|
 Хімічев Борис Петрович
Народився 12 січня 1938 року в селі Баламутівка Хмельницької області на Україні.
Закінчив Школу-студію МХАТ (1964).
У 1964-1982 - актор театру ім. Вол.Маяковского, з 1982 - театру ім. Моссовета.
Ролі в кіно:
Операція "Трест" (1967)
Снігуронька (1968)
роль: Мізгирь
Яскраво-червоні маки Іссик-Куля (1972)
Візит ввічливості (1972)
Мовчання доктора Івенса (1973)
Совість (1974) докладніша
роль: полковник КДБ Ігнатов
На ясний вогонь (1975)
роль: Микола Іванович Касьянов
|
|
 Народився в Москві 20 липня 1982 року.
З 1990 року брав участь в спектаклях МХАТ ім. А. П. Чехова і театру-студії під керівництвом О. П. Табакова.
З 1993 року на телебаченні - ведучим і репортером в програмі для дітей «там-там новини» телеканалу РТР.
З 1998 року - ведучий і репортер в програмі для молоді «Башта» (РТР).
У 1998 році поступив на акторський факультет Школи-студії МХАТ і на факультет журналістики МГУ одночасно.
З 2001 року працював позаштатним, а з 2002 - штатним кореспондентом служби інформації телеканалу НТВ. За роки роботи готував репортажі для програм «Сьогодні», «Недавно», «Особистий внесок», «Країна і мир», «Професія - репортер» і ін. Грав в кіно і в рекламних роликах.
У 2003 році закінчив факультет журналістики МГУ ім. Ломоносова.
У 2003 - 2005 роках - в Німеччині і Америці склав іспити на знання німецької і англійської мов.
У 2004 році став лауреатом премії Спілки журналістів «Нове ім'я в журналістиці».
2006 - зірка серіалу «Кадетство» на СТС.
|
Народився 30 березня 1945 року в Ленінграді.
Після закінчення Військово-медичної академії ім. С.М. Кірова почав навчатися театральному мистецтву і в 1975 році закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії.
З 1975 - актор АБДТ ім. М. Горького (з 1992 - ім. Р. А. Товстоногова).
За роль Джорджа Тальбота в спектаклі "Марія Стюарт" нагороджений премією "Краща роль другого плану", "Золотий софіт", Санкт-Петербург, 2006 рік.
Заслужений артист РРФСР (1985).
Народний артист Росії (1996). |
|
 Андрій Федорцов
Андрій Федорцов народився 13 серпня 1968 року в Ленінграді, батько його працював в НДІ, а мати була лікарем. У 1986 році він закінчив Ленінградське мореходне училище, плавав на вантажному судні. Потім відслужив в армії, пішов в запас сержантом, командиром мінно-підривного взводу. У 1989 році Андрій Федорцов закінчив фермерську школу, засновану в Петербурзі за сприяння італійців. З 1992 року почав випускати поетичний для літератури журнал "Мансарда", був членом редколегії, потім - директором видавництва "Мансарда". Пропрацювавши на громадських засадах актором в студії "Слід" при дитячому будинку, Андрій Федорцов поступив в Санкт-петербурзьку театральну академію, яку і закінчив в 1996 році. Згодом актор працював в Академічному театрі комедії ім. Н.П.Акимова, був зайнятий в спектаклі "Алхіміки" і в постановках для дітей "Чарівник Смарагдового міста", "Урфін Джус і його дерев'яні солдати" (Страшила), "Коник-Горбоконик" (Коник-Горбоконик). Через декілька років спробував себе в бізнесі, організувавши фірму по торгівлі товарами для тварин. В даний час грає в декількох антрепризних спектаклях. У кіно Андрій Федорцов дебютував в 1993 році у фільмі Дмитра Астрахана "Ти у мене одна", виконував в основному епізодичні ролі. Дізнаватися актора почали після невеликої ролі - радіорежисера Степана в знаменитому "Братові" (1998) Олексія Балабанова, вона принесла йому премію фестивалю акторів кіно "Сузір'я". Широкою популярністю і глядацькою любов'ю Андрій Федорцов зобов'язаний ролі Васи Рогова в серіалі "Убойна сила".
|
|
 Гольданськая (Мордвінова) Амалія Русланівна (20.11.1973) - актриса
Ми часто чуємо таке питання:
"Чому у одних людей виходить все, а у інших нічого?" Можливо
тому, що МАТИ хочуть всі, але не всі згодні щось для цього
РОБИТИ. Але, найголовніше, перш ніж щось мати - потрібно СТАТИ такою
людиною, до якої сам всесвіт рухається назустріч. Успішними
не народжуються - успішними стають, маючи сильний характер, добре серце і благі наміри! Саме про таку людину я і хочу Вам розповісти:
АМАЛІЯ БЕЛЯЄВА ( Мордвінова-Гольданская )
Народилася у Вологді 20 листопада 1973г. Після закінчення школи в 17 років повненьке, рудоволосе дівча поїхало до Москви, вступати до ВУЗУ. Як завжди буває, відразу ж отримала випробування на міцність. На вокзалі її обкрали, але вона це випробування пройшла з успіхом, в чому була, в тому і пішла поступати у ВТ ім. Щукіна.
Амалія не мріяла з дитинства бути актрисою, все що її привертало в цій професії, - це бажання від душі повеселитися. Проте, вже на третьому курсі її запросили працювати в Ленком.
|
|
 Дзюба Олександр Євгенійович
Олександр Дзюба народився 5 червня 1975 року на Україні в р. Мелітополі. У 1993-1997 рр. вчився в Київському Державному Інституті Театрального Мистецтва ім. И.К. Карпенка-Карого (КГИТІ), майстерня Різниковича. У 1994-1996 рр. - актор Державного Академічного Російського Драматичного Театру ім. Лесі Українки в м. Києві. Грав в спектаклі «Школа скандалу» по п'єсі Р. Шеридана «Школа лихослів'я», режисер-постановник М.Ю. Різникович. У 1997-1999 рр. - актора московського театру Романа Віктюка. Брав участь в антрепризі «Бульвар Сансет», (за сценічною версією В. Денисова кінофільму Біллі Уайлдера), в спектаклях: «Соломія. Дивні ігри Оскара Уайльда», «Пробудження весни» Франка Ведекинда. У 1999-2001 рр. - педагог Акторської Студії і режисер Державного Російського Драматичного Театру Естонії в м. Таллінні, де поставив як режисера спектакль «Мауглі» Радьярда Киплінга і грав в нім. З 2001 року по теперішній час - актор театру Р. Віктюка. Грає в спектаклях: «Соломія. Дивні ігри Оскара Уайльда», «Майстер і Маргарита. Сни Івана Бездомного», «Заводний апельсин», «Мою дружину звуть Моріс!», «Нетутешній сад. Рудольф Нурєєв».
У 2003 році грав в дипломному спектаклі режисера-аспіранта «Центру Мейерхольда» Олександра Потужного «Філоктет».
Акторські роботи в кіно і на телебаченні: телевізійний спектакль «Цей симпатичний біс» по повісті Миколи Хвильового «Іван Іванович», телесеріали:
|
|
 Щегольов Максим Валерійович
Народився у Воронежі 20 квітня 1982 р. Вчився у Воронежській Державній Академії Мистецтв на акторському факультеті, потім, з 2000 р., в Москві на курсі С. Проханова в ГИТИСі. З 2001-го року був прийнятий в трупу театру Лун.
Працював з режисерами Р. Віктюком, К. Гінкасом.
У 2003 р. закінчив ГИТИС і поступив в творчу лабораторію до А. Васильева в театр Школа Драматичного Мистецтва, а через рік був прийнятий в трупу. Працював з театральною групою Єжи Гротовського і Томаса Річардса. Був в Японії, працював з Тадасі Судзукі, вивчав його акторський метод.
Актор театру Місяця ("Ромео і Джульєта", "Ніч ніжна").
|
|
 Народився 01.01.1979, Іркутськ
У 1995 році Данило закінчив Щукінське театральне училище. Вільний слухач ВГИК, курс М.М.Хуциєва.
Дуже швидко він став достатньо відомим актором. Популярність Данилу принесли роботи в серіалах "FM і хлоп'ята", "Медики", "День народження Буржуя". У новому серіалі "Кавалери Морської Зірки" він зіграв Максима.
"З раннього дитинства я знав, що повинен прагнути до досконалості, - говорить актор. - Мої вимоги до себе дуже високі. Іноді вони мені, чесно кажучи, навіть спати заважають. Дуже вже хочеться грати відмінні ролі у самих кращих режисерів".
Крім кіно знімається в рекламі - "Фанти", журнал "Молоток", "Вітрум" і ін.
|
Народився 31 січня 1948 року
Георгій Хачатурович Мартиросян. Фактурний виконавець епізодичних ролей, грає переважно представників кримінального миру. Серед фільмів: «Пірати ХХ століття», «Салон краси», «Биндюжник і король», «Гріх. Історія пристрасті», «Любити по-російськи».
Велике зростання, значні біцепси, безпристрасна особа, дрібні кучері на величезній голові - таким Георгій Мартіросян постає майже у всіх своїх фільмах. Перший час режисери використовували тільки його зовнішні дані, проте з часом актор почав з'являтися і в несподіваних ролях, де Мартиросян проявляє і комедійний талант. У «Першому коханні» це тупуватий, але щиро захоплений собою лакей, а в «Президентові і його внучці» - голубуватий господар художнього салону.
Будучи актором театру Сатири Георгій Мартиросян познайомився з Тетяною Васильевою. Незабаром вони одружилися, а потім разом покинули цю сцену. Тепер працюють в антрепризах.
Серед інших фільмів за участю Мартиросяна: «Кінець імператора тайги», «Кольє Шарлоти», «Аеліта, не приставай до чоловіків», «Двоє в новому будинку», «Чаша терпіння», «Баболюб-2», «Шизофренія», «Імпотент», «Ворошиловський стрілок».
Заслужений артист Росії |
|
 Народився 6 жовтня 1940 р. в м. Москві. Дружина - Говорова Тетяна Миколаївна, Заслужена артистка Росії, актриса театру імені М.Н.Єрмолової. Донька - Олександра (1967 р.н.), лікар. Внучка - Наташа.
Віктор Павлов народився в районі Арбату на Сивцевом Вражке. Дитинство припало на воєнні роки. Було голодним і холодним. Незабутній спогад тих років - прихід з війни батька - і він, п'ятирічний хлопчисько, обіймає його, вдихаючи запах батьківської гімнастерки. Особливою любов'ю Віктора були птахи, пристрасть до них він проніс крізь усе життя. Ці давні, важкі, суперечливі роки тепер згадуються з теплотою і ніжністю. Були багато друзів, починалося мирне, світле життя з надією на щастя.
|
|
|
