|
 Народилася 15 липня 1968 року в Петрозаводську. Кандидат в майстри спорту із спортивного туризму. Обійшла пішки півкраїни. Співала в народному хорі. У 1986 році виїхала до Ленінграда, поступила в Інститут Культури ім. Крупської, відучилася 4 роки і виїхала до Польщі, де займалася співами.
Після повернення до Росії працювала в міністерстві культури методистом. У 1991 році пішла в Театральну студію при Національному театрі (м. Петрозаводськ) під керівництвом Л.Б. Еренбурга, де відучилася з 1991 по 1993 р., півсезону пропрацювала в Національному театрі. Працювала на радіо «Європа Плюс» (Петрозаводськ), в 1994 році перемогла в музичному конкурсі молодих виконавців «Шанс».
|
|
 Станіслав Сергійович Говорухін. Народився в місті Березники Пермської області.
У 1958 році він закінчив геологічний факультет Казанського університету, працював геологом, потім був журналістом і режисером Казанської телестудії. Після закінчення в 1966 році режисерського факультету ВГИКа, де він вчився в майстерні Я.Сегеля, Станіслав Говорухін почав працювати на Одеській кіностудії.
З 1987 року режисер кіноконцерну "Мосфільм". Був членом Союзу кінематографістів СРСР.
У 1988 р. брав участь в організації міжнародного фестивалю жанрового кіно "Золотий Дюк" в Одесі.
З грудня 1991 р. - член Конфедерації союзу кінематографістів. Був кандидатом на виборах у Федеральні збори РФ від Демократичної партії Росії.
|
|
 Народився 09.07.1967 року
Закінчив Театральне училище ім. Б.В.Щукіна
У кіно Сергій Юшкевич дебютував в 1993 році, знявшись в епізоді у фільмі жахів повний "Місяць". Вже наступного року актор зіграв свою першу велику роль - Степана у фільмі Дмитра Долініна "Колечко золоте, букет з яскраво-червоних троянд", знятому по мотивах повісті А.Чехова "В яру". Ця серйозна картина була явно розрахована не на масового глядача і не принесла молодому акторові популярність.
|
Шакуров Сергій Каюмовіч
Народний артист РРФСР (1991).
Народився 1 січня 1942 року в Москві.
Закінчив студію при Центральному дитячому театрі (1964). З 1964 - актор драматичного театру на Малій Бронній, з 1965 - Центрального академічного театру Радянської Армії, з 1971 - драматичного театру ім. К.С.Станіславського.
Лауреат Державної премії СРСР (1980, за участь у фільмі "Смак хліба").
Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації "Премії за кращі акторські роботи" за 1988 рік.
Лауреат премії "Золотий Орел" за кращу чоловічу роль в телевізійному кіно в 2006 році. |
|
 Народився 9 вересня 1960 ода.
Освіта: вища, МАІ
Актор театру клоунади Терези Дурової - Виконавець ексцентричних, комічних ролей.
Комік мім-театр «Група товаришів».
з 2000г. - Театр клоунади Терези Дурової
Виконавчі ролі:
1993г. - вуличний спектакль театру «Лицедії» В.Полуніна
«Катастрофа» - (Пілот)
з 2003г. - антреприза П. Штейна «Оскар» (масажист Пилип)
|
|
 Poділcя 20 жовтня 1983г.
B 2004г. закінчив Шкoлy-cтyдію MXAT (курс E. Кaменькoвичa).
З 2001г. - актор Театру ім. М.Н. Ермолової.
Спектаклі і ролі:
* Одруження Бальзамінова (А. Островський) / Бальзамінів (реж. - А. Мохов / дипломний)
* Європа - Азія (брати Преснякови) / Чоловік (реж. - Е. Каменькович / дипломний)
* Прибуткове місце (А. Островський) / Жадов (антреприза)
|
|
 Народився 17 серпня 1935 року в Саратові, в сім'ї лікарів. Отець - Табаков Павло Кіндратович, довгі роки працював в НДІ «Мікроб» в Саратові. Мати - Березовська Марія Андріївна, працювала рентгенологом. Дружина - Зудіна Марина Вячеславівна, провідна актриса Театру-студії під керівництвом О. Табакова. Діти: Табаков Антон Олегович (1960 р. рожд.), Табакова Олександра Олегівна (1966 р. рожд.), Табаков Павло Олегович (1995 р. рожд.). Внуки: Микита, Поліна, Ганна.
Дитинство О.П. Табакова пройшло в Саратові в комунальній квартирі так званого «бродтовського дому» на розі Мирного провулку і Великої Козачої вулиці (раніше будинок належав відомому в місті докторові Бродту). «Всі спогади тих років дуже світлі, - розповідає Олег Павлович. - Сонце, простір, воля. Щастя. Навколо - тільки люблячі люди: мама, тато, баба Оля, баба Ганна, мамин брат дядько Толя і його дружина Шура, мої звідний брат і сестра - Женя і Мірра...»
|
|
 Народився 17 травня 1932 року.
У 1956 році закінчив Московський енергетичний інститут, отримавши кваліфікацію електроенергетика. У 1966 - режисерський факультет Державного інституту театрального мистецтва, курс Марії Йосипівни Кнебель.
Майстер пантоміми, один із засновників Студентського театру МГУ. Завідувач єдиною в світі кафедрою пантоміми і пластичної культури театру Академії перепідготовки працівників мистецтва, професор. Виконавець невеликих ролей у фільмах "Ласкаво просимо, або стороннім вхід заборонений", "Ти - мені, я - тобі", "Безіменна зірка".
Заслужений діяч мистецтв Росії.
|
Ігор Ліванов народився 15 листопада 1953 року в Києві. Мама, Ніна Тимофіївна, і тато, Євгеній Аристархович, були акторами київського лялькового театру. З п'ятого класу займався боксом.
Після закінчення школи поїхав до Ленінграда. Там поступив, як і брат - Аристарх, в ЛГИТМіК на курс І. Горбачова і в 1975 році його закінчив.
Після закінчення інституту десять років (1978-1988) грав на сцені академічного театру драми імені М. Горького в Ростові-на-Дону. У Москві з 1988 року. Працював в театрі «Детектив», зараз - в трупі «Театру Місяця». Дебют в кіно відбувся в 1979 році.
Фільмографія
1979 - Нерозділене кохання
1980 - «Мерседес» йде від гонитви - Саша
1981 - Лютневий вітер
1983 - З життя начальника кримінального розшуку
1984 - Репортаж з лінії вогню
1987 - Загадковий спадкоємець
1991 - Останнє попередження
1992 - «Тридцятого» знищити! (Рекс-1) - Сергій, Тридцятий
1993 - Гвинт
1993 - Кодекс безчестя
1993 - повний Місяць
1994 - Вогненна вода - актор
1995 - П'єса для пасажира
1998 - Круті
1998 - Самозванці
1999 - Білий танець
2000 - 8 березня
2002 - Головні ролі
2004 - Диверсант
2004 - 72 метри - старпом, капітан 3-го рангу Микола Степанович Коноваленко
2005 - найщасливіші
Телесеріали
1995 - На розі, у Патріарших.
1997 - Графиня де Монсоро - Антраге
2000 - Імперія під ударом - слідчий Путіловський
2001 - На розі, у Патріарших 2
2003 - На розі, у Патріарших 3
2004 - Панове офіцери - Андрій Хоменко
2004 - Все золото миру - Дробінін
2004 - На розі у патріарших 4 |
|
 Іван Добронравов народився 2 червня 1989 року у Воронежі в сім'ї актора Федора Добронравова. У 1990 році Федора Вікторовича запросив в свій театр «Сатирикон» Костянтин Райкін. Так Іван опинився в Москві.
Коли хлопчик підріс, отець почав брати його з собою в театр. Незабаром Івану почали довіряти невеликі ролі. Так разом з батьком він зіграв в спектаклі «Слуги і сніг» (роль - маленький підкидьок Міккі), а в постановці «Місто мільйонерів» Іван виходив на сцену разом із знаменитими Інною Чурікової і Арменом Джигарханяном.
Кіно. Міжнародне визнання
У дванадцятирічному віці Іван дебютував на екрані. У 2001 році він разом з отцем знявся в картині режисера А. Суділовського «Шукачі», зігравши роль Вені Грушина. Через рік Іван з'явився в ролі Максима, сина Сергія Петровича, в серіалі «Тайга. Курс виживання» режисера А. Аравіна.
|
|
|
