|
 Народився 6 травня 1932 року в Москві. Батько - Борис Мойсейович. Мати - Любов Олександрівна. Дочка - Надія, закінчила економічний факультет Вгика. Внук - Костянтин (1998 р.н.).
Батьки Олександра Білявського із-за революційних подій в країні і громадянської війни, що послідувала за ними, здобули лише початкову освіту, але зробили все можливе, щоб їх діти - старший Олександр, Ольга і молодший Анатолій - отримали вищу.
Дитинство Олександра пройшло в роки війни. Йому рано довелося випробувати і труднощі, і знегоди, але проте він не втратив жодного року навчання і в 1949 році закінчив московську школу № 468. Величезне значення для духовного розвитку і людського становлення хлопця грали повчання строгої бабусі Устинії Сергіївни, а також шкільне знайомство, яке потім перейшло в багаторічну дружбу, з Павлом Зубовим, сином відомого діяча радянської культури Василя Павловича Зубова. Зараз в Москві на будинку по В. Комуністичній вулиці, який до революції цілком належав цій сім'ї, встановлена меморіальна дошка. Сім'я Зубових дуже багато додала до того духовного становлення майбутнього артиста, яке почалося в його великій і дружній сім'ї.
|
|
 Заслужена артистка Росії.
Народилася 2 лютого 1963 року в Ленінграді.
Закінчила ЛГИТМіК (курс Р. Агамірзяна) в 1985 році і відразу була зарахована до трупи Театру імені Комісаржевської.
На цій сцені зіграла десятки ролей класичного і зарубіжного репертуару. Найбільш відомі - в спектаклях «Наречена з Парижа», «Ці вільні метелики», «Пані з камеліями». Грала в БДТ, в театрі Російська антреприза ім. А. Міронова, театрі Сатири на Васильєвському Острові, театрі Особняк.
З 2002 - актриса Александрінського театру.
За роль Олени в спектаклі театру «Російська антреприза ім. А.Міронова» «Диваки» М.Горького (режисер П.Шерешевський, 1998) Тетяна Кузнецова була удостоєна Вищої театральної премії Санкт-Петербурга «Золотий Софіт».
|
Чиндяйкін Микола Дмитрович
Народився 8 березня 1947 року.
Режисер, актор, педагог, заслужений артист РРФСР (1985). Після закінчення в 1968 театрального училища в Ростові-на-Дону актор і режисер в театрах Ростова-на-Дону і Омська.
Офіційний сайт: www.chindyaykin.ru
Ролі в кіно:
Морський Вовк (1990)
роль: кок
Маленький гігант великого сексу (1992)
По прямій (1992)
Німий свідок (1994)
Будинок (1995)
Музика для грудня (1995)
Вино з одуванчиков/ Тяжіння сонця (1997)
День повного місяця (1997)
роль: Слава
Хто, якщо не ми (1998)
Мама не горюй (1998)
роль: Олексій Іванович
Незнайома зброя, або Хрестоносець 2 (1998)
роль: Прокурор
Мама (1999)
роль: Співробітник психіатричної лікарні
Москва (1999)
роль: Слива
Жінок кривдити не рекомендується (2000)
роль: Адвокат
Імперія під ударом (2000)
Каменська (2000)
роль: Денісов
"Гра на чужому полі", Вбивця мимоволі"
Ніжний вік (2000)
Чорна кімната (кіноальманах) (2000-2001)
Фільм "Бусидо"
Марш Турецького (всі сезони) (2000-2004)
Далекобійники (2001)
Левова частка (2001)
роль: полковник
Маросейка 12 (2001)
"Ставок більше немає"
Московські вікна (2001)
Чоловіча робота 1, 2 (2001)
роль: Аль-саїд
Під Полярною зіркою (2001)
Я лялька (2001)
роль: Начальник табору "ляльок"
В русі (2002)
роль: Мітягин
Щоденник камікадзе (2002)
роль: Максим
Каменськая-2 (2002)
"За все треба платити", "Чоловічі ігри"
