Зірки вітчизняного кіно

ФРЕЙНДЛІХ
Аліса Бруновна

Народилася 08.12.1934, Ленінград

Батьки

Мама Аліси Фрейндліх, Ксенія Федорівна Федорова, змолоду жила в Пскові, брала участь в художній самодіяльності. Потім вона переїхала до Ленінграда, вчилася на драматичних курсах Ленінградського театру робочої молоді (ТРАМ). Там же Ксенія Федорівна познайомилася з актором Бруно Фрейндліхом.
Бруно Артурович був вихідцем з німців. Це були художники-склодуви, яких Петро I привіз до Росії починати склодувну справу. З тих пір вони тут і осіли.
У 1934 році народилася Аліса. Вона згадує: «Я народилася в будинку на Ісаакієвській площі. З вікон наший квартири був добре видний собор, а в п'яти хвилинах ходьби від будинку стояв знаменитий Мідний вершник, і відкривався захоплюючий душу своїй якоюсь надкрасою вид на Неву. Чарівність мого міста з дитинства увійшла до душі і зачарувала на все подальше життя.»

Народився 6 травня 1932 року в Москві. Батько - Борис Мойсейович. Мати - Любов Олександрівна. Дочка - Надія, закінчила економічний факультет Вгика. Внук - Костянтин (1998 р.н.).

Батьки Олександра Білявського із-за революційних подій в країні і громадянської війни, що послідувала за ними, здобули лише початкову освіту, але зробили все можливе, щоб їх діти - старший Олександр, Ольга і молодший Анатолій - отримали вищу.

Дитинство Олександра пройшло в роки війни. Йому рано довелося випробувати і труднощі, і знегоди, але проте він не втратив жодного року навчання і в 1949 році закінчив московську школу № 468. Величезне значення для духовного розвитку і людського становлення хлопця грали повчання строгої бабусі Устинії Сергіївни, а також шкільне знайомство, яке потім перейшло в багаторічну дружбу, з Павлом Зубовим, сином відомого діяча радянської культури Василя Павловича Зубова. Зараз в Москві на будинку по В. Комуністичній вулиці, який до революції цілком належав цій сім'ї, встановлена меморіальна дошка. Сім'я Зубових дуже багато додала до того духовного становлення майбутнього артиста, яке почалося в його великій і дружній сім'ї.

Ірина Апексімова народилася 13 січня 1966 року у Волгограді, в сім'ї музикантів. Тато працював в музичній школі, мама Світлана Яківна - головним хормейстером в театрі музкомедії. Ірина була другою дитиною в сім'ї. Її старший брат Валерій Свет (син мами Ірини від першого браку) в 70-і роки організував у Волгограді один з перших ВІА.

Батьки в дочці душі не чаїли. "У неї були незвичайно красиві плаття, Світлана Яківна одягала Іру краще за всіх. Шила їй вбрання, десь діставала модні речі, балувала дочку як могла", - розповідала подруга Апексимової.

У Ірину були закохані багато хлопчиськ. Чорненька, струнка дівчинка з дивно красивими очима, вона привертала до себе увагу. Виділялася вона і своїм характером - жвава, смілива, весела, компанійська. Любила ігри хлопчиськ. Сама Апексимова якось призналася в інтерв'ю, що була в дитинстві жахливою хуліганкою, ходила разом з хлопчиськами битися школа на школу і вважала ганьбою отримувати "п'ятірки".

Народилася 01.03 (29.02) 1948, Відень, Австрія
Звідки беруться героїні
Ірина Купченко народилася у Відні, де служив її батько. Незвичність долі їй була задана з народження: одна з найкрасивіших, привабливіших і загадковіших російських актрис народилася 29 лютого. Оскільки далеко від Батьківщини вдачі були простіші, то її мамі вдалося умовити чиновників записати дочці «нормальну» дату народження - 1 березня. Так це і пишеться у всіх довідниках і енциклопедіях.

Звичайне дитинство дочки військового проходило в переїздах з гарнізону в гарнізон, поки сім'я остаточно не влаштувалася в Києві, який Ірина називає «містом дитинства». Там вона одного разу пішла в Палац піонерів записуватися в який-небудь гурток. І записалася спочатку в театральний, а потім і в гурток кінооператорів. Крім того, Іра займалася танцями і марила про кар'єру балерини. Проте дочкці військового і вчительки англійської мови нічого було і мріяти про акторську професію - хіба це відповідне заняття для серйозної дівчини? Про те, щоб не послухатися батьків, Ірина навіть подумати не могла, і після закінчення школи в 1965 поступила на Романо-германське відділення інязу Київського університету ім. Т. Шевченка.

Народився - 27 квітня 1927
Помер - 25 червня