Зірки вітчизняного кіно

Андрій Соколов

Портрет Соколов Андрій Олексійович
Народився 13 серпня 1962 року в Москві.
У 1986 р. закінчив Московський авіаційно-технологічний інститут і вечірнє відділення Інституту іноземних мов, в 1990 р. - акторський факультет Театрального училища ім. Щукіна. З 1990 р. працює в театрі "Ленком".

Ролі в кіно:

Пригоди Травки (1976)
Вона з мітлою, він в чорному капелюсі (1987)
Маленька Віра (1988)
головна роль: Сергій
Бідний студент на дискотеці знайомиться з Вірою і її подругою Чистяковою. Зближується з Вірою, він переїздить жити з гуртожитку в будинок Віри, але пригноблюючий устрій життя в цій сім'ї і постійні сутички з батьками Віри закінчуються справжньою трагедією...
Раз, два горе - не біда! (1988)
роль: майстер Данілов

 

Олександр Головін

Портрет Олександр Павлович Головін, або просто Саньок, народився в п'ятницю 13 січня 1989 року в Чехії. З самого раннього дитинства Сашко хотів стати актором, при будь-якому вдалому випадку він говорив «я буду актором, як Шварцнейгер», і це була доля.
Тато - військовий льотчик у відставці, мама - домогосподарка і за сумісництвом виконує роль Сашиного менеджера. Є сестра Женя, вона вчиться на філфаку МГУ, відділення PR.
У батьків є свій «сільськогосподарський» магазин (прим. адміна - магазин господарських товарів). Якось батьки їхали за товаром в магазин і побачили рекламний плакат про набір в модельне агентство Слави Зайцева. Повернувшись, додому, Сашина мама сказала, що Женю (його сестру), записала на кастінг і що б вона збиралася. Тут зявився Саша, йому було тоді всього 9 років, і став просити, що б і його теж взяли на кастинг. Сашу відмовляли, «ти ж маленький, ну куди тобі то їхати», Але хіба можна йому відмовити, і ось він опинився на кастингу, сестра давала потрібні поради «тримай спинку», «дивися вперед», Звичайно ж, Сашу і Женю взяли. З цього то й почалася кар'єра юного Саші. Як не дивно в сім'ї до нього не було акторів, тобто його талант єдиний у своєму роді. У модельному агентстві Сашу відмітив викладач Андрій Олександрович Белкин, саме він і допоміг розкрити талант дійсного актора. У житті Саші дуже допомагає його акторський досвід.

 

Олександр Галібін

Портрет Народився 27.09.1955, Ленінград

Актор театру і кіно, театральний режисер

Заслужений артист РРФСР (1991)

Театр

Закінчив ЛГИТМиК (1977, майстерня Р.Агамерзяна), режисерський факультет Російської Академії театрального мистецтва (1992, майстерня А.Васильєва).

До 1979 - актор Театру імені В.Ф.Комісаржевскою, з 1981 - Студії кіноактора при кіностудії "Ленфільм". Поставив спектакль "Ла-фюнф ін дер люфт" (1994, Молодіжний театр на Фонтанці).

З 1995 року Олександр Галібін - режисер Академічного театру драми ім. А.С.Пушкіна (Александрінського театру). З 2000 року - головний режисер відомого на всю країну Новосибірського молодіжного академічного театру "Глобус". Одружений. Три доньки.

 

Олексій Ошурков

Портрет Народився 19 вересня 1966 року.
Армія увірвалася в життя Олексія Ошуркова в 1984 роки. Дембель, що наступив через два роки, Олексій Ошурков зустрів в званні сержанта ВПС. У 1994 році Олексій Ошурков вже був дипломованим актором (цього року він закінчив Ярославський театральний інститут).
 

Станіслав Дужников

Портрет Станіслав Дужников (ЛЮБИМА)

Народився 17 травня 1973 року. У 1998 році закінчив Вище театральне училище ім. Щукина (курс Е. Князева). Актор Театру під керівництвом Армена Джигарханяна.

Про роль:
Мого персонажа звуть Люба - тому що він Люберецький. Людина в команді найбільша, найсильніша фізично, і ось таку кличку подарували. У нього є друг Спам, з яким вони скрізь разом, не розлий вода. Коли по сюжету Спам потрапляє у в'язницю, Любима в цю ж в'язницю влаштовується охоронцем, щоб бути поряд з другом. Їх навіть в команді постійно дратують на предмет гомосексуальних відносин, хоча зовсім такого немає, а по суті Спам для Люби є якийсь провідник спілкування із зовнішнім світом.

