")
|
Дмитро Володимирович Нагієв народився 4 квітня 1967 року в Ленінграді. У 1991 році закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії, де займався в акторській майстерні В.В.Петрова. Після служби в армії працював в театрі "Час", був ведучим на "Радіо-Модерні"; веде на телебаченні розважальні передачі. У кіно першу роль зіграв у фільмі А.Невзорова "Чистилище". У 2000 році на екрани вийшов серіал "Каменська", де Дмитро Нагіев грає одну з провідних ролей.
Коли вибиралися кандидатури акторів на ролі в багатосерійному телефільмі каналу НТВ "Каменська", єдиний артист, проти кого заперечувала Олександра Марініна, був виконавець ролі сищика Лесникова - Дмитро Нагієв.
Ще до виходу серіалу "Каменськая", Дмитро Нагієв став супер-популярним в місті на Неві. Його і в обличчя те ще ніхто не знав, а натовп прихильниць вже збирався біля Пітерської радіо-студії "Модерну". На сьогоднішній день Дмитро абсолютно впевнений, що його пік популярності ще попереду.
СПОЧАТКУ він обізвав себе «кумиром молоді», потім зіграв в спектаклі «Кися», де «інтелігентно», у справі матюкався. Але цього Дмитру Нагієву здалося мало. Він і сьогодні продовжує епатувати і розважати публіку в телепрограмах «Одного разу увечері» і «Обережно, модерн!», а також в численних серіалах, де інколи грає негідників.
Він вже давно закинув програму «Вікна», два роки працює на респектабельному Першому каналі, знімається в серйозному кіно і прагне нікому не розповідати про своє життя. Дмитра Нагієва давно охрестили секс-символом. Сам він не дуже любить обговорювати цю тему, але чесно визнає, що з жінками йому щастило.
Актор і шоумен Дмитро Нагієв вражає і навіть шокує. Грою в таємничість і одночасно щирістю. Зарозумілістю вихвалянням, самомилуванням і постійними нескінченними скаргами на життя. Тактовністю, що раптово переходить в хамство (уявіть собі, наприклад: ваша друга з ним в житті зустріч, він сидить і розповідає про маму і брата, яких по-справжньому любить і цінує, і раптом перевалюється через ваші коліна і гасить сигарету в попільничці. Або раптом: "У вас дуже красиві груди" - нічого не скажеш, відмінний комплімент для малознайомої людини). Артистизмом на сценічному майданчику і граничною раціональністю і обачністю в житті. Рідкісним почуттям гумору і при цьому украй песимістичним поглядом на життя. |
|
 Веркєєнко Дмитро Святославович
Народився 3 грудня 1982 року.
Студент ВГИКа, майстерня Олексія Баталова.
Ролі в кіно:
Таємниці палацових переворотів (2000)
роль: Петро II
Парубочий вечір, або великий секс в маленькому місті (2005)
роль: Нюх
Молоді і злі (2006)
Веркєєнко Дмитро Святославович www.verkeenko-dmitriy.narod.ru
|
|
|