Слідство ведуть Знавці. Десять років опісля (2002)
Справа № 24. Пуд золота
Той, що дивиться вниз (2002)
роль: Матвій Семенович
Театральний роман (2002)
Чом би не так (2003)
роль: Старий
Лінії долі (2003)
Краще місто Землі (2003)
роль: Юрій Терехов
Діти Арбата (2004)
роль: Берія
Диверсант (2004)
роль: Генерал Воронків
Жінки в грі без правил (2004)
Кавалери морської зірки (2004)
роль: Кузьмін
Команда чемпіонів (2004)
Молоді і щасливі (2004)
роль: Отець Ганни
МУР є МУР (2004)
роль: комісар Мура
Ми помремо разом (2004)
роль: тато Діми
На безіменній висоті (2004)
роль: Егоров
Паризька любов Кістки Гуманкова (2004)
Російські ліки (2004)
роль: Аркадій
Александровський сад (2005)
роль: Варфоломєєв
Бандитський Петербург-7 (Переділ) (2005)
Мама не горюй 2 (2005)
роль: Майор
Мисливці за іконами (2005)
Хлопці із сталі (2005)
Принцеса і жебрак (2005)
Талісман любові (2005)
роль: Гаврило Уваров
Примножуючий печаль (2005)
Артисти (2006)
роль: Геннадій Дмитрович
Багатокрапка (2006)
роль: Доктор
Оранжеве небо (2006)
роль: Задуха-старший
Російський засіб (2006)
Стрітрейсери (2006)
Консерви (2007)
Слуга Государев (2007 |
|
 Микола Миколайович Мерзлікин народився в квітні 1945 року в Тюменській області. Закінчив Державний інститут театрального мистецтва (нині РАТІ). Його перша роль в кіно - у фільмі Тетяни Ліознової "Рано вранці" (1965 рік).
Микола Мерзлікін знявся більш ніж в 40 фільмах, серед яких - "Людина, яку я люблю", "Зося", "Зворотної дороги немає", "Без права на помилку", "Отаман", "Покликання", "Дума про Ковпака", "Дивак з п'ятого "Б"", "Три дні Віктора Чернишева", "Батьки і діди" та інші.
Крім того, протягом останніх 20 років, включаючи і цей Новий рік, Микола Мерзлікін приходив до дітей в образі Діда Морозу на "ялинку", яка проходила в спорткомплексі "Олімпійський".
Пішов з життя 3-го січня 2007 року
|
|
 Народився - 27 квітня 1927
Помер - 25 червня 1999
Заслужений артист РРФСР (1978).
Дитинство у майбутнього артиста було важке. Виховувався без батька. Мати працювала санітаркою в пологовому будинку. А сам він з початку війни трудився на заводі «Фрезер», обточував болванки для артилерійських снарядів.
У 1943 році відбулася подія, що в корені перевернула життя майбутнього артиста, - він написав лист Сталіну, в якому просив послати його вчитися в театральне училище. І трапилося неймовірне: з Кремля прийшов папір: «Направити товариша Моргунова Е. А. для надходження в театр імені Таїрова як актор допоміжного складу». Проте в театрі юне дарування попрацювало не довго. В кінці 1944 року він перейшов на акторський факультет ВГИКу, в майстерню Сергія Герасимова.
Грошей новоспеченому студентові катастрофічно не вистачало, і він їздив на суспільному транспорті безкоштовно. А робив це так. Входив в автобус і голосно говорив: «Громадяни пасажири, приготуйте квитки» - і статечно йшов по салону, перевіряючи їх. Потім виходив і сідав в інший автобус. Так і доїжджав до інституту.
|
|
 Народився 01.01.1979, Іркутськ
У 1995 році Данило закінчив Щукінське театральне училище. Вільний слухач ВГИК, курс М.М.Хуциєва.
Дуже швидко він став достатньо відомим актором. Популярність Данилу принесли роботи в серіалах "FM і хлоп'ята", "Медики", "День народження Буржуя". У новому серіалі "Кавалери Морської Зірки" він зіграв Максима.
