Зірки вітчизняного кіно

Народився 09.07.1967 року
Закінчив Театральне училище ім. Б.В.Щукіна
У кіно Сергій Юшкевич дебютував в 1993 році, знявшись в епізоді у фільмі жахів повний "Місяць". Вже наступного року актор зіграв свою першу велику роль - Степана у фільмі Дмитра Долініна "Колечко золоте, букет з яскраво-червоних троянд", знятому по мотивах повісті А.Чехова "В яру". Ця серйозна картина була явно розрахована не на масового глядача і не принесла молодому акторові популярність.

Народився 9 вересня 1960 ода.
Освіта: вища, МАІ
Актор театру клоунади Терези Дурової - Виконавець ексцентричних, комічних ролей.
Комік мім-театр «Група товаришів».
з 2000г. - Театр клоунади Терези Дурової

Виконавчі ролі:
1993г. - вуличний спектакль театру «Лицедії» В.Полуніна
«Катастрофа» - (Пілот)
з 2003г. - антреприза П. Штейна «Оскар» (масажист Пилип)

Poділcя 20 жовтня 1983г.

B 2004г. закінчив Шкoлy-cтyдію MXAT (курс E. Кaменькoвичa).

З 2001г. - актор Театру ім. М.Н. Ермолової.

Спектаклі і ролі:

* Одруження Бальзамінова (А. Островський) / Бальзамінів (реж. - А. Мохов / дипломний)
* Європа - Азія (брати Преснякови) / Чоловік (реж. - Е. Каменькович / дипломний)
* Прибуткове місце (А. Островський) / Жадов (антреприза)

Народився 17 серпня 1935 року в Саратові, в сім'ї лікарів. Отець - Табаков Павло Кіндратович, довгі роки працював в НДІ «Мікроб» в Саратові. Мати - Березовська Марія Андріївна, працювала рентгенологом. Дружина - Зудіна Марина Вячеславівна, провідна актриса Театру-студії під керівництвом О. Табакова. Діти: Табаков Антон Олегович (1960 р. рожд.), Табакова Олександра Олегівна (1966 р. рожд.), Табаков Павло Олегович (1995 р. рожд.). Внуки: Микита, Поліна, Ганна.
Дитинство О.П. Табакова пройшло в Саратові в комунальній квартирі так званого «бродтовського дому» на розі Мирного провулку і Великої Козачої вулиці (раніше будинок належав відомому в місті докторові Бродту). «Всі спогади тих років дуже світлі, - розповідає Олег Павлович. - Сонце, простір, воля. Щастя. Навколо - тільки люблячі люди: мама, тато, баба Оля, баба Ганна, мамин брат дядько Толя і його дружина Шура, мої звідний брат і сестра - Женя і Мірра...»

Марат Алімжанович Башаров народився 22 серпня 1974 року (по одному гороскопу - Лев, по іншому - Тигр). Його батьки ніяк не були пов'язані з театром і кіно. Мама працювала кухарем, тато - сантехніком.

У дитинстві Марат був дуже слухняним хлопчиком, ходив в дитячий садок. У школі ж став хуліганом, йому ставили "двійки" за поведінку і кілька разів мало не вигнали. Але саме в школі він знайшов своїх найкращих друзів, з якими дружить до цих пір, яких дуже любить і цінує. У школі було і перше кохання - дівчинка Наташа, якій Марат носив портфель.

