|
 ЯКОВЛЄВА
Марина Олександрівна
Народилася 01.04.1959 року
р. Зима обл. Іркутська
Заслужена артистка Росії (2000)
Народилася в Сибіру, в невеликому містечку Зима Іркутської області. У школі вона була відмінницею, її всі поважали. До сьомого класу Марина не мріяла стати актрисою, але кіно захоплювалася, збирала листівки з акторами. Дівчинка виховувалася на радянському кіно, і їй подобалися неординарні актриси: Надія Румянцева, Нонна Мордюкова, Інна Чурікова. З великим задоволенням дивилася військові фільми.
|
|
 НЄЄЛОВА
Марина Мстиславівна
Народилася 08.01.47 року в Ленінграді
Народна артистка РРФСР (1987)
Лауреат премії глядацьких симпатій на Бєлградському кінофестивалі (1975, за роль у фільмі "З тобою і без тебе")
Лауреат призу "Золота феміна" на Міжнародному фестивалі в Брюсселі (за роль у фільмі "З тобою і без тебе")
Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації "Премії за акторську роботу" за 1977 р.
Лауреат Державної премії РРФСР ним. братів Васильєвих (1981, за участь у фільмі "Осінній марафон")
Лауреат Державної премії СРСР (1990)
Премія "НІКА" в номінації "Актриса" (1993, за роль у фільмі "Ти у мене одна")
Премія "Тріумф" 2000 р.
Лауреат Державної премії РФ (2001, за роль Єлизавети в спектаклі "Граємо... Шіллера!)
|
|
 Ярмольник Леонід Ісаакович
Народився 22 січня 1954 року в місті Гродеково Приморського краю. У 1976 році закінчив Театральне училище ім. Б.В.Щукіна, курс Ю.В.Катіна-Ярцева.
У 1976-1984 роках - актор Театру на Таганці.
У кіно дебютував в 1974 році
Засновник і президент студії "L-клуб".
З 1993 року працює на телебаченні, куди його запросив Влад Лістьєв.
Вів програми:
* "L-клуб" - дебютна робота;
* "Золота лихоманка";
Був продюсером фільму "Московські канікули" (1995) і удостоївся призу "Золотий овен" як кращий продюсер року.
Лауреат Державної премії Росії (2001, за фільм "Барак").
|
|
 Малишева Ірина Валентинівна
15 лютого 1961
Закінчила Театральне училище ім. Б. В. Щукіна (1981). З 1981 - актриса Театру ім. А. С. Пушкіна. Батько - професор в Туполівському бюро, мама була співачкою, співала в хорімСоколова. На Мосфільм прийшла по оголошенню: "На головну дитячу роль потрібна дівчинка."
Дебют в кіно - у фільмі Сергія Соловьева в "Сто днів після дитинства".
Ролі в кіно:
Сто днів після дитинства (1975)
роль: Соня Загремухіна
Мене чекають на Землі (1976)
Принцеса на горошині (1976)
Туфлі із золотими пряжками (1976)
роль: Царівна Мар'юшка
|
|
 Народився 18 грудня 1957 року в Курську в сім'ї інженерів, вчився в музичній школі.
У 1973 році приїхав до Москви на канікули і потрапив на очі асистентові режисера Володимира Рогового, завдяки чому зіграв одну з центральних ролей у фільмі "Юнга Північного флоту".
Після закінчення в 1975 році школи він намагався вступати до творчих вузів Москви, але ні в один з них його не прийняли. У результаті Ігор Скляр опинився в числі студентів Ленінградського інституту театру, музики і кінематографії, на курсі Льва Додіна. Закінчивши в 1979 році ЛГИТМіК, Ігор Ськляр один сезон відпрацював в Томськом ТЮЗі, потім повернувся до Курська, відслужив в армії.
З 1983 р. - актор Ленінградського Малого драматичного театру.
|
|
 25 грудня 1965
Народився на Україні, в місті Миколаєві. Після закінчення школи Ігор зробив спробу поступити в театральний, але невдало. Після чого хлопця забрали служити в Морфлот.
Відслуживши три роки у Владивостоку, Ігор повернувся додому, пропрацював рік, а потім поїхав до Москви знов поступати в театральний.
Удома Ігоря заспокоїв батько: «Ну, нічого, зате в Ленінграді поступиш». Так воно і вийшло.
