Зірки вітчизняного кіно
Народився в Москві 20 липня 1982 року.
З 1990 року брав участь в спектаклях МХАТ ім. А. П. Чехова і театру-студії під керівництвом О. П. Табакова.
- З 1993 року на телебаченні — ведучим і репортером в програмі для дітей «там-там новини» телеканалу РТР.
- З 1998 року — ведучий і репортер в програмі для молоді «Башта» (РТР).
- У 1998 році поступив на акторський факультет Школи-студії МХАТ і на факультет журналістики МГУ одночасно.
З 2001 року працював позаштатним, а з 2002 — штатним кореспондентом служби інформації телеканалу НТВ. За роки роботи готував репортажі для програм «Сьогодні», «Недавно», «Особистий внесок», «Країна і мир», «Професія — репортер» і ін. Грав в кіно і в рекламних роликах.
У 2003 році закінчив факультет журналістики МГУ ім. Ломоносова.
- У 2003 — 2005 роках — в Німеччині і Америці склав іспити на знання німецької і англійської мов.
- У 2004 році став лауреатом премії Спілки журналістів «Нове ім'я в журналістиці».
- 2006 — зірка серіалу «Кадетство» на СТС.
Володимир Терентійович Кашпур народився в селі Северка Алтайського краю в 1926 році. У 1943 році сімнадцятирічний хлопець був зарахований до Харківського військово-авіаційного училища штурманів, що базується в Красноярську. Брав участь в бойових діях.
Після війни Владимир Кашпур продовжив служити штурманом авіації плоть до 1949 року. Потім він був призначений диспетчером авіакорпусу.
50-і роки
У 1951 році Володимир Кашпур круто змінив свою долю. Він влаштувався актором у Володимирський обласний драматичний театр імені Луначарського, де пропрацював до 1956 року. Відчуваючи, що для подальшого зростання йому необхідна акторська освіта, Владимир вже в тридцять років поступає в Школу-студію імені В.Немировича-Данченко при МХАТі на курс В. Станіцина, яку закінчив в 1959 році.
З цього року починається новий період в житті актора. Його запрошують в московський театр «Сучасник». У тому ж 1959 року відбувся дебют Владимира Кашпура в кіно. Він зіграв ролі другого плану в знаменитій драмі Григорія Чухрая «Балада про солдата» і біографічний фільм Анатолія Рибакова «Василь Суриков».
З 1961 року Владимир Кашпур перейшов в МХАТ імені М.Горького (з 1989 року — імені А.П.Чехова).
Народився 10 листопада 1951 року в звичайній сім'ї в місті Орєхово-Зуєво Московській області. У 1970 році закінчив школу. Пройшов службу в Радянській армії. У 1974 році поступив в ГИТИС. У 1978 році Віктор Сухоруков закінчив ГИТИС (курс В. П. Остальського, педагог Л. Князева). Після закінчення ГИТИСу Віктор виїхав до Ленінграда і поступив в Театр комедії імені Н. П. Акімова.
У житті актора був важкий період: через надмірне захоплення вином в 1982 році Сухорукова звільняють з трупи, без права влаштування на роботу терміном на півроку. На декілька років він випадає з професії, бідує, бродяжить. В цей час йому доводилося працювати вантажником, посудомийником, хліборізом. Але знайшов в собі сили повернутися і, змінивши декілька театрів Ленінграду, знов опинився в трупі Театру Комедії. Лише у 1986 році Сухоруков, нарешті, був прийнятий в Театр імені Ленінського комсомолу. Тут він зіграв в спектаклях: «Одруження Белугіна» (1987), «Дракон» (1988), «Та є здоровою дурість!» (1991), «Діти райка» (1991). У кіно Віктор Сухоруков до кінця 80-х років XX століття був абсолютно не затребуваний
Народився 19 лютого 1947 року.
Заслужений артист Росії.
Актор Московського драматичного театру ім. Н.В.Гоголя.
Ролі в кіно
- Хмари (1973)
- Життєва справа (кіноальманах) (1976)
- Поки коштують гори (1976)
- Де ти, любов? (1980)
- Мелодія на два голоси (1980)
- Державний кордон (1980–1988)
- Викрадення століття (1981)
- Третій вимір (1981)
Важов Максим Вікторович
Народився 27 квітня 1974 року.
Актор театру «Колесо» м. Самара.
Чиндяйкін Микола Дмитрович
Народився 8 березня 1947 року.
Режисер, актор, педагог, заслужений артист РРФСР (1985). Після закінчення в 1968 театрального училища в Ростові-на-Дону актор і режисер в театрах Ростова-на-Дону і Омська.
