Михайло Олегович Єфремов народився 10 листопада 1963 року в театральній сім'ї: батько - О.Н.Єфремов, мати - актриса "Сучасника" А.Б.Покровська, дід - оперний режисер Б.А.Покровський. Вперше вийшов на сцену Московського художнього театру ще хлопчиком - в спектаклях "Йдучи, озирнися!" (1976), у "Качиному полюванні" (1979). У 1987 році, відслуживши в армії, закінчив Школу-студію МХАТ (курс В.Богомолова). У 1987-1991 роках він був режисером і художнім керівником Театру-студії «Сучасник-2». З 1991 року Михайло Єфремов працював в МХАТ імені А.Чехова, де зіграв ролі Трепльова («Чайка» А.П.Чехова), Чацького («Горе з розуму» А.С.Грибоєдова). У кіно Михайло Єфремов дебютував в 1978 році, у фільмі «Коли я стану велетнем». У числі його найбільш помітних кіноробіт актора - «Благородний розбійник Володимир Дубровський» (екранізація пушкінської повісті, в якій він зіграв головну роль), мелодрама «Чоловічий зигзаг» і телефільм «Королева Марго». У 1995 році був удостоєний звання заслуженого артиста Російської Федерації |
ЯКОВЛЄВА Марина Олександрівна
Народилася 01.04.1959 року р. Зима обл. Іркутська
Заслужена артистка Росії (2000)
Народилася в Сибіру, в невеликому містечку Зима Іркутської області. У школі вона була відмінницею, її всі поважали. До сьомого класу Марина не мріяла стати актрисою, але кіно захоплювалася, збирала листівки з акторами. Дівчинка виховувалася на радянському кіно, і їй подобалися неординарні актриси: Надія Румянцева, Нонна Мордюкова, Інна Чурікова. З великим задоволенням дивилася військові фільми.
|
НЄЄЛОВА Марина Мстиславівна
Народилася 08.01.47 року в Ленінграді
Народна артистка РРФСР (1987) Лауреат премії глядацьких симпатій на Бєлградському кінофестивалі (1975, за роль у фільмі "З тобою і без тебе") Лауреат призу "Золота феміна" на Міжнародному фестивалі в Брюсселі (за роль у фільмі "З тобою і без тебе") Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації "Премії за акторську роботу" за 1977 р. Лауреат Державної премії РРФСР ним. братів Васильєвих (1981, за участь у фільмі "Осінній марафон") Лауреат Державної премії СРСР (1990) Премія "НІКА" в номінації "Актриса" (1993, за роль у фільмі "Ти у мене одна") Премія "Тріумф" 2000 р. Лауреат Державної премії РФ (2001, за роль Єлизавети в спектаклі "Граємо... Шіллера!)
|
Ярмольник Леонід Ісаакович
Народився 22 січня 1954 року в місті Гродеково Приморського краю. У 1976 році закінчив Театральне училище ім. Б.В.Щукіна, курс Ю.В.Катіна-Ярцева. У 1976-1984 роках - актор Театру на Таганці. У кіно дебютував в 1974 році Засновник і президент студії "L-клуб". З 1993 року працює на телебаченні, куди його запросив Влад Лістьєв. Вів програми: * "L-клуб" - дебютна робота; * "Золота лихоманка"; Був продюсером фільму "Московські канікули" (1995) і удостоївся призу "Золотий овен" як кращий продюсер року. Лауреат Державної премії Росії (2001, за фільм "Барак").
|
Народився 17 грудня 1928 року в Києві. Отець - Броньовий Сергій Осиповіч. Мати - Броньова Бела Львівна. Дружина - Броньова Вікторія Валентинівна, по професії - інженер. Дочка - Валентина Леонідівна. Внучка - Ольга Анатоліївна.
Ставати актором Леонід Броньовий не збирався. Він вчився в музичній десятирічці при Київській консерваторії по класу скрипки у професора Давида Соломоновича Бертьє. Можливо, позначилися гени предків: на скрипці грав його дід, бабуся співала і танцювала у вар'єте. А ось батьки не мали до мистецтва ніякого відношення. Обидва вчилися на робітфаку в Києві. Мама була бухгалтером, а батько, військовий, здобувши юридичну освіту за порадою старшого брата, заступника Наркома внутрішніх справ УРСР по кадрах Олександра Йосиповича Броньового і всупереч думці матері поступив на роботу в економічний відділ НКВД України. До середини 1930-х років він досить високо піднявся по службових сходах, отримавши на петлицю один ромб. Отже майбутні інтереси Леоніди були пов'язані з професією дипломата або, в крайньому випадку, журналіста-міжнародника. Але...
