Зірки вітчизняного кіно

Володимир Машков народився 27.11.1963, у м. Тула.  Заслужений артист Росії.

Бабуся Володимира Машкова - італійка за походженням - приїхала до Росії вчителювати. Тут вона вийшла заміж і народила дочку Наталію, майбутню маму Володимира. Наталія Іванівна двічі виходила заміж. У першому шлюбі у неї народився син Віталій. Володимир Машков народився в 1963 році в Тулі, коли його мати була вже в повторному шлюбі за привабливим і енергійним актором Львом Петровичем Машковим.

В середині 1960-х років сім'я Машкових переїхала до Новокузнецька. Мама влаштувалася режисером в ляльковий театр Новокузнецька, а батько, відповідно, актором. Строга Наталія Іванівна до театру відносилася з пошаною. Будь-які проблеми вона вимагала залишати за його стінами. Лев Петрович був ії вірним помічником. Він шив своїй дружині «ексклюзивні» спідниці і плаття, постійно щось пиляв, стругав, ремонтував, розбирався в електроніці, добре готував. А ще Лев Петрович був справжньою душею театру - він постійно жартував, балагурив, піднімаючи настрій всьому колективу.

Народився 17.05.1943 року (Расськазово, Тамбовській області)
Дитинство
Стовідсотковий, корінний москвич Олександр Леньков народився. у Тамбовській області в містечку Рассказово. А відбулося це через те, що його мама, будучи студенткою Московського педагогічного інституту, поїхала народжувати в село. Як вона потім пояснювала, - так їй було спокійніше. Але вже через місяць мама разом з новонародженим повернулася в столицю.

Дитинство Саші пройшло в післявоєнні роки. Комуналка. Сім сімей, один туалет на всіх. Кухня, де готують обіди-вечері і миють дітей. Все як у всіх. Тато Олександра, інженер-ракетник, засекречений працівник, все життя пропрацював під печаттю «невиїзду». Мама викладала в школі вищу математику. І хто б міг подумати, що їх син виросте і стане артистом.

Олексій Булдаков народився 26 березня 1951 року в Алтайському краю, в селі Михайловка. Потім сім'я Булдакових переїхала до Павлодару.

Олексій Булдаков розповідає: "Мене всьому мама навчила. Адже народився-то я в селі, на Алтаї. Рано став господарством займатися. Все по будинку робив, і дрова колов і пиляв, і воду носив. .У мене дві сестри і три брати. Брати зараз живуть в Павлодарі, обидва шофери. Одна сестра працює бухгалтером, інша - зав-складом. Мама майже все життя працювала. Важкувато було. Пам'ятаю, як завжди хотів солодкого".

Дитинство Альоші Булдакова пройшло на околиці Павлодару серед шуму моторів, запаху бензину, і першими іграшками у нього були свічки запалювання, поршневі кільця, шатунні пальці і інші автомобільні деталі. Батько був шофером і частенько ремонтував машину у дворі. Син не відходив від нього, засипаючи питаннями. А потім, вже в ліжку, мріяв про те, яким буде... ні, не водієм, а льотчиком. Олексій записався в авіамодельний гурток Будинку піонерів. Зробив декілька моделей, які, до невимовного захоплення, літали. Крім того, Олексій захоплювався боксом і класичною боротьбою.

Болгова Ельвіра Олексіївна
Народилася 28 грудня 1975 року.
У 1996 р. закінчила Вище театральне училище імені Щепкина (керівник курсу - В. І. Шулік). З 1996 по 1997 роки - актриса театру «Сатирикон». З 1997 по 2002 роки - актриса театру імені Моссовета.
Ролі в кіно:

Тести для справжніх чоловіків (1996) докладніші
роль: Еля
Ретро утрьох (1998)
Сибірський врятував (1998)
Кому я винен - всім прощаю (1999)
Прості істини (1999-2003)
Салон краси (2000)
роль: Мілена
Часи не вибирають (2001)
роль: Торопова Надія

Народилася 7 квітня 1972 року в Благовіщенні.
Закінчила Санкт-петербурзьку Театральну Академію (клас професора В.В.Петрова). Після закінчення - актриса в Санкт-петербурзькому театрі "Комедіанти". Потім працювала в Празі диктором на "Радіо Свобода", а також на чеському телебаченні вела програму про кіно "Prologi".
Працює в "Невеликому драматичному театрі", Санкт-Петербург.

