Зірки вітчизняного кіно

Анна Самохина (Anna Samohina) - 14.01.1963 р., Росія (Russia).

Моє дитинство не можна назвати безхмарним. Виросла я в Череповці. Промисловий район, суцільні заводи. Тато працював сталеливарником, пив, як і всі навколо, і до тридцяти двом років перетворився на алкоголіка. Ви представляєте, що таке жити в сім'ї, де батько вічно спить п'яний, а прокидаючись, починає наводити лад?!

Батько нас не бив, до цього, слава богу, не доходило, але з похмілля його долало дике озлоблення, і він починав "виховувати" нас з сестрою: перевіряти щоденники, прискіпуватися... Спочатку ми жили в сімейному гуртожитку. Фотографій того часу не залишилося, але я добре пам'ятаю, як ми з сестрою спали на кухні. На поверсі дванадцять кімнат, загальна кухня, в кутку - два матраци, на яких сплять дві маленькі дівчатка - одній п'ять років, другий трохи більше рік. Нас, як собачат, підгодовували хто чим міг. Жах, звичайно.

Народився в Москві 31 грудня 1930 року

Народився 31 грудня 1930 року в Москві. Отець - Кузнецов Борис Сергійович. Мати - Кузнецова Евдокія Давидовна.

Батько Анатолія Кузнецова мав дві освіти: бухгалтерську і театрально-вокальну. Закінчивши ЦИТІС (нині ГИТІС), він був солістом в ансамблі Кнушевицького, в роки Великої Вітчизняної війни працював у військових ансамблях, виїжджав на фронт, згодом отримав запрошення в оперну трупу Великого театру, де і працював довгі роки.

У дитинстві і юнацтві Анатолій вчився в музичній школі, а потім, володіючи непоганими вокальними даними, витримав іспити в Музичне училище імені Іполітова-Іванова, на вокальний факультет.

Крім батьків в становленні його життєвого шляху непряму участь брав його двоюрідний брат - Михайло Артемьевіч Кузнецов, відомий і улюблений глядачами артист кіно. На той час у нього за плечима вже були фільми «Машенька» Райзмана і Габріловича і «Іван Грізний» Ейзенштейг.

Якубов Олексій Андрійович

Народився 12 квітня 1960 року в Москві. Закінчив ГИТИС в 1980 році (курс О. Табакова). У 1980-85 роках працював в Дитячому музичному театрі. У театрі "Сатирикон" з 1985 року.
Заслужений артист Росії.
Ролі: Шекспір ("Що наше життя?"), Фарцовщик ("Обличчя"), Ліхос ("Геркулес і Авгієві стайні"), Табак ("Мауглі"), Екстраваганц ("Багдадський злодій"), Король ("Голий король"), Пан Діафуарус ("Уявний хворий"), Рагно ("Сирано де Бержерак"). Граф Альбафьоріта ("Господиня готелю"), Керівник ("Перетворення"), Петро ("Ромео і Джульєта"), Ведучий ("Шоу-сатирикон"), Джекоб-Гачок ("Трьохкопійчана опера"), Старий Отрапа ("Жак і його пан"), Розенкранц, Могильник ("Гамлет"), Батько Амброуз ("Слуги і сніг"), Директор, Дрізд ("Шантеклер"), Дезідеріо ("Синьйор Тодеро господар"), Юсов ("Прибуткове місце"), Шпріх ("Маскарад").

Народилася 28 серпня 1948
Померла 15 травня 2005

За наслідками опитів журналу «Радянський екран» визнана кращою актрисою 1977, 1981, 1984 років.
Лауреат Держ. премії СРСР (1984 - за театральну роботу)
Лауреат Держ. премії РРФСР ім. бр. Васильєвих (1980 - за участієв у фільмі «Осінній марафон»)
Народна артистка РРФСР (1986).
Орден "За заслуги перед Вітчизною" IV ступеня (1998).
Премія МКФ "Схід - Захід" в номінації "За кращий жіночий образ" (2000, Баку).

