Зірки вітчизняного кіно

Народився 10 листопада 1951 року в звичайній сім'ї в місті Орєхово-Зуєво Московській області. У 1970 році закінчив школу. Пройшов службу в Радянській армії. У 1974 році поступив в ГИТИС. У 1978 році Віктор Сухоруков закінчив ГИТИС (курс В. П. Остальського, педагог Л. Князева). Після закінчення ГИТИСу Віктор виїхав до Ленінграда і поступив в Театр комедії імені Н. П. Акімова.

У житті актора був важкий період: через надмірне захоплення вином в 1982 році Сухорукова звільняють з трупи, без права влаштування на роботу терміном на півроку. На декілька років він випадає з професії, бідує, бродяжить. В цей час йому доводилося працювати вантажником, посудомийником, хліборізом. Але знайшов в собі сили повернутися і, змінивши декілька театрів Ленінграду, знов опинився в трупі Театру Комедії. Лише у 1986 році Сухоруков, нарешті, був прийнятий в Театр імені Ленінського комсомолу. Тут він зіграв в спектаклях: «Одруження Белугіна» (1987), «Дракон» (1988), «Та є здоровою дурість!» (1991), «Діти райка» (1991). У кіно Віктор Сухоруков до кінця 80-х років XX століття був абсолютно не затребуваний

Народився 6 жовтня 1940 р. в м. Москві. Дружина - Говорова Тетяна Миколаївна, Заслужена артистка Росії, актриса театру імені М.Н.Єрмолової. Донька - Олександра (1967 р.н.), лікар. Внучка - Наташа.

Віктор Павлов народився в районі Арбату на Сивцевом Вражке. Дитинство припало на воєнні роки. Було голодним і холодним. Незабутній спогад тих років - прихід з війни батька - і він, п'ятирічний хлопчисько, обіймає його, вдихаючи запах батьківської гімнастерки. Особливою любов'ю Віктора були птахи, пристрасть до них він проніс крізь усе життя. Ці давні, важкі, суперечливі роки тепер згадуються з теплотою і ніжністю. Були багато друзів, починалося мирне, світле життя з надією на щастя.

Владислав Ігнатович Стржельчик
Vladislav Strzhelchik
( 31.01.1921 року [Петроград (Санкт-Петербург)]- 14.02.1995 року )
Росія (russia)

Він міг грати практично все: від бойовиків і пригод до драми і класики, від музичних фільмів до комедій і фільмів для дітей.

У 1947 році закінчив студію при БДТ ім. М.Горького.

Перший успіх, популярність пришли до В.І.Стржельчику в кінці 1940-х: критика відзначила його Грекова в спектаклі "Вороги"(1948). Потім були цілий ряд ролей в костюмних п'єсах: у "Дівчині з глеком"(1949), Рюї Блаз в однойменній п'єсі (1952), в "Слузі двох панів" (1953), в "Викритому чудотворцеві" (1955).

28.07.1923, місто Уразов, Курська область - 17.09.1987, Москва

Актор, режисер, сценарист
Народний артист СРСР (1983). Лауреат Державної премії імені Братів Васильевих (1982, за роль у фільмі "Факти минулого дня")

Кіно

Володимир Басов закінчив режисерський факультет Вгика (1952, майстерня М.Ромма і С.Юткевича).

З 1952 - режисер і актор кіностудії "Мосфільм ".

Як актор дебютував у фільмі "Школа мужності" - 1954 (епізод), виконав більше 80-ти ролей в кіно.

Валерій Золотухин народився 24 червня 1941 р.
Закінчив відділення музичної комедії Державного інституту театрального мистецтва ім. А.В.Луначарського (1963). У 1963-1964 - актор Академічного театру ім. Моссовета, з 1964 - Театру драми і комедії на Таганці.
Народний артист РРФСР (1987).

Дитинство Валерія Золотухіна пройшло в Алтайському селі з поетичною назвою "Швидкий витік". Найяскравіше, що він пам'ятає з того періоду, і що, врешті-решт, сплавило його характер, рішучий і дзвінкий, як дамаська сталь - це дитинство на милицях. Семирічним хлоп'ям вивалився він з вікна другого поверху і сильно ударив коліно. Не відразу надали йому допомогу, та і допомога ця вийшла неправильною - від стегна до щиколотки закували ногу в гіпс. На щастя під цим панциром завелися воші, і хлопчисько олівцем розчесав набряк. Гіпс довелося зняти. А інакше б Валерій на все життя залишився б калікою.