приїхав до Петербургу з України. Відслужив три роки у флоті і ще рік попрацював, а потім поїхав до Москви. Шулік, що набирав тоді акторський курс його запитав: "Ігор, а які у вас були оцінки?" -"Ну, трійки, і що?" - відповів Ліфанов, і його, звичайно, не прийняли. Повернувся додому, і отець сказав: "Ну, нічого, зате в Ленінграді поступиш". І дійсно, Петров в ЛГИТМіК узяв Ігоря відразу. Закінчивши Лгитмік, відразу ж був прийнятий в одну з кращих театральних труп. Більше десяти років пропрацював в БДТ ім. Р. А. Товстоногова. Але широкій аудиторії знайомий перш за все по ролях в серіалах. Ігор Ліфанов зіграв цілу банду найрізноманітніших лиходіїв - від ватажка до рядового кілера-одинака.
|
|
 Народився 11 жовтня 1963 року в м. Москва
У 1984 році закінчив Школу-студію МХАТ (курс І. Тарханова)
З 1986 року - артист МХАТ імені А.П.Чехова
Лауреат Всеросійського фестивалю авторської пісні ім. В. Грушина (1997г.)
З 1999 року - Заслужений артист РФ
Телеведучий:
з початку 1992 року - автор і ведучий програми «Рек-тайм», РТР
з 1993 року по грудень 1997 року - ведучий програми "Нічне життя міст миру", РТР
з січня 1996 року - ведучий (спільно з братом Вадимом Верником) програми «Суботній вечір із зіркою», РТР
з січня 2000 року - ведучий програми «Сьоме відчуття», ОРТ
у вересня 2002 року - «Добрий ранок на першому», ОРТ
2005г - ведучий програми «Для тебе», НТВ
|
|
 Народилася 18 квітня 1971 року.
У 1991 році закінчила Школу-студію МХАТ (курс І. Тарханова).
У 1992 році була прийнята в трупу театру «Сучасник».
Грала в спектаклях: «Три сестри» (Ірина, Наташа), «Вишневий сад» (Ганна)
«Зірки на уранішньому небі» (Марія), «Анфіса» (Ніночка)
«Чотири рядки для дебютантки» (Коломба).
Дебютувала на сцені Художнього театру в спектаклі «Ундіна» (Ундіна).
У 2001 році Катерина Семенова була прийнята в трупу Московського
художнього театру імені А.П.Чехова.
Брала участь в телепроекті «Останній герой», «Великі Гонки».
Ведуча телепередачі «Формула краси».
|
|
 Комов Дмитро Анатолійович
Народився 11 серпня 1963 року в Місті Саратові. Батько офіцер Радянської армії, мати викладач французької мови, старший брат теж офіцер.
Вчився в Саратовському юридичному інституті, на судово-прокурорському факультеті, 1981-1984. Пішов з випускного курсу, тому що майже рік вже займався в театральній студії у режисера Саратовського театру юного глядача Федосєєва В.З.
Поступив разом зі своєю дружиною Іриною в Саратовську державну консерваторію ім. Собінова, на театральний факультет (це був всього лише другий рік існування знаменитого Саратовського Слоновського театрального училища як ВУЗу), педагог Федосєєв в.З. Закінчив в 1988 році.
|
|
 Георгій Іванович Бурков народився 31 травня 1933 року в Пермі. У 1952 році він поступив на юридичний факультет Пермського університету, де провчився два роки. Одночасно з навчанням Георгій Бурков займався у вечірній студії при Пермському драматичному театрі. З 1954 року він став професійним актором, працював в театрі в Березняках, потім - в Пермському обласному театрі, в Кемеровському театрі. У 1964 році режисер Московського драматичного театру імені К.С. Станіславського Б. Львов-Анохін запросив Буркова в свою трупу. На сцені цього театру актор виступав до 1980 року, потім працював в Московському Художньому Академічному театрі, в Московському драматичному театрі імені Пушкіна, а з 1988 року він був художнім керівником Центру культури ім. В. М. Шукшина. У 1966 році Георгій Бурков вперше знявся в кіно, зігравши епізодичну роль в радянсько-польській картині "Зося". Через рік відбулася зустріч актора з режисером, який багато в чому визначив його творчий шлях в кіно, - Ельдар Рязанов запросив Буркова на невелику роль ретушера Петі в комедії "Зигзаг удачі". У фільмах Ельдара Рязанова Георгій Бурков і зіграв свої кращі ролі - в "Людях-розбійниках" похилого віку і в "Гаражі"; а також невеликі, але колоритні ролі в картинах "Про бідного гусара замовите слово" і "Жорстокий романс". Кращими стали і роботи актора в картинах, поставлених його іншому Василем Шукшиним, - забарвлена комічними фарбами роль "конструктора".
|
|
|
