Зірки вітчизняного кіно

Немоляєва, Світлана Володимирівна - радянська і російська актриса театру кіно, народна артистка Росії.

Світлана Немоляєва народилася 18 квітня 1937 в Москві. Батьки Світлани: отець - Володимир Вікторович Немоляєв (1902-1987), кінорежисер і мати - Валентина Львівна Ладигіна (1907-1988), звукооператор.

Дитинство Світлани Немоляєвої пройшло на Плющисі - одній із старовинних Московських вулиць. Немоляєви були звичайною сім'єю радянських інтелігентів. Володимир Вікторович, талановитий комедійний режисер, один з перших випускників ВГИКу, був поважаний як початківцями так і визнаними майстрами. У своєму будинку Немоляєви приймали Целіковську і Жарова, Пудовкіна і знаменитого клоуна Румянцева.

ЛИТВИНОВА
РЕНАТА МУРАТОВНА

Народилася 12 січня 1967 року в Москві в сім'ї лікарів.
Батько давно помер, а мама, Аліса Михайлівна, до цих пір працює хірургом. Назвали Ренату на честь дядька. Правда, татарський дядько був Ринат.

Батько не жив з ними. Рената говорить, що він був дуже красивим чоловіком. "Коли до мене приходили які-небудь подружки, я вішала в передпокою або чоловічу кепку, або пальто, щоб вони думали, що у мене є батько".

Савінков Павло Олександрович

Народився 29 листопада 1981 року.
У 2003 році закінчив ВГИК (майстерня А. У. Баталова).
З 2003 року - актор театру імені Моссовета.

Бере участь в спектаклях поточного репертуару:
* Біла гвардія (Юнкер)
* Бог (Спартанець)
* Вишневий сад (Яша)

Народився 02.07.1976, Таганрог

Павло Деревянко народився в Таганрозі, вчився в Києві, а потім приїхав до Москви, поступив у ВГИК на курс І. Хейфеца. На другому курсі, коли Павло з іншими студентами ставили спектакль "Затоварена бочкотара", його відмітив режисер Олександр Котт. Режисерові сподобався талановитий хлопець, і через три роки, коли Котт почав зйомки свого фільму "Їхали два шофери", він розшукав Павла.

У той час Павло репетирував в проекті Олега Меньшикова "Кухня", але від пропозиції Олександра Котта він не зміг відмовитися. "У Меньшикова був театральний проект, у мене була маленька роль, - говорить Павло. - А тут пропозиція знятися в кіно, а в головній ролі. Порівняти це з кіно, з експедицією в тайгу - навіть поряд не стояло. Завжди потрібно приймати рішення, навіть якщо це комусь не приємно. Я свій вибір зробив".

Народився 17 серпня 1935 року в Саратові, в сім'ї лікарів. Отець - Табаков Павло Кіндратович, довгі роки працював в НДІ «Мікроб» в Саратові. Мати - Березовська Марія Андріївна, працювала рентгенологом. Дружина - Зудіна Марина Вячеславівна, провідна актриса Театру-студії під керівництвом О. Табакова. Діти: Табаков Антон Олегович (1960 р. рожд.), Табакова Олександра Олегівна (1966 р. рожд.), Табаков Павло Олегович (1995 р. рожд.). Внуки: Микита, Поліна, Ганна.
Дитинство О.П. Табакова пройшло в Саратові в комунальній квартирі так званого «бродтовського дому» на розі Мирного провулку і Великої Козачої вулиці (раніше будинок належав відомому в місті докторові Бродту). «Всі спогади тих років дуже світлі, - розповідає Олег Павлович. - Сонце, простір, воля. Щастя. Навколо - тільки люблячі люди: мама, тато, баба Оля, баба Ганна, мамин брат дядько Толя і його дружина Шура, мої звідний брат і сестра - Женя і Мірра...»

Микола Караченцов народився 27 жовтня 1944 року в Москві. Батько - Караченцов Петро Якович (1907-1998), художник-графік, багато років пропрацював в журналі «Огонек». Мати - Брунак Яніна Євгеніївна (1913-1998), балетмейстер-постановник. Дружина - Поргіна Людмила Андріївна (1948 р. н.), заслужена артистка Росії. Син - Караченцов Андрій Миколайович (1978 р. н.), випускник факультету міжнародного права МГИМО.

Світ театру Микола відкрив для себе в ранньому дитинстві. Мама Миколи в ті роки закінчувала ГИТИС. Паралельно як балетмейстер-постановник ставила спектаклі в найбільших музичних театрах, таких як ГАБТ, Казанський музичний театр, Музичний театр Улан-Батора в Монголії і ін. Часто на репетиції брала з собою і маленького Колю. Неповторний дух театру, краса балетного мистецтва з першої хвилини зачарували хлопчика. Коля вирішив стати балетним танцівником. Яніна Євгеніївна вважала, що це заняття «не для хлопчиків». Насилу відрадивши сина від його вибору, відвела Миколу в одну із спортивних секцій. На деякий час про професію артиста було забуто. Правда, захоплення пластикою і танцями залишилося у Миколи на все життя.

Народилася 5 вересня 1938 у Ленінграді.
Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1964, акторська майстерня С. Герасимова і Т. Макарової). У 1974-1993 - актриса Театру-студії кіноактора в Москві. Вдова Василя Шукшина.

Народна артистка РРФСР (1984)

Доля Лідії Федосєєвой склалася так, що вона, корінна ленінградка, опинилася в Москві, де поступила в 1957 році у ВГИК, в майстерню С. Герасимова і Т. Макарової. Під керівництвом цих досвідчених майстрів вона і стала актрисою.

Народився 17 травня 1932 року.
У 1956 році закінчив Московський енергетичний інститут, отримавши кваліфікацію електроенергетика. У 1966 - режисерський факультет Державного інституту театрального мистецтва, курс Марії Йосипівни Кнебель.
Майстер пантоміми, один із засновників Студентського театру МГУ. Завідувач єдиною в світі кафедрою пантоміми і пластичної культури театру Академії перепідготовки працівників мистецтва, професор. Виконавець невеликих ролей у фільмах "Ласкаво просимо, або стороннім вхід заборонений", "Ти - мені, я - тобі", "Безіменна зірка".
Заслужений діяч мистецтв Росії.

Іван Добронравов народився 2 червня 1989 року у Воронежі в сім'ї актора Федора Добронравова. У 1990 році Федора Вікторовича запросив в свій театр «Сатирикон» Костянтин Райкін. Так Іван опинився в Москві.

Коли хлопчик підріс, отець почав брати його з собою в театр. Незабаром Івану почали довіряти невеликі ролі. Так разом з батьком він зіграв в спектаклі «Слуги і сніг» (роль - маленький підкидьок Міккі), а в постановці «Місто мільйонерів» Іван виходив на сцену разом із знаменитими Інною Чурікової і Арменом Джигарханяном.

Кіно. Міжнародне визнання

У дванадцятирічному віці Іван дебютував на екрані. У 2001 році він разом з отцем знявся в картині режисера А. Суділовського «Шукачі», зігравши роль Вені Грушина. Через рік Іван з'явився в ролі Максима, сина Сергія Петровича, в серіалі «Тайга. Курс виживання» режисера А. Аравіна.