Катерина Гусєва (09.07.76) народилася в сім'ї кравця і держслужбовця. Мама Тамара Михайлівна працює головним інспектором в адміністративно-технічній інспекції міста Москви, а тато Костянтин Васильович майстерний кравець. У дитинстві Катін тато грав на скрипці (саме з його скрипкою багато років опісля вона знялася в гучному серіалі «Бригада») і одночасно займався в хокейній секції, чим вразив свого музичного педагога, який ставив йому руку. Молодша сестра Каті Анастасія закінчила педагогічний університет і, здобуваючи другу освіту на псих. факультеті, працює методистом дитячого садка.

Вже в 4 роки Катя потрапила в групу по спортивній гімнастиці для резервної збірної СРСР. Пробувала себе у фігурному катанні і плаванні. Сім років до закінчення школи прозаймалась танцями в грузинському національному ансамблі «Колхіда», з яким гастролювала по різних країнах і навіть виступала на сцені Великого театру.

Народилась 14 жовтня в Москві в сім'ї актриси Наталії Арінбасарової і художника-постановника, живописця Миколи Двігубського. Актриса, режисер. Закінчила ВГИК і Вищі режисерські курси, майстерню А.Мітти. Як актриса знімалася в картинах: “Хагі-трагер” і “ Трам-тарарам, або бухти-барахти” Е.Уразбаєва, “Ретро утрьох” П.Тодоровського і “Ідеальна пара” А.Сурікової. Як режисер зняла документальні стрічки: “Росія. Начало”, “Гуру”, а також серіали: “Неодружені”, “Бідна Настя”, “Дорога Маша Березіна”.

Чиркова Євгенія Євгеніївна

Народилася в Краснодарі 29 жовтня 1974 року.
Закінчила Університет культури і мистецтв і Музичне училище ім. Римського-Корсакова.
Вчиться на першому курсі режисерського факультету ГИТИСа (майстерня С.Голомазова) за фахом актор драматичного театру і кіно.

Працювала на радіо ХІТ-ФМ. На телебаченні вела розважальні програми.
Вела «Вісті» на РТР, «Сьогодні» на НТВ, «Новини» на РБК.

Євгеній Евстігнєєв народився 9 жовтня 1926 в Нижньому Новгороді. Закінчив Горьковське театральне училище (1951). У 1951-1954 - актор Володимирського обласного драматичного театру. У 1956 закінчив Школу-студію ім. В.І.Немировича-Данченко при МХАТ і став актором цього театру. У 1957-1970 - актор театру «Сучасник», з 1970 - актор МХАТ. Л.Іванова, що закінчила Школу-студію МХАТ роком раніше, згадує: «Є.Евстігенєєв дуже любив програвання якійсь ситуації, знаходив несподівані, унікальні пристосування, робив це віртуозно, любив грати. Від нього виходила колосальна енергія, і тому він завжди запалював собою зал».

Євгеній Евстігнєєв стояв у витоків театру «Сучасник». У трупі «Єфремовського МХАТу», що саме формувалась Євстігнєєв став однією з ключових фігур. Він був зайнятий у всіх найважливіших постановках. Першою роллю Евстігнєєва в театрі стала роль Чернова в спектаклі "Вічно живі", яким відкрився «Сучасник» в 1956.

Георгій Олександрович Юматов народився 11 березня 1926 року в Москві. З шкільних років він мріяв стати моряком, тому серйозно займався спортом. У 1941 році Георгія Юматова зарахували у військово-морську школу.

Незабаром почалася війна, він почав рватися на фронт, і в 1942 році це йому вдалося. Служив Юматов юнгою на торпедних катерах, був рульовим. У складі частин Азовської і Дунайських флотилій він брав участь в багатьох боях, зокрема штурмі Ізмаїла, в узятті Бухареста, Будапешта, Відня, серед його бойових нагород - медаль Ушакова. Демобілізувався Георгій Юматов в травні 1945 року, а в 1946 році після випадкової зустрічі з Григорієм Александровим він опинився на знімальному майданчику фільму "Весна".