Зірки вітчизняного кіно

Владімірова Валентина Харлампівна (22.11.1927 року - 23.03.1994 року)


Популярна виконавиця ролей жінок з народу, творець галереї образів селянок, і матерів. Кращі роботи у фільмах: «Голова», «Любушка», «Не забудь. станція Лугова», «Угрюм-ріка», «Білий Бім чорне вухо».

Валентина Владімірова родом з українського села Василівка. У 1944 році, після звільнення від фашистської окупації, дівчина разом із земляками будувала хати, орала в полі, доглядала за худобиною. Після війни відправилася до Харкова і поступила в інженерно-економічний інститут. Там же вперше опинилася в театрі як глядач і зрозуміла, що вибрала не ту професію.

Хімічев Борис Петрович

Народився 12 січня 1938 року в селі Баламутівка Хмельницької області на Україні.
Закінчив Школу-студію МХАТ (1964).
У 1964-1982 - актор театру ім. Вол.Маяковского, з 1982 - театру ім. Моссовета.
Ролі в кіно:

Операція "Трест" (1967)
Снігуронька (1968)
роль: Мізгирь
Яскраво-червоні маки Іссик-Куля (1972)
Візит ввічливості (1972)
Мовчання доктора Івенса (1973)
Совість (1974) докладніша
роль: полковник КДБ Ігнатов
На ясний вогонь (1975)
роль: Микола Іванович Касьянов

Народився 8 грудня 1975 року.
У 1992-1993 вчився в американському коледжі в Італії. У 1993 поступив на режисерський факультет ВГИКу (майстерня Марлена Хуциєва). Асистент режисера на фільмі Микити Міхалкова "Сибірський цирульник" (1999), де знявся в ролі юнкера Бутурліна. Автор кліпу "Ребята с нашего двора" для групи "ЛЮБЕ", режисер реклами спортивного суспільства "Торпедо".

Він молодий і відомий. Точніше, він тільки молодий, а відомий його батько. Молодший син Міхалкова лише засвітився в модних блокбастерах "9 рота", "Сибірський цирульник" і "72 метри", але кар'єри в кіно ще не зробив. Втім, Артем вірить, що прийде час, коли він перестане бути сином Міхалкова і стане просто Артемом Міхалковим, Михалковым-третім. Чим блисне юне дарування найближчим часом, з'ясовувала Нелла Прибутковська.

Народився 6 травня 1932 року в Москві. Батько - Борис Мойсейович. Мати - Любов Олександрівна. Дочка - Надія, закінчила економічний факультет Вгика. Внук - Костянтин (1998 р.н.).

Батьки Олександра Білявського із-за революційних подій в країні і громадянської війни, що послідувала за ними, здобули лише початкову освіту, але зробили все можливе, щоб їх діти - старший Олександр, Ольга і молодший Анатолій - отримали вищу.

Дитинство Олександра пройшло в роки війни. Йому рано довелося випробувати і труднощі, і знегоди, але проте він не втратив жодного року навчання і в 1949 році закінчив московську школу № 468. Величезне значення для духовного розвитку і людського становлення хлопця грали повчання строгої бабусі Устинії Сергіївни, а також шкільне знайомство, яке потім перейшло в багаторічну дружбу, з Павлом Зубовим, сином відомого діяча радянської культури Василя Павловича Зубова. Зараз в Москві на будинку по В. Комуністичній вулиці, який до революції цілком належав цій сім'ї, встановлена меморіальна дошка. Сім'я Зубових дуже багато додала до того духовного становлення майбутнього артиста, яке почалося в його великій і дружній сім'ї.

Олексій Чадов народився 2 вересня 1981 року в Москві. У шкільні роки займався в театральній студії. Працював офіціантом і барменом. Закінчив Вище театральне училище імені М.С.Щепкіна, де займався в майстерні В.П.Селезньова. Дебютом в кіно для молодого актора стала головна роль Івана Єрмакова у фільмі Олексія Балабанова "Війна" (2002). За цю роботу Олексій Чадов був відмічений призом Міжнародного кінофестивалю в Монреалі в номінації "Кращий актор". Весною 2004 року на екрани вийшов фільм про Велику Вітчизняну війну "На безіменній висоті", одну з провідних ролей в ньому зіграв Олексій Чадов. Літом того ж року відбулася прем'єра фантастичної картини Тимура Бекмамбетова по роману Сергія Лукьяненко "Нічний Дозор", в ній актор зіграв вампіра Костю. У 2005 році Олексій Чадов зіграв в продовженні "Нічного Дозору" - фільмі "Денний Дозор".