"З раннього дитинства я знав, що повинен прагнути до досконалості, - говорить актор. - Мої вимоги до себе дуже високі. Іноді вони мені, чесно кажучи, навіть спати заважають. Дуже вже хочеться грати відмінні ролі у самих кращих режисерів".
Крім кіно знімається в рекламі - "Фанти", журнал "Молоток", "Вітрум" і ін.
|
|
 Народився 6 жовтня 1940 р. в м. Москві. Дружина - Говорова Тетяна Миколаївна, Заслужена артистка Росії, актриса театру імені М.Н.Єрмолової. Донька - Олександра (1967 р.н.), лікар. Внучка - Наташа.
Віктор Павлов народився в районі Арбату на Сивцевом Вражке. Дитинство припало на воєнні роки. Було голодним і холодним. Незабутній спогад тих років - прихід з війни батька - і він, п'ятирічний хлопчисько, обіймає його, вдихаючи запах батьківської гімнастерки. Особливою любов'ю Віктора були птахи, пристрасть до них він проніс крізь усе життя. Ці давні, важкі, суперечливі роки тепер згадуються з теплотою і ніжністю. Були багато друзів, починалося мирне, світле життя з надією на щастя.
|
|
 Володимир Терентійович Кашпур народився в селі Северка Алтайського краю в 1926 році. У 1943 році сімнадцятирічний хлопець був зарахований до Харківського військово-авіаційного училища штурманів, що базується в Красноярську. Брав участь в бойових діях.
Після війни Владимир Кашпур продовжив служити штурманом авіації плоть до 1949 року. Потім він був призначений диспетчером авіакорпусу.
50-і роки
У 1951 році Володимир Кашпур круто змінив свою долю. Він влаштувався актором у Володимирський обласний драматичний театр імені Луначарського, де пропрацював до 1956 року. Відчуваючи, що для подальшого зростання йому необхідна акторська освіта, Владимир вже в тридцять років поступає в Школу-студію імені В.Немировича-Данченко при МХАТі на курс В. Станіцина, яку закінчив в 1959 році.
З цього року починається новий період в житті актора. Його запрошують в московський театр «Сучасник». У тому ж 1959 року відбувся дебют Владимира Кашпура в кіно. Він зіграв ролі другого плану в знаменитій драмі Григорія Чухрая «Балада про солдата» і біографічний фільм Анатолія Рибакова «Василь Суриков».
З 1961 року Владимир Кашпур перейшов в МХАТ імені М.Горького (з 1989 року - імені А.П.Чехова).
|
|
 28.07.1923, місто Уразов, Курська область - 17.09.1987, Москва
Актор, режисер, сценарист
Народний артист СРСР (1983). Лауреат Державної премії імені Братів Васильевих (1982, за роль у фільмі "Факти минулого дня")
Кіно
Володимир Басов закінчив режисерський факультет Вгика (1952, майстерня М.Ромма і С.Юткевича).
З 1952 - режисер і актор кіностудії "Мосфільм ".
Як актор дебютував у фільмі "Школа мужності" - 1954 (епізод), виконав більше 80-ти ролей в кіно.
|
|
 Народився 11.04.1954 р.
Його енергія безмежна, працездатність - колосальна, а плани - грандіозні. Він заражає тих, що оточують життєлюбністю. Йому принесли популярність комічні ролі. Я сподівалася почути нескінченний потік байок, жартів і анекдотів. Але наш герой виявився філософом. Він - улюбленець жінок. Але він не суперемен. Швидше, герой нового типу - добрий, розумний, такий, що уміє співчувати. Він - Валерій Гаркалін.
Один з найяскравіших акторів нашого часу - бісик з коробочки, хамелеон-перевертиш, дійсний лицедій. А ще він чудовий, дуже славна людина - відкрита і добра, неймовірно доброзичлива і весела.
АКТОР двічі прокидався знаменитим. Правда, вперше, після виходу на екрани фільму Сергія Бодрова-старшого «Катала», ця популярність не носила такий масовий і, як говорить сам Валерій, «народний» характер. Друга велика хвиля народної любові прийшла до нього після фільму Владимира Меньшова «Ширлі-мирлі».
|
|
|
