Зірки вітчизняного кіно

Євгеній Евстігнєєв народився 9 жовтня 1926 в Нижньому Новгороді. Закінчив Горьковське театральне училище (1951). У 1951-1954 - актор Володимирського обласного драматичного театру. У 1956 закінчив Школу-студію ім. В.І.Немировича-Данченко при МХАТ і став актором цього театру. У 1957-1970 - актор театру «Сучасник», з 1970 - актор МХАТ. Л.Іванова, що закінчила Школу-студію МХАТ роком раніше, згадує: «Є.Евстігенєєв дуже любив програвання якійсь ситуації, знаходив несподівані, унікальні пристосування, робив це віртуозно, любив грати. Від нього виходила колосальна енергія, і тому він завжди запалював собою зал».

Євгеній Евстігнєєв стояв у витоків театру «Сучасник». У трупі «Єфремовського МХАТу», що саме формувалась Євстігнєєв став однією з ключових фігур. Він був зайнятий у всіх найважливіших постановках. Першою роллю Евстігнєєва в театрі стала роль Чернова в спектаклі "Вічно живі", яким відкрився «Сучасник» в 1956.

Георгій Олександрович Юматов народився 11 березня 1926 року в Москві. З шкільних років він мріяв стати моряком, тому серйозно займався спортом. У 1941 році Георгія Юматова зарахували у військово-морську школу.

Незабаром почалася війна, він почав рватися на фронт, і в 1942 році це йому вдалося. Служив Юматов юнгою на торпедних катерах, був рульовим. У складі частин Азовської і Дунайських флотилій він брав участь в багатьох боях, зокрема штурмі Ізмаїла, в узятті Бухареста, Будапешта, Відня, серед його бойових нагород - медаль Ушакова. Демобілізувався Георгій Юматов в травні 1945 року, а в 1946 році після випадкової зустрічі з Григорієм Александровим він опинився на знімальному майданчику фільму "Весна".

Народився 6 жовтня 1940 р. в м. Москві. Дружина - Говорова Тетяна Миколаївна, Заслужена артистка Росії, актриса театру імені М.Н.Єрмолової. Донька - Олександра (1967 р.н.), лікар. Внучка - Наташа.

Віктор Павлов народився в районі Арбату на Сивцевом Вражке. Дитинство припало на воєнні роки. Було голодним і холодним. Незабутній спогад тих років - прихід з війни батька - і він, п'ятирічний хлопчисько, обіймає його, вдихаючи запах батьківської гімнастерки. Особливою любов'ю Віктора були птахи, пристрасть до них він проніс крізь усе життя. Ці давні, важкі, суперечливі роки тепер згадуються з теплотою і ніжністю. Були багато друзів, починалося мирне, світле життя з надією на щастя.

Народився 25 червня 1943 року в місті Алма-Ата. Вчився спочатку в Алма-Аті, потім в Куйбишевському ТЮЗі, служив в армії. Три рази їздив поступати до Москви, але доучувався вже в Ярославлі. Потім повернувся в рідне місто. Актор Республіканського Академічного театру російської драми імені Лермонтова (Алма-Ата).
Володимир Толоконников - заслужений артист Республіки Казахстан.

Ролі в кіно:

Балкон (1988)
Котолуп Сильвер (1988)
Собаче серце (1988)
Гарем Степана Гуслякова (1989)
Романтик (1989)
Вовки в зоні (1990)
Кліщ (1990)
Ніч довгих ножів (1990)
Хмара-рай (1990)
Примара (1991)

28.07.1923, місто Уразов, Курська область - 17.09.1987, Москва

Актор, режисер, сценарист
Народний артист СРСР (1983). Лауреат Державної премії імені Братів Васильевих (1982, за роль у фільмі "Факти минулого дня")

Кіно

Володимир Басов закінчив режисерський факультет Вгика (1952, майстерня М.Ромма і С.Юткевича).

З 1952 - режисер і актор кіностудії "Мосфільм ".

Як актор дебютував у фільмі "Школа мужності" - 1954 (епізод), виконав більше 80-ти ролей в кіно.

Народився 2 липня 1961г.

У 1989г. закінчив ГИТИС (майстерня Е.А. Бистрицької, П.І. Холмського)

З 1984 по 2000гг. - актор Державного драматичного театру ім. М. Горького.
Був одним з творців Театру "Килимок".

Спектаклі і ролі:

* Качине полювання / Зілов
* Іванов / Боркин
* Одруження / Кочкарев
* Ціаністий калій / Енріке

Ролі в кіно:
Чоловіча робота 1, 2 (2001)
Зупинка на вимогу 2 (2001)
Олігарх (2002)
Повернення Мухтара (2003)
Злодії і повії, або Приз - політ в космос (2004)
Слуга Государева (2007)

Владімірова Валентина Харлампівна (22.11.1927 року - 23.03.1994 року)


Популярна виконавиця ролей жінок з народу, творець галереї образів селянок, і матерів. Кращі роботи у фільмах: «Голова», «Любушка», «Не забудь. станція Лугова», «Угрюм-ріка», «Білий Бім чорне вухо».

Валентина Владімірова родом з українського села Василівка. У 1944 році, після звільнення від фашистської окупації, дівчина разом із земляками будувала хати, орала в полі, доглядала за худобиною. Після війни відправилася до Харкова і поступила в інженерно-економічний інститут. Там же вперше опинилася в театрі як глядач і зрозуміла, що вибрала не ту професію.

Андрій Федорцов

Андрій Федорцов народився 13 серпня 1968 року в Ленінграді, батько його працював в НДІ, а мати була лікарем. У 1986 році він закінчив Ленінградське мореходне училище, плавав на вантажному судні. Потім відслужив в армії, пішов в запас сержантом, командиром мінно-підривного взводу. У 1989 році Андрій Федорцов закінчив фермерську школу, засновану в Петербурзі за сприяння італійців. З 1992 року почав випускати поетичний для літератури журнал "Мансарда", був членом редколегії, потім - директором видавництва "Мансарда". Пропрацювавши на громадських засадах актором в студії "Слід" при дитячому будинку, Андрій Федорцов поступив в Санкт-петербурзьку театральну академію, яку і закінчив в 1996 році. Згодом актор працював в Академічному театрі комедії ім. Н.П.Акимова, був зайнятий в спектаклі "Алхіміки" і в постановках для дітей "Чарівник Смарагдового міста", "Урфін Джус і його дерев'яні солдати" (Страшила), "Коник-Горбоконик" (Коник-Горбоконик). Через декілька років спробував себе в бізнесі, організувавши фірму по торгівлі товарами для тварин. В даний час грає в декількох антрепризних спектаклях. У кіно Андрій Федорцов дебютував в 1993 році у фільмі Дмитра Астрахана "Ти у мене одна", виконував в основному епізодичні ролі. Дізнаватися актора почали після невеликої ролі - радіорежисера Степана в знаменитому "Братові" (1998) Олексія Балабанова, вона принесла йому премію фестивалю акторів кіно "Сузір'я". Широкою популярністю і глядацькою любов'ю Андрій Федорцов зобов'язаний ролі Васи Рогова в серіалі "Убойна сила".

Дзюба Олександр Євгенійович
Олександр Дзюба народився 5 червня 1975 року на Україні в р. Мелітополі. У 1993-1997 рр. вчився в Київському Державному Інституті Театрального Мистецтва ім. И.К. Карпенка-Карого (КГИТІ), майстерня Різниковича. У 1994-1996 рр. - актор Державного Академічного Російського Драматичного Театру ім. Лесі Українки в м. Києві. Грав в спектаклі «Школа скандалу» по п'єсі Р. Шеридана «Школа лихослів'я», режисер-постановник М.Ю. Різникович. У 1997-1999 рр. - актора московського театру Романа Віктюка. Брав участь в антрепризі «Бульвар Сансет», (за сценічною версією В. Денисова кінофільму Біллі Уайлдера), в спектаклях: «Соломія. Дивні ігри Оскара Уайльда», «Пробудження весни» Франка Ведекинда. У 1999-2001 рр. - педагог Акторської Студії і режисер Державного Російського Драматичного Театру Естонії в м. Таллінні, де поставив як режисера спектакль «Мауглі» Радьярда Киплінга і грав в нім. З 2001 року по теперішній час - актор театру Р. Віктюка. Грає в спектаклях: «Соломія. Дивні ігри Оскара Уайльда», «Майстер і Маргарита. Сни Івана Бездомного», «Заводний апельсин», «Мою дружину звуть Моріс!», «Нетутешній сад. Рудольф Нурєєв».
У 2003 році грав в дипломному спектаклі режисера-аспіранта «Центру Мейерхольда» Олександра Потужного «Філоктет».
Акторські роботи в кіно і на телебаченні: телевізійний спектакль «Цей симпатичний біс» по повісті Миколи Хвильового «Іван Іванович», телесеріали: