|
 Народилась 21 вересня 1947 року в місті Бугуруслан Оренбурзькій області. Дитинство пройшло в Бугуруслані, в маленькому будиночку, недалеко від церкви, священиком якої був її дідусь.
У 1966 році стала студенткою ГИТИСу імені Луначарського, в 1970 році - закінчила навчання і була прийнята в трупу Московського ТЮЗа.
У 1973-1983 - актриса Драматичного театру на Малій Бронной, з 1983 року - театру ім. Моссовета.
Народна артистка Росії (1993).
Життєве кредо: "Що призначено - прийде само"
|
|
 Микола Караченцов народився 27 жовтня 1944 року в Москві. Батько - Караченцов Петро Якович (1907-1998), художник-графік, багато років пропрацював в журналі «Огонек». Мати - Брунак Яніна Євгеніївна (1913-1998), балетмейстер-постановник. Дружина - Поргіна Людмила Андріївна (1948 р. н.), заслужена артистка Росії. Син - Караченцов Андрій Миколайович (1978 р. н.), випускник факультету міжнародного права МГИМО.
Світ театру Микола відкрив для себе в ранньому дитинстві. Мама Миколи в ті роки закінчувала ГИТИС. Паралельно як балетмейстер-постановник ставила спектаклі в найбільших музичних театрах, таких як ГАБТ, Казанський музичний театр, Музичний театр Улан-Батора в Монголії і ін. Часто на репетиції брала з собою і маленького Колю. Неповторний дух театру, краса балетного мистецтва з першої хвилини зачарували хлопчика. Коля вирішив стати балетним танцівником. Яніна Євгеніївна вважала, що це заняття «не для хлопчиків». Насилу відрадивши сина від його вибору, відвела Миколу в одну із спортивних секцій. На деякий час про професію артиста було забуто. Правда, захоплення пластикою і танцями залишилося у Миколи на все життя.
|
|
 Народився 15 червня 1936 року в Москві. Отець - Державін Михайло Степанович (1904-1951), народний артист РРФСР, був одним з провідних акторів Театру імені Е. Вахтангова. Мати - Державіна Іраїда Іванівна (1916-2000). Дружина - Державіна (Бабаян) Роксана Рубеновна (1946 р. н.), відома естрадна співачка, народна артистка Росії. Дочка - Державіна Марія Михайлівна (1963 р. н.).
Михайло Державін виріс в унікальному будинку на вулиці Вахтангова. У нім жили актори, художники, музиканти, в сусідньому під'їзді знаходилося Театральне училище імені Б.В. Щукіна. На першому поверсі в маленькій квартирці жила сім'я чудового читця Д.Н. Журавльова. Тут завжди було весело і шумно, для дітей влаштовувалися бали, вечори шарад і імпровізацій, тут співали, читали і танцювали під акомпанемент С. Ріхтера... Серед постійних гостей були Михайло Державін і Олександр Ширвіндт
|
|
 Віктор Цой народився 21 червня 1962 року в Ленінграді.
Його батько, Роберт Максимович Цой, був інженером, а мама Валентина Василівна - викладачем фізкультури. З першого до восьмого класу Віктор змінив три школи (разом з матір'ю), паралельно з середньою освітою отримав художню. Саме у художній школі і виникла перша група "Палата № 6" на чолі з Максимом Пашковим, до складу якої увійшов майбутній кумир.
Закінчивши вісім класів, Віктор Цой поступив в художнє училище ім. В. Серова. Після виключення в 1978 році пішов працювати на завод і вчитися у вечірню школу, потім в СГПТУ-61 - на спеціальність різьбяря по дереву.
Літом 1981 року разом з Олексієм Рибіним і Олегом Валінським Цой створює групу "Гарін і гіперболоїди", яка восени 1981-го вступає в Ленінградську рок-клуб.
Весною 1982 року хлоп'ята записали перший альбом "45". Тоді ж відбувся перший електричний концерт групи "Кіно" в Ленінградському рок-клубі спільно з музикантами "Акваріума".
|
|
 Володимир Машков народився 27.11.1963, у м. Тула. Заслужений артист Росії.
Бабуся Володимира Машкова - італійка за походженням - приїхала до Росії вчителювати. Тут вона вийшла заміж і народила дочку Наталію, майбутню маму Володимира. Наталія Іванівна двічі виходила заміж. У першому шлюбі у неї народився син Віталій. Володимир Машков народився в 1963 році в Тулі, коли його мати була вже в повторному шлюбі за привабливим і енергійним актором Львом Петровичем Машковим.
В середині 1960-х років сім'я Машкових переїхала до Новокузнецька. Мама влаштувалася режисером в ляльковий театр Новокузнецька, а батько, відповідно, актором. Строга Наталія Іванівна до театру відносилася з пошаною. Будь-які проблеми вона вимагала залишати за його стінами. Лев Петрович був ії вірним помічником. Він шив своїй дружині «ексклюзивні» спідниці і плаття, постійно щось пиляв, стругав, ремонтував, розбирався в електроніці, добре готував. А ще Лев Петрович був справжньою душею театру - він постійно жартував, балагурив, піднімаючи настрій всьому колективу.
|
|
 Народився 2 вересня 1935 року в Москві. Батько - Гафт Йосип Романович (1907-1969). Мати - Гафт Гіта Давидівна (1908-1993). Дружина - Остроумова Ольга Михайлівна, народна артистка Росії.