Ролі в кіно
- Морський Вовк (1990) — роль: кок
- Маленький гігант великого сексу (1992)
- По прямій (1992)
- Німий свідок (1994)
- Будинок (1995)
- Музика для грудня (1995)
- Вино з одуванчиков/ Тяжіння сонця (1997)
- День повного місяця (1997) — роль: Слава
- Хто, якщо не ми (1998)
- Мама не горюй (1998) — роль: Олексій Іванович
- Незнайома зброя, або Хрестоносець 2 (1998) — роль: Прокурор
- Мама (1999) — роль: Співробітник психіатричної лікарні
- Москва (1999) — роль: Слива
- Жінок кривдити не рекомендується (2000) — роль: Адвокат
- Імперія під ударом (2000)
- Каменська (2000) — роль: Денісов
- «Гра на чужому полі», Вбивця мимоволі»
- Ніжний вік (2000)
- Чорна кімната (кіноальманах) (2000–2001)
- Фільм «Бусидо»
- Марш Турецького (всі сезони) (2000–2004)
- Далекобійники (2001)
- Левова частка (2001) — роль: полковник
- Маросейка 12 (2001)
- «Ставок більше немає»
- Московські вікна (2001)
- Чоловіча робота 1, 2 (2001) — роль: Аль-саїд
- Під Полярною зіркою (2001)
- Я лялька (2001) — роль: Начальник табору «ляльок»
- В русі (2002) — роль: Мітягин
- Щоденник камікадзе (2002) — роль: Максим
- Каменська-2 (2002)
- «За все треба платити», «Чоловічі ігри»
- Слідство ведуть Знавці. Десять років опісля (2002)
- Справа № 24. Пуд золота
- Той, що дивиться вниз (2002) — роль: Матвій Семенович
- Театральний роман (2002)
- Чом би не так (2003) — роль: Старий
- Лінії долі (2003)
- Краще місто Землі (2003) — роль: Юрій Терехов
- Діти Арбата (2004) — роль: Берія
- Диверсант (2004) — роль: Генерал Воронків
- Жінки в грі без правил (2004)
- Кавалери морської зірки (2004) — роль: Кузьмін
- Команда чемпіонів (2004)
- Молоді і щасливі (2004) — роль: Отець Ганни
- МУР є МУР (2004) — роль: комісар Мура
- Ми помремо разом (2004) — роль: тато Діми
- На безіменній висоті (2004) — роль: Егоров
- Паризька любов Кістки Гуманкова (2004)
- Російські ліки (2004) — роль: Аркадій
- Александровський сад (2005) — роль: Варфоломєєв
- Бандитський Петербург-7 (Переділ) (2005)
- Мама не горюй 2 (2005) — роль: Майор
- Мисливці за іконами (2005)
- Хлопці із сталі (2005)
- Принцеса і жебрак (2005)
- Талісман любові (2005) — роль: Гаврило Уваров
- Примножуючий печаль (2005)
- Артисти (2006) — роль: Геннадій Дмитрович
- Багатокрапка (2006) — роль: Доктор
- Оранжеве небо (2006) — роль: Задуха-старший
- Російський засіб (2006)
- Стрітрейсери (2006)
- Консерви (2007)
- Слуга Государев (2007
Народився 10.02.1975
Театр
Акторську освіту Олександр Бухаров здобув в театральному училищі Іркутська. Після цього він закінчив ВГИК.
В даний час працює в Московському драматичному театрі під керівництвом А.Б. Джігарханяна. Зайнятий в спектаклях: «Божевільний день, або Одруження Фігаро» (Граф), «Ревізор» (Держіморда), «Серце не камінь» (Ераст), «Порохова бочка» (Ангел), «Три сестри» (Кулигин), «Закрий очки — розповім казку» (Майкл), «Казки вченого кота» (Кащей).
Валерій Золотухин народився 24 червня 1941 р.
Закінчив відділення музичної комедії Державного інституту театрального мистецтва ім. А.В.Луначарського (1963). У 1963–1964 — актор Академічного театру ім. Моссовета, з 1964 — Театру драми і комедії на Таганці.
Народний артист РРФСР (1987).
Дитинство Валерія Золотухіна пройшло в Алтайському селі з поетичною назвою «Швидкий витік». Найяскравіше, що він пам'ятає з того періоду, і що, врешті-решт, сплавило його характер, рішучий і дзвінкий, як дамаська сталь — це дитинство на милицях. Семирічним хлоп'ям вивалився він з вікна другого поверху і сильно ударив коліно. Не відразу надали йому допомогу, та і допомога ця вийшла неправильною — від стегна до щиколотки закували ногу в гіпс. На щастя під цим панциром завелися воші, і хлопчисько олівцем розчесав набряк. Гіпс довелося зняти. А інакше б Валерій на все життя залишився б калікою.
Народився 25 червня 1943 року в місті Алма-Ата. Вчився спочатку в Алма-Аті, потім в Куйбишевському ТЮЗі, служив в армії. Три рази їздив поступати до Москви, але доучувався вже в Ярославлі. Потім повернувся в рідне місто. Актор Республіканського Академічного театру російської драми імені Лермонтова (Алма-Ата).
Володимир Толоконников — заслужений артист Республіки Казахстан.
Георгій Олександрович Юматов народився 11 березня 1926 року в Москві. З шкільних років він мріяв стати моряком, тому серйозно займався спортом. У 1941 році Георгія Юматова зарахували у військово-морську школу.
Незабаром почалася війна, він почав рватися на фронт, і в 1942 році це йому вдалося. Служив Юматов юнгою на торпедних катерах, був рульовим. У складі частин Азовської і Дунайських флотилій він брав участь в багатьох боях, зокрема штурмі Ізмаїла, в узятті Бухареста, Будапешта, Відня, серед його бойових нагород — медаль Ушакова. Демобілізувався Георгій Юматов в травні 1945 року, а в 1946 році після випадкової зустрічі з Григорієм Александровим він опинився на знімальному майданчику фільму «Весна».