Георгій Дрозд народився на Україні. У 1963-му закінчив Київський інститут театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого. Працював в Одеському російському драматичному театрі, Ризькому академічному театрі російської драми, з 1988 року (з перервами) - в Київському (тепер - Національному) академічному театрі російської драми імені Лесі Українки. Серед основних зіграних ролей - Григорій («Григорій Мелехов» по Шолохову), Джері («Що трапилося в зоопарку» Олбі), Лопахін («Вишневий сад» Чехова), Нерон («Театр часів Нерона і Сенеки» Радзінського), Макмерфі («Пролітаючи над гніздом зозулі» по Кизі), Подсєкальников («Самовбивця» Ердмана), Крапп («Фернандо Крапп написав мені цей лист» Дорста). Знявся в більш ніж 50 фільмах. |
|
 Валерій Золотухин народився 24 червня 1941 р.
Закінчив відділення музичної комедії Державного інституту театрального мистецтва ім. А.В.Луначарського (1963). У 1963-1964 - актор Академічного театру ім. Моссовета, з 1964 - Театру драми і комедії на Таганці.
Народний артист РРФСР (1987).
Дитинство Валерія Золотухіна пройшло в Алтайському селі з поетичною назвою "Швидкий витік". Найяскравіше, що він пам'ятає з того періоду, і що, врешті-решт, сплавило його характер, рішучий і дзвінкий, як дамаська сталь - це дитинство на милицях. Семирічним хлоп'ям вивалився він з вікна другого поверху і сильно ударив коліно. Не відразу надали йому допомогу, та і допомога ця вийшла неправильною - від стегна до щиколотки закували ногу в гіпс. На щастя під цим панциром завелися воші, і хлопчисько олівцем розчесав набряк. Гіпс довелося зняти. А інакше б Валерій на все життя залишився б калікою.
|
Ім'я: Анатолій Руденко
Дата народження: 7 жовтня 1982 року
Місто: Москва
Закінчив: ВТ ім. Щукіна (2004 г)
Дипломний спектакль:"Абрикосовый рай" "Зойкина квартира"
Театральні постановки: "Школа любові" (Театр Російської Армії, 2006г.)
Акторські роботи:
"Прості істини" (2001 рік)
"П'ятий ангел"
"Честь маю" (2003 рік)
"Вони танцювали одну зиму"
"Злодійка"
"Бідна Настя" (2003 рік)
"Каменськая - 2"
"Привіт, дурила!" (1996 рік)
"Фейєрверк"(2003 рік)
"Жінки в грі без правил" (2004 рік)
"Дорога Маша Березіна" (2004 рік)
"Близнюки" (2005 рік)
"Дві долі-2" (2005 рік)
Толя народився в сім'ї акторів, але збирався стати ким завгодно, аби не йти по стопах батьків. Мамі довелося хитрістю заманити його на заняття по акторській майстерності. А далі розбурхалася самолюбність. В результаті поступив в Щукінське училище. найперша яскрава роль Толика - Діма Коропов в серіалі "Прості істини". Це був старт. Потім послідували такі картини, як "П'ятий ангел", "Честь маю", "Вони танцювали одну зиму", "Злодійка", "Бідна Настя", "Каменськая - 2", "Привіт, дурила!". У 2004 році Дещиця запросили на зйомки серіалу "Дорога Маша Березіна". Стас став найпривабливішим персонажем Толі і збільшив число його шанувальниць у декілька разів! На зйомках "Дорогої Маші Березіной" Толя познайомився з молодою актрисою Анною Горшковою, а в кінці 2004-початку 2005 вони зіграють красиву пару в продовженні що полюбилось багатьом глядачам фільму "2 долі". Толя дуже добрий і чесний. На питання, чи є у нього мрія, він відповів "Вони періодично збуваються!". Якби у нього був шанс, він би нічого в собі не змінив. У дитинстві Толя хотів місяцехід. =) А зараз він бажає всім своїм поклонникам і прихильницям повного, цікавого і інтенсивного життя! |
Народився 24 липня 1950 року в селі Велике Вітно Вітебської області в Білорусії.
Закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії (1975).
З 1975 - актор кіностудії "Ленфільм".
Вже на другому курсі почав зніматися в кіно. Перша роль, зіграна студентом Анатолієм Рудаковим, роль Осиніна в картині режисера Бірмана "Я служу на кордоні".
До 1993 року Анатолій Рудаков активно знімався в кіно, але почався дуже складний час в кінематографі 90-х років.
Довелося шукати собі застосування, пробувати свої сили в іншому.
В даний час він є віце-президентом Сестрорецької Асоціації малих інститутів ВАТ "Самі" |
|
 ФРЕЙНДЛІХ
Аліса Бруновна
Народилася 08.12.1934, Ленінград
Батьки
Мама Аліси Фрейндліх, Ксенія Федорівна Федорова, змолоду жила в Пскові, брала участь в художній самодіяльності. Потім вона переїхала до Ленінграда, вчилася на драматичних курсах Ленінградського театру робочої молоді (ТРАМ). Там же Ксенія Федорівна познайомилася з актором Бруно Фрейндліхом.
Бруно Артурович був вихідцем з німців. Це були художники-склодуви, яких Петро I привіз до Росії починати склодувну справу. З тих пір вони тут і осіли.
У 1934 році народилася Аліса. Вона згадує: «Я народилася в будинку на Ісаакієвській площі. З вікон наший квартири був добре видний собор, а в п'яти хвилинах ходьби від будинку стояв знаменитий Мідний вершник, і відкривався захоплюючий душу своїй якоюсь надкрасою вид на Неву. Чарівність мого міста з дитинства увійшла до душі і зачарувала на все подальше життя.»
|
|
 Народився 6 травня 1932 року в Москві. Батько - Борис Мойсейович. Мати - Любов Олександрівна. Дочка - Надія, закінчила економічний факультет Вгика. Внук - Костянтин (1998 р.н.).
Батьки Олександра Білявського із-за революційних подій в країні і громадянської війни, що послідувала за ними, здобули лише початкову освіту, але зробили все можливе, щоб їх діти - старший Олександр, Ольга і молодший Анатолій - отримали вищу.
Дитинство Олександра пройшло в роки війни. Йому рано довелося випробувати і труднощі, і знегоди, але проте він не втратив жодного року навчання і в 1949 році закінчив московську школу № 468. Величезне значення для духовного розвитку і людського становлення хлопця грали повчання строгої бабусі Устинії Сергіївни, а також шкільне знайомство, яке потім перейшло в багаторічну дружбу, з Павлом Зубовим, сином відомого діяча радянської культури Василя Павловича Зубова. Зараз в Москві на будинку по В. Комуністичній вулиці, який до революції цілком належав цій сім'ї, встановлена меморіальна дошка. Сім'я Зубових дуже багато додала до того духовного становлення майбутнього артиста, яке почалося в його великій і дружній сім'ї.
|
|
 Народився 13.10.1984, Челябінськ
У серіал «Солдати» Максим Мальцев потрапив, будучи студентом ГИТИСа, де навчався на факультеті естрадної режисури у Валерія Гаркаліна. Пройшовши кастінг, Мальцев був затверджений на роль рядового Антона Папазогло, добродушного, наївного, і жахливо нетямущого хлопця. Перед тупістю цього солдата втрачаються види, що навіть бачили, «діди».
|
|
 Ірина Апексімова народилася 13 січня 1966 року у Волгограді, в сім'ї музикантів. Тато працював в музичній школі, мама Світлана Яківна - головним хормейстером в театрі музкомедії. Ірина була другою дитиною в сім'ї. Її старший брат Валерій Свет (син мами Ірини від першого браку) в 70-і роки організував у Волгограді один з перших ВІА.
Батьки в дочці душі не чаїли. "У неї були незвичайно красиві плаття, Світлана Яківна одягала Іру краще за всіх. Шила їй вбрання, десь діставала модні речі, балувала дочку як могла", - розповідала подруга Апексимової.
У Ірину були закохані багато хлопчиськ. Чорненька, струнка дівчинка з дивно красивими очима, вона привертала до себе увагу. Виділялася вона і своїм характером - жвава, смілива, весела, компанійська. Любила ігри хлопчиськ. Сама Апексимова якось призналася в інтерв'ю, що була в дитинстві жахливою хуліганкою, ходила разом з хлопчиськами битися школа на школу і вважала ганьбою отримувати "п'ятірки".
|
|
 Народився - 27 квітня 1927
Помер - 25 червня 1999
Заслужений артист РРФСР (1978).
Дитинство у майбутнього артиста було важке. Виховувався без батька. Мати працювала санітаркою в пологовому будинку. А сам він з початку війни трудився на заводі «Фрезер», обточував болванки для артилерійських снарядів.
У 1943 році відбулася подія, що в корені перевернула життя майбутнього артиста, - він написав лист Сталіну, в якому просив послати його вчитися в театральне училище. І трапилося неймовірне: з Кремля прийшов папір: «Направити товариша Моргунова Е. А. для надходження в театр імені Таїрова як актор допоміжного складу». Проте в театрі юне дарування попрацювало не довго. В кінці 1944 року він перейшов на акторський факультет ВГИКу, в майстерню Сергія Герасимова.
Грошей новоспеченому студентові катастрофічно не вистачало, і він їздив на суспільному транспорті безкоштовно. А робив це так. Входив в автобус і голосно говорив: «Громадяни пасажири, приготуйте квитки» - і статечно йшов по салону, перевіряючи їх. Потім виходив і сідав в інший автобус. Так і доїжджав до інституту.
|
|
 Народився 6 жовтня 1940 р. в м. Москві. Дружина - Говорова Тетяна Миколаївна, Заслужена артистка Росії, актриса театру імені М.Н.Єрмолової. Донька - Олександра (1967 р.н.), лікар. Внучка - Наташа.
Віктор Павлов народився в районі Арбату на Сивцевом Вражке. Дитинство припало на воєнні роки. Було голодним і холодним. Незабутній спогад тих років - прихід з війни батька - і він, п'ятирічний хлопчисько, обіймає його, вдихаючи запах батьківської гімнастерки. Особливою любов'ю Віктора були птахи, пристрасть до них він проніс крізь усе життя. Ці давні, важкі, суперечливі роки тепер згадуються з теплотою і ніжністю. Були багато друзів, починалося мирне, світле життя з надією на щастя.
|
|
|
