Зірки вітчизняного кіно

Савелій Крамаров

Портрет Савелій жив з мамою Басею (Бенедиктою) Соломонівною в комуналці. Жили важко, ледве зводили кінці з кінцями. Щоб не втратити роботу, з чоловіком-політв'язнем Басі Соломонівні довелося розлучитись - в ті часи із засудженими дружин розводили без слухання справи, відразу після оголошення про розлучення в "Вечірній Москві".

Віктор Савельович відбув термін повністю і в кінці 40-х ненадовго повернувся до Москви - востаннє. Басі Соломонівни тоді вже не було в живих. Син його ледве пам'ятав, ця дивна похмура людина із запалими щоками здалася йому чужою. Заговорили про матір. Він все розумів. "Коли я отримав довідку з Мосміськсуду про розлучення, не повірив. Бася була найвірнішою жінкою на світі. Я молився за неї". Так Савелій дізнався, що батько вірить в Бога. Подорослішавши, він і сам стане релігійною людиною і не відмовиться від віри ні тоді, коли помітить "хвіст", виходячи з синагоги, ні тоді, коли із-за "неправильної" релігії його не пустять за кордон.

 

Ольга Юрасова

Портрет Народилася 22.11.1978, Ульяновськ
Закінчила ГИТИС, Гуманітарний Університет Телебачення і Радіомовлення і ВГИК.
Популярність актрисі принесла роль Маші - дружини прапорщика Шматко в серіалі «Солдати». Ольга Юрасова зізнається: «Можна сказати, що після "Солдатів" я прокинулася знаменитою. Щодня у мене беруть автографи. Мені дуже подобаються мої прихильники, якщо так можна сказати, це люди добрі, щирі! Мене на вулиці так і окликають, Маша. Мені подобається!»

 

Ольга Самошина

Портрет Ольга Самошина

7 липня 1960

Коротка біографія:

Народилася в Ленінграді. Закінчила в 1981 р. Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії, клас Р. Агамірзяна. Працювала в театрі ім. Комісаржевської, зіграла Шуру в “Східній трибуні”.
У театрі “На Литейному” зіграла ролі: Катерини - “Велика Катерина”, Гонерільї - “Король Лір”, Тойбіле - “Тойбіле і її демон”, Маша - “Три сестри”, Джозі - “Місяць для пасинків долі” - такий не повний перелік її ролей. Спектакль “Місяць для пасинків долі” Ю. О’ніла був висунутий на здобуття премії “Золота маска-98" по 4 номінаціям, Ольга Самошина - в номінації “Краща жіноча роль”.
Лауреат вищої театральної премії “Золотий софіт” 1996 р.

 

Ольга Остроумова

Портрет Народилась 21 вересня 1947 року в місті Бугуруслан Оренбурзькій області. Дитинство пройшло в Бугуруслані, в маленькому будиночку, недалеко від церкви, священиком якої був її дідусь.
У 1966 році стала студенткою ГИТИСу імені Луначарського, в 1970 році - закінчила навчання і була прийнята в трупу Московського ТЮЗа.
У 1973-1983 - актриса Драматичного театру на Малій Бронной, з 1983 року - театру ім. Моссовета.
Народна артистка Росії (1993).
Життєве кредо: "Що призначено - прийде само"

 

Ольга Аросева

Портрет Народилася 21 грудня 1925 в Москві

Народна артистка Росії (1985)
лауреат Державної премії Росії
Заслужений діяч мистецтв Польщі
Кавалер орденів Пошани
"За заслуги перед Вітчизною" IV ступеня (2000).

Народилася 21 грудня 1925 року в Москві. Отець - Аросев Олександр Якович, відомий більшовик, письменник і дипломат. Мати - Гоппен Ольга Вячеславівна, родом з польських дворян, випускниця Інституту шляхетних дівчат.

 

Ольга Бітюцька

Портрет Народилася 21 листопада 1954 року в Свердловську.
У 1976 році закінчила Свердловське театральне училище (проф. Козлов), в 1990 році - ГИТИС, курс проф. А.Єфроса.