Фільмографія:
Слуга государев (2007) (22.02.2007)
Живий (2006) (21.09.2006)
Граф Монтенегро (2006) (30.03.2006)
Денний дозор (2005) (01.01.2006)
9 рота (2005) (29.09.2005)
Нічний дозор (2004) (08.07.2004)
Ігри метеликів (2004) (01.04.2004)
Війна (2002) (14.03.2002)

Заслужена артистка Росії.
Народилася 2 лютого 1963 року в Ленінграді.
Закінчила ЛГИТМіК (курс Р. Агамірзяна) в 1985 році і відразу була зарахована до трупи Театру імені Комісаржевської.
На цій сцені зіграла десятки ролей класичного і зарубіжного репертуару. Найбільш відомі - в спектаклях «Наречена з Парижа», «Ці вільні метелики», «Пані з камеліями». Грала в БДТ, в театрі Російська антреприза ім. А. Міронова, театрі Сатири на Васильєвському Острові, театрі Особняк.
З 2002 - актриса Александрінського театру.
За роль Олени в спектаклі театру «Російська антреприза ім. А.Міронова» «Диваки» М.Горького (режисер П.Шерешевський, 1998) Тетяна Кузнецова була удостоєна Вищої театральної премії Санкт-Петербурга «Золотий Софіт».

Микола Миколайович Мерзлікин народився в квітні 1945 року в Тюменській області. Закінчив Державний інститут театрального мистецтва (нині РАТІ). Його перша роль в кіно - у фільмі Тетяни Ліознової "Рано вранці" (1965 рік).

Микола Мерзлікін знявся більш ніж в 40 фільмах, серед яких - "Людина, яку я люблю", "Зося", "Зворотної дороги немає", "Без права на помилку", "Отаман", "Покликання", "Дума про Ковпака", "Дивак з п'ятого "Б"", "Три дні Віктора Чернишева", "Батьки і діди" та інші.

Крім того, протягом останніх 20 років, включаючи і цей Новий рік, Микола Мерзлікін приходив до дітей в образі Діда Морозу на "ялинку", яка проходила в спорткомплексі "Олімпійський".

Пішов з життя 3-го січня 2007 року

ЛЬОВТОВА
Марина Вікторівна

27.04.1959, Нерюктяйський наслег Мегино-кангаласського району Якутської АССР - 27.02.2000, селище Розбрати Одінцовського району Підмосков'я

Заслужена артистка Росії

Дочка лікарів

Марина Льовтова народилася 27 квітня 1959 р. У Нерюктайськом наслезі Мегіно-кангаласького району Якутської АССР, в сім'ї лікарів. Саме сюди розподілили її батьків, що закінчили 1-й Медичний інститут в Пітері. Так вже вийшло, що в цьому невеликому селищі вони були єдиними лікарями, так що пологи довелося приймати тату. Не дивно, що він так перехвилювався, що навіть спочатку не міг і зміркувати, хто ж у нього народився - дочка або син.

Народився - 27 квітня 1927
Помер - 25 червня 1999

Заслужений артист РРФСР (1978).

Дитинство у майбутнього артиста було важке. Виховувався без батька. Мати працювала санітаркою в пологовому будинку. А сам він з початку війни трудився на заводі «Фрезер», обточував болванки для артилерійських снарядів.
У 1943 році відбулася подія, що в корені перевернула життя майбутнього артиста, - він написав лист Сталіну, в якому просив послати його вчитися в театральне училище. І трапилося неймовірне: з Кремля прийшов папір: «Направити товариша Моргунова Е. А. для надходження в театр імені Таїрова як актор допоміжного складу». Проте в театрі юне дарування попрацювало не довго. В кінці 1944 року він перейшов на акторський факультет ВГИКу, в майстерню Сергія Герасимова.
Грошей новоспеченому студентові катастрофічно не вистачало, і він їздив на суспільному транспорті безкоштовно. А робив це так. Входив в автобус і голосно говорив: «Громадяни пасажири, приготуйте квитки» - і статечно йшов по салону, перевіряючи їх. Потім виходив і сідав в інший автобус. Так і доїжджав до інституту.