 

Савелій Крамаров

Портрет Савелій жив з мамою Басею (Бенедиктою) Соломонівною в комуналці. Жили важко, ледве зводили кінці з кінцями. Щоб не втратити роботу, з чоловіком-політв'язнем Басі Соломонівні довелося розлучитись - в ті часи із засудженими дружин розводили без слухання справи, відразу після оголошення про розлучення в "Вечірній Москві".

Віктор Савельович відбув термін повністю і в кінці 40-х ненадовго повернувся до Москви - востаннє. Басі Соломонівни тоді вже не було в живих. Син його ледве пам'ятав, ця дивна похмура людина із запалими щоками здалася йому чужою. Заговорили про матір. Він все розумів. "Коли я отримав довідку з Мосміськсуду про розлучення, не повірив. Бася була найвірнішою жінкою на світі. Я молився за неї". Так Савелій дізнався, що батько вірить в Бога. Подорослішавши, він і сам стане релігійною людиною і не відмовиться від віри ні тоді, коли помітить "хвіст", виходячи з синагоги, ні тоді, коли із-за "неправильної" релігії його не пустять за кордон.

 

Ольга Юрасова

Портрет Народилася 22.11.1978, Ульяновськ
Закінчила ГИТИС, Гуманітарний Університет Телебачення і Радіомовлення і ВГИК.
Популярність актрисі принесла роль Маші - дружини прапорщика Шматко в серіалі «Солдати». Ольга Юрасова зізнається: «Можна сказати, що після "Солдатів" я прокинулася знаменитою. Щодня у мене беруть автографи. Мені дуже подобаються мої прихильники, якщо так можна сказати, це люди добрі, щирі! Мене на вулиці так і окликають, Маша. Мені подобається!»

 

Ольга Самошина

Портрет Ольга Самошина

7 липня 1960

Коротка біографія:

Народилася в Ленінграді. Закінчила в 1981 р. Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії, клас Р. Агамірзяна. Працювала в театрі ім. Комісаржевської, зіграла Шуру в “Східній трибуні”.
У театрі “На Литейному” зіграла ролі: Катерини - “Велика Катерина”, Гонерільї - “Король Лір”, Тойбіле - “Тойбіле і її демон”, Маша - “Три сестри”, Джозі - “Місяць для пасинків долі” - такий не повний перелік її ролей. Спектакль “Місяць для пасинків долі” Ю. О’ніла був висунутий на здобуття премії “Золота маска-98" по 4 номінаціям, Ольга Самошина - в номінації “Краща жіноча роль”.
Лауреат вищої театральної премії “Золотий софіт” 1996 р.

 

Ольга Аросева

Портрет Народилася 21 грудня 1925 в Москві

Народна артистка Росії (1985)
лауреат Державної премії Росії
Заслужений діяч мистецтв Польщі
Кавалер орденів Пошани
"За заслуги перед Вітчизною" IV ступеня (2000).

Народилася 21 грудня 1925 року в Москві. Отець - Аросев Олександр Якович, відомий більшовик, письменник і дипломат. Мати - Гоппен Ольга Вячеславівна, родом з польських дворян, випускниця Інституту шляхетних дівчат.

 

Ігор Ліфанов

Портрет 25 грудня 1965

Народився на Україні, в місті Миколаєві. Після закінчення школи Ігор зробив спробу поступити в театральний, але невдало. Після чого хлопця забрали служити в Морфлот.
Відслуживши три роки у Владивостоку, Ігор повернувся додому, пропрацював рік, а потім поїхав до Москви знов поступати в театральний.
Удома Ігоря заспокоїв батько: «Ну, нічого, зате в Ленінграді поступиш». Так воно і вийшло.
приїхав до Петербургу з України. Відслужив три роки у флоті і ще рік попрацював, а потім поїхав до Москви. Шулік, що набирав тоді акторський курс його запитав: "Ігор, а які у вас були оцінки?" -"Ну, трійки, і що?" - відповів Ліфанов, і його, звичайно, не прийняли. Повернувся додому, і отець сказав: "Ну, нічого, зате в Ленінграді поступиш". І дійсно, Петров в ЛГИТМіК узяв Ігоря відразу. Закінчивши Лгитмік, відразу ж був прийнятий в одну з кращих театральних труп. Більше десяти років пропрацював в БДТ ім. Р. А. Товстоногова. Але широкій аудиторії знайомий перш за все по ролях в серіалах. Ігор Ліфанов зіграв цілу банду найрізноманітніших лиходіїв - від ватажка до рядового кілера-одинака.

 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 Наступна > Кінець >>

Сторінка 11 з 24