Народився 13 серпня 1970 року в Ленінграді.
Ще в шкільні роки Ілля Шакунов почав вчитися в студії відомого актора Ігоря Горбачова. Але після закінчення школи він поступив в Санкт-петербурзький медичний інститут, потім перевівся в ЛЕТІ на факультет автоматики і обчислювальної техніки. Проте потім Ілля кинув обидва інститути і склав іспити в ЛГИТМИК (зараз Санкт-петербурзька Академія Театрального Мистецтва).
У театральному інституті Ілля Шакунов вчився на курсі Веніаміна Фільштінського. У 1996 році Ілля закінчив Л.Г.И.Т.М.И К. По запрошенню худрука театру Андрія Андрєєва, він прийшов в трупу ТЮЗа.
Крім ТЮЗа Шакунов грав в спектаклях Романа Віктюка: «Метелик, метелик...», «Осінні скрипки», «Путани».
У кіно Ілля Шакунов почав зніматися ще з 1993 року. Років п'ять він грав дуже невеликі, епізодичні ролі - двійника в притчі Юрія Павлова «Створення Адама», людини у вітрині у фільмі Олексія Балабанова «Про виродків і людей» та інші. Першу помітну, хоча і епізодичну роль - Антона, Ілля Шакунов зіграв в серіалі Дмитра Месхиева «Жіноча власність» в 1998 році.

Іван Добронравов народився 2 червня 1989 року у Воронежі в сім'ї актора Федора Добронравова. У 1990 році Федора Вікторовича запросив в свій театр «Сатирикон» Костянтин Райкін. Так Іван опинився в Москві.

Коли хлопчик підріс, отець почав брати його з собою в театр. Незабаром Івану почали довіряти невеликі ролі. Так разом з батьком він зіграв в спектаклі «Слуги і сніг» (роль - маленький підкидьок Міккі), а в постановці «Місто мільйонерів» Іван виходив на сцену разом із знаменитими Інною Чурікової і Арменом Джигарханяном.

Кіно. Міжнародне визнання

У дванадцятирічному віці Іван дебютував на екрані. У 2001 році він разом з отцем знявся в картині режисера А. Суділовського «Шукачі», зігравши роль Вені Грушина. Через рік Іван з'явився в ролі Максима, сина Сергія Петровича, в серіалі «Тайга. Курс виживання» режисера А. Аравіна.

02.09.1926 року - 29.01.1994 року

Дитинство

Євгеній Леонов народився в звичайній московській сім'ї середнього достатку. Його батько - Павло Васильович - працював інженером на авіазаводі, а мати - Ганна Іллівна - була домогосподаркою. Євгеній був другою дитиною в сім'ї. Брат Коля був старшим за нього на два роки.

Леонови жили в комунальній квартирі на Васильєвській вулиці, займаючи дві невеликі кімнати. Батьки Євгенія була гостинними господарями, і тому їх будинок був завжди повний. Постійно приїжджали близькі і дальні родичі, і всі відчували себе тут легко і вільно. Леонов пізніше згадував: «У мами було щось таке, що мене, хлопчиська, дивувало - мама уміла розповідати так, що всі сміялися, в квартиру набивалося багато-багато людей».

ЕТУШ
Володимир Абрамович

Народився 06.05.1922 (1923 по паспорту)

Народний артист СРСР (1984)
Лауреат премії російських ділових кіл "Кумир" (2000, "За високе служіння мистецтву")

День народження

Володимир Етуш народився в Москві 6 травня 1922 року. Отець - Абрам Етуш - був власником невеликого галантерейного виробництва, мама - Раїса Етуш - не працювала до тих пір, поки батька не заарештували. Через декілька років ув'язнення батька відпустили.
З роком народження Владимира вийшла деяка неув'язочка. Сам актор розповідає про це так: "Я народився 6 травня 1922 року. Але в паспорті дата народження - - 23-й рік. Тоді хлопчикам батьки, оформляючи документи, нерідко один рік "списували", щоб до армії хлопець міг окріпнути і піти на службу зрілішим. Але я і так виріс не кволим, тому заощадженим роком користуватися не почав. Перед школою мені через суд повернули реальний вік, і вчився я вже як уродженець 22-го року. А під час війни, повернувшись після поранення з фронту, почав оформляти цивільні документи, але зумів відшукати лише метрику з 23-м роком. Ось по ній мені і видали паспорт. Отже вважайте, як зручніше".