Світлана Ходченкова народилася 21 січня 1983 року в Москві, але жила з мамою в місті Железнодорожном (мама у Свєти - маляр-штукатур). У дитинстві багато часу проводила з бабусею в селі. Стати актрисою навіть не мріяла і ніколи не планувала поступати в театральний. З 16 років Свєта почала працювати в модельному агентстві, але надовго там не затрималася, оскільки вона переконалася в тому, що модельний бізнес зовсім нечесний. Про свої шкільні роки Свєта говорить так: "Це найбільш, напевно, неприємні роки мого життя. Я ненавиділа школу. Це через те, що порядки в ній були не дуже хороші. Добре відносилися до тих учнів, у яких батьки були достатньо забезпеченими. А я була з числа тих, кому батьки багато чого не могли дати".

Народилась 21 вересня 1947 року в місті Бугуруслан Оренбурзькій області. Дитинство пройшло в Бугуруслані, в маленькому будиночку, недалеко від церкви, священиком якої був її дідусь.
У 1966 році стала студенткою ГИТИСу імені Луначарського, в 1970 році - закінчила навчання і була прийнята в трупу Московського ТЮЗа.
У 1973-1983 - актриса Драматичного театру на Малій Бронной, з 1983 року - театру ім. Моссовета.
Народна артистка Росії (1993).
Життєве кредо: "Що призначено - прийде само"

Лариса Іванівна Удовиченко народилася 29 квітня 1955 року в Одесі в сім'ї військового лікаря. У дитинстві вона захоплювалася спортом, серйозно займалася гімнастикою, але тяга до театру виявилася сильнішою - в дев'ятому класі Лариса Удовиченко поступила в народну студію кіноактора при Одеській кіностудії.

Саме там її помітив режисер Олександр Павлівський і запросив на головну роль школярки Людмили в своєму фільмі "Щасливий Зозулин". Так відбувся дебют відомої нині кіноактриси. Після десятирічки Лариса Удовиченко поступила у ВГИК, який закінчила в 1976 році. Вчилася вона в акторській майстерні Сергія Герасимова і Тамари Макарової, в їхньому фільмі "Дочки-матері" актриса виконала першу серйозну роль. Потім були цікаві роботи в телефільмах "Червоне і чорне" (Аманда Біне), "Піна", "І це все про нього", а за роль Коти в стрічці "Такі ж, як ми" Лариса отримала спеціальну премію Всесоюзного кінофестивалю.

Народився 13 серпня 1970 року в Ленінграді.
Ще в шкільні роки Ілля Шакунов почав вчитися в студії відомого актора Ігоря Горбачова. Але після закінчення школи він поступив в Санкт-петербурзький медичний інститут, потім перевівся в ЛЕТІ на факультет автоматики і обчислювальної техніки. Проте потім Ілля кинув обидва інститути і склав іспити в ЛГИТМИК (зараз Санкт-петербурзька Академія Театрального Мистецтва).
У театральному інституті Ілля Шакунов вчився на курсі Веніаміна Фільштінського. У 1996 році Ілля закінчив Л.Г.И.Т.М.И К. По запрошенню худрука театру Андрія Андрєєва, він прийшов в трупу ТЮЗа.
Крім ТЮЗа Шакунов грав в спектаклях Романа Віктюка: «Метелик, метелик...», «Осінні скрипки», «Путани».
У кіно Ілля Шакунов почав зніматися ще з 1993 року. Років п'ять він грав дуже невеликі, епізодичні ролі - двійника в притчі Юрія Павлова «Створення Адама», людини у вітрині у фільмі Олексія Балабанова «Про виродків і людей» та інші. Першу помітну, хоча і епізодичну роль - Антона, Ілля Шакунов зіграв в серіалі Дмитра Месхиева «Жіноча власність» в 1998 році.