|
Лев Дуров Народився 23 грудня 1931 року в старому московському районі Лефортово. Походить із знаменитої династії російських циркових артистів - дресирувальників і клоунів, онучатий племінник А. і В.Дурових. Батьки Льва Дурова не були пов'язані з цирком. Отець - Дуров Костянтин Володимирович (1895 р.н.), працював в Союзвибухпромі. Мати - Дурова Валентина Ігнатівна (1903 р.н.), працювала у військово-історичному архіві. Дружина - Кириченко Ірина Миколаївна (1931 р.н.), актриса. Дочка - Дурова Катерина Львівна (1959 р.н.), актриса. Внуки: Катерина (1979 р.н.); Іван (1986 р.н.),студент.Внучка Катя працювала завлітом Абаканського лялькового театру, але недавно повернулася до Москви, оскільки її чоловік поступив на музичне відділення ГИТИСа. Внукові Вані вісімнадцять
|
Малишева Ірина Валентинівна
15 лютого 1961 Закінчила Театральне училище ім. Б. В. Щукіна (1981). З 1981 - актриса Театру ім. А. С. Пушкіна. Батько - професор в Туполівському бюро, мама була співачкою, співала в хорімСоколова. На Мосфільм прийшла по оголошенню: "На головну дитячу роль потрібна дівчинка." Дебют в кіно - у фільмі Сергія Соловьева в "Сто днів після дитинства". Ролі в кіно:
Сто днів після дитинства (1975) роль: Соня Загремухіна Мене чекають на Землі (1976) Принцеса на горошині (1976) Туфлі із золотими пряжками (1976) роль: Царівна Мар'юшка
|
25 грудня 1965
Народився на Україні, в місті Миколаєві. Після закінчення школи Ігор зробив спробу поступити в театральний, але невдало. Після чого хлопця забрали служити в Морфлот. Відслуживши три роки у Владивостоку, Ігор повернувся додому, пропрацював рік, а потім поїхав до Москви знов поступати в театральний. Удома Ігоря заспокоїв батько: «Ну, нічого, зате в Ленінграді поступиш». Так воно і вийшло. приїхав до Петербургу з України. Відслужив три роки у флоті і ще рік попрацював, а потім поїхав до Москви. Шулік, що набирав тоді акторський курс його запитав: "Ігор, а які у вас були оцінки?" -"Ну, трійки, і що?" - відповів Ліфанов, і його, звичайно, не прийняли. Повернувся додому, і отець сказав: "Ну, нічого, зате в Ленінграді поступиш". І дійсно, Петров в ЛГИТМіК узяв Ігоря відразу. Закінчивши Лгитмік, відразу ж був прийнятий в одну з кращих театральних труп. Більше десяти років пропрацював в БДТ ім. Р. А. Товстоногова. Але широкій аудиторії знайомий перш за все по ролях в серіалах. Ігор Ліфанов зіграв цілу банду найрізноманітніших лиходіїв - від ватажка до рядового кілера-одинака.
|
Народилася 18 квітня 1971 року. У 1991 році закінчила Школу-студію МХАТ (курс І. Тарханова). У 1992 році була прийнята в трупу театру «Сучасник». Грала в спектаклях: «Три сестри» (Ірина, Наташа), «Вишневий сад» (Ганна) «Зірки на уранішньому небі» (Марія), «Анфіса» (Ніночка) «Чотири рядки для дебютантки» (Коломба). Дебютувала на сцені Художнього театру в спектаклі «Ундіна» (Ундіна). У 2001 році Катерина Семенова була прийнята в трупу Московського художнього театру імені А.П.Чехова. Брала участь в телепроекті «Останній герой», «Великі Гонки». Ведуча телепередачі «Формула краси».
|
Комов Дмитро Анатолійович
Народився 11 серпня 1963 року в Місті Саратові. Батько офіцер Радянської армії, мати викладач французької мови, старший брат теж офіцер.
Вчився в Саратовському юридичному інституті, на судово-прокурорському факультеті, 1981-1984. Пішов з випускного курсу, тому що майже рік вже займався в театральній студії у режисера Саратовського театру юного глядача Федосєєва В.З. Поступив разом зі своєю дружиною Іриною в Саратовську державну консерваторію ім. Собінова, на театральний факультет (це був всього лише другий рік існування знаменитого Саратовського Слоновського театрального училища як ВУЗу), педагог Федосєєв в.З. Закінчив в 1988 році.
|
|
|