До війни сім'я Гафта жила в Москві, в п'ятиповерховому будинку на вулиці Матроська Тишина. Навпроти була психіатрична лікарня, справа - в'язниця, зліва - ринок, ще лівіше - студентський гуртожиток МГУ. А через дорогу була школа, в якій Валентин провчився всі 10 років.
Дуже добре в дитячу пам'ять Вали врізався день, який міг стати фатальним в долі сім'ї. 21 червня 1941 року вони повинні були їхати на Україну, в місто Прилуки. Проте по якихось причинах батьки вирішили поміняти квитки на недільні 22-го. Наступного дня по радіо виступив Молотів з повідомленням про початок війни. Можливо, саме той поїзд потрапив під бомбардування... Запам'яталися проводи на фронт батька, потім двоюрідного брата - маминого племінника, який також пішов добровольцем в своїх неповних 20 років. Братові повезло - він повернувся, хоча і важкопоранений. А ось обидва мамині рідні брати і син одного з них загинули під Сталінградом.
|
|
 Рік народження - 1963, 22 червня
Народився у Вологодській області. Його батьки будували Волго-Балтийский канал. Потім сім'я переїхала в Приамур'я. Дитинство провів на Далекому Сході, в місті Шимановське. Батько і мама радили йти в залізничний технікум, але Саша вибрав театральне училище Іркутська. «Поступати я поїхав швидше від відчаю, - розповідає Олександр. - У мене ніколи не було схильності до точних наук, особливо не любив математику. Після восьмого класу зрозумів, що далі в школі вчитися не буду, а треба було кудись влаштовуватися. Мені тоді було п'ятнадцять років. І тут мені попався довідник для вступників в середні спеціальні заклади. Побачив: «Театральне училище Іркутська». Мені особливо сподобалася спеціальність - артист драматичного театру. Поїздка для надходження в театральне училище була схожа на політ на Марс: мене маніло щось невідоме. От так я опинився в Іркутську».
А в 1984 році після служби в армії Мохов поїхав в столицю: «Зустрівся з друзями, які в цей час поступали в ГИТІС. Один з них мені запропонував: «Поступай до Табакова, у нього декілька хлопців в армію забрали». Мене спочатку іспитували педагоги Сергій Газаров і Авангард Леонтьев, яким я сподобався. Але вирішальне слово залишалося за Олегом Павловичем Табаковим, який як педагог дуже жорсткий. Він теж сказав «та» моїй кандидатурі і відразу узяв на третій курс.
|
|
 Народився 17.05.1943 року (Расськазово, Тамбовській області)
Дитинство
Стовідсотковий, корінний москвич Олександр Леньков народився. у Тамбовській області в містечку Рассказово. А відбулося це через те, що його мама, будучи студенткою Московського педагогічного інституту, поїхала народжувати в село. Як вона потім пояснювала, - так їй було спокійніше. Але вже через місяць мама разом з новонародженим повернулася в столицю.
Дитинство Саші пройшло в післявоєнні роки. Комуналка. Сім сімей, один туалет на всіх. Кухня, де готують обіди-вечері і миють дітей. Все як у всіх. Тато Олександра, інженер-ракетник, засекречений працівник, все життя пропрацював під печаттю «невиїзду». Мама викладала в школі вищу математику. І хто б міг подумати, що їх син виросте і стане артистом.
|
|
 Народився 31.03.1938, Москва
Народний артист РРФСР (1989)
Приз за кращу чоловічу роль на "Кінотаврі-93" (за фільм "Ти у мене одна")
Кавалер Ордена Пошани (1997, до ювілею Ленкома)
Лауреат Державної премії РФ (2003)
народився в Москві, на Арбаті. Його батько був крупним керівником і займав пост заступника наркома зв'язку. Мати була з адвокатської сім'ї, мала акторську освіту і на момент народження сина працювала на кінофабриці імені Чайковського.
В кінці 1937 року, після повернення із службового відрядження до Америки, батька заарештували як "ворога народу". Суд над ним тривав всього лише 15 хвилин, і вирок був короткий: розстріл. Отже свого батька Олександр Збруєв живим вже не застав. Незабаром їх з матерью, як членів сім'ї "ворога народу", заарештували і етапом відправили на п'ять років у виправно-трудовий табір під Рибінськом.
|
|
 Народився 06.10.1940, село Ліпінай, Литва
Народний артист Литовської РСР (1982)
Нагороджений орденом Дружби (2000)
Після закінчення школи, в 1958-60 роки працював робочим на учбово-виробничому комбінаті в Клайпеді.
У 1968 закінчив юридичний факультет Вільнюського університету.
З 1968 року почав працювати актором на Литовській кіностудії. У 1976 - 78 рр. вчився на Вищих дворічних курсах сценаристів і режисерів при Держкіно СРСР в Москві.
|
|
|