Працювала в театрах:
Карагандинський російський драматичний театр ім. Станіславського;
Челябінський академічний театр драми ім. Цвілінга;
Пермський академічний драматичний театр;

З 1992 року - актриса Московського "Театру на Покровці".

 

Олег Єфремов

Портрет ЄФРЕМОВ
Олег Миколайович

01.10.1927, Москва - 24.05.2000, Москва

Актор, режисер, сценарист

Народний артист СРСР (1976)
Герой Соціалістичної праці (1987)
Лауреат Державної премії (1969, 1974, 1983 - за театральні роботи)
Приз імені Павла Луспекаєва "Пані успіх" - Фестиваль кіно країн СНД і балтії "Кіношок-97" (Анапа)
Премія "Золотий Овен-97" за внесок в кіномистецтво; Володар спеціального призу жюрі Національної театральної премії "Золота маска-98" за постановку спектаклю "Три сестри" (МХАТ ім. А.П.Чехова)

 

Ігор Ліфанов

Портрет 25 грудня 1965

Народився на Україні, в місті Миколаєві. Після закінчення школи Ігор зробив спробу поступити в театральний, але невдало. Після чого хлопця забрали служити в Морфлот.
Відслуживши три роки у Владивостоку, Ігор повернувся додому, пропрацював рік, а потім поїхав до Москви знов поступати в театральний.
Удома Ігоря заспокоїв батько: «Ну, нічого, зате в Ленінграді поступиш». Так воно і вийшло.
приїхав до Петербургу з України. Відслужив три роки у флоті і ще рік попрацював, а потім поїхав до Москви. Шулік, що набирав тоді акторський курс його запитав: "Ігор, а які у вас були оцінки?" -"Ну, трійки, і що?" - відповів Ліфанов, і його, звичайно, не прийняли. Повернувся додому, і отець сказав: "Ну, нічого, зате в Ленінграді поступиш". І дійсно, Петров в ЛГИТМіК узяв Ігоря відразу. Закінчивши Лгитмік, відразу ж був прийнятий в одну з кращих театральних труп. Більше десяти років пропрацював в БДТ ім. Р. А. Товстоногова. Але широкій аудиторії знайомий перш за все по ролях в серіалах. Ігор Ліфанов зіграв цілу банду найрізноманітніших лиходіїв - від ватажка до рядового кілера-одинака.

 

Євгенія Ігумнова

Портрет Ігумнова Євгенія Вікторівна

Народилася 3 лютого 1974 року.
Була прийнята в театр ім. В. Ф. Комісаржевської, будучи ще студенткою Театральної Академії (клас проф. А. А. Белінського). За тих, що пройшли з тієї пори десять років актриса стала ведучою на ролі молодих героїнь. Її запам'ятала критика, полюбили глядачі. Найперша головна роль в спектаклі "Недомірок" відкрила актрису тонку і неординарну.
 

Віктор Бичков

Портрет Народився 04.09.1954, Ленінград.

Лауреат премії “Визнання” за кращу чоловічу роль (1995)
Лауреат премії “Золотий Орел” в номінації “краща чоловіча роль” (2002)
Лауреат Призу за кращу чоловічу роль Фестивалю Російського кіно в Онфлері (Нормандія, Франція).
Лауреат Призу «Срібна підкова» за кращу чоловічу роль (Будинок Ханджонкова)
Лауреат Державної премії Росії (2004)

Кавалер Ордена Честі і Гідності «Русь державна» за високий професіоналізм в творчій діяльності, відродження традицій миролюбності, духовності і великі заслуги в розвитку культури і мистецтва Санкт-Петербургу і Росії (2004)

Лауреат Призу жюрі за кращу чоловічу роль на Другому Московському фестиваль «Московська прем'єра» (2005, за фільм «Зозуля»)

 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 Наступна > Кінець >>

Сторінка 11 з 24