Андрій Федорцов

Андрій Федорцов народився 13 серпня 1968 року в Ленінграді, батько його працював в НДІ, а мати була лікарем. У 1986 році він закінчив Ленінградське мореходне училище, плавав на вантажному судні. Потім відслужив в армії, пішов в запас сержантом, командиром мінно-підривного взводу. У 1989 році Андрій Федорцов закінчив фермерську школу, засновану в Петербурзі за сприяння італійців. З 1992 року почав випускати поетичний для літератури журнал "Мансарда", був членом редколегії, потім - директором видавництва "Мансарда". Пропрацювавши на громадських засадах актором в студії "Слід" при дитячому будинку, Андрій Федорцов поступив в Санкт-петербурзьку театральну академію, яку і закінчив в 1996 році. Згодом актор працював в Академічному театрі комедії ім. Н.П.Акимова, був зайнятий в спектаклі "Алхіміки" і в постановках для дітей "Чарівник Смарагдового міста", "Урфін Джус і його дерев'яні солдати" (Страшила), "Коник-Горбоконик" (Коник-Горбоконик). Через декілька років спробував себе в бізнесі, організувавши фірму по торгівлі товарами для тварин. В даний час грає в декількох антрепризних спектаклях. У кіно Андрій Федорцов дебютував в 1993 році у фільмі Дмитра Астрахана "Ти у мене одна", виконував в основному епізодичні ролі. Дізнаватися актора почали після невеликої ролі - радіорежисера Степана в знаменитому "Братові" (1998) Олексія Балабанова, вона принесла йому премію фестивалю акторів кіно "Сузір'я". Широкою популярністю і глядацькою любов'ю Андрій Федорцов зобов'язаний ролі Васи Рогова в серіалі "Убойна сила".

Народився 6 травня 1932 року в Москві. Батько - Борис Мойсейович. Мати - Любов Олександрівна. Дочка - Надія, закінчила економічний факультет Вгика. Внук - Костянтин (1998 р.н.).

Батьки Олександра Білявського із-за революційних подій в країні і громадянської війни, що послідувала за ними, здобули лише початкову освіту, але зробили все можливе, щоб їх діти - старший Олександр, Ольга і молодший Анатолій - отримали вищу.

Дитинство Олександра пройшло в роки війни. Йому рано довелося випробувати і труднощі, і знегоди, але проте він не втратив жодного року навчання і в 1949 році закінчив московську школу № 468. Величезне значення для духовного розвитку і людського становлення хлопця грали повчання строгої бабусі Устинії Сергіївни, а також шкільне знайомство, яке потім перейшло в багаторічну дружбу, з Павлом Зубовим, сином відомого діяча радянської культури Василя Павловича Зубова. Зараз в Москві на будинку по В. Комуністичній вулиці, який до революції цілком належав цій сім'ї, встановлена меморіальна дошка. Сім'я Зубових дуже багато додала до того духовного становлення майбутнього артиста, яке почалося в його великій і дружній сім'ї.

Олексій Чадов народився 2 вересня 1981 року в Москві. У шкільні роки займався в театральній студії. Працював офіціантом і барменом. Закінчив Вище театральне училище імені М.С.Щепкіна, де займався в майстерні В.П.Селезньова. Дебютом в кіно для молодого актора стала головна роль Івана Єрмакова у фільмі Олексія Балабанова "Війна" (2002). За цю роботу Олексій Чадов був відмічений призом Міжнародного кінофестивалю в Монреалі в номінації "Кращий актор". Весною 2004 року на екрани вийшов фільм про Велику Вітчизняну війну "На безіменній висоті", одну з провідних ролей в ньому зіграв Олексій Чадов. Літом того ж року відбулася прем'єра фантастичної картини Тимура Бекмамбетова по роману Сергія Лукьяненко "Нічний Дозор", в ній актор зіграв вампіра Костю. У 2005 році Олексій Чадов зіграв в продовженні "Нічного Дозору" - фільмі "Денний Дозор".

Фільмографія:
Слуга государев (2007) (22.02.2007)
Живий (2006) (21.09.2006)
Граф Монтенегро (2006) (30.03.2006)
Денний дозор (2005) (01.01.2006)
9 рота (2005) (29.09.2005)
Нічний дозор (2004) (08.07.2004)
Ігри метеликів (2004) (01.04.2004)
Війна (2002) (14.03.2002)

ЛЬОВТОВА
Марина Вікторівна

27.04.1959, Нерюктяйський наслег Мегино-кангаласського району Якутської АССР - 27.02.2000, селище Розбрати Одінцовського району Підмосков'я

Заслужена артистка Росії

Дочка лікарів

Марина Льовтова народилася 27 квітня 1959 р. У Нерюктайськом наслезі Мегіно-кангаласького району Якутської АССР, в сім'ї лікарів. Саме сюди розподілили її батьків, що закінчили 1-й Медичний інститут в Пітері. Так вже вийшло, що в цьому невеликому селищі вони були єдиними лікарями, так що пологи довелося приймати тату. Не дивно, що він так перехвилювався, що навіть спочатку не міг і зміркувати, хто ж у нього народився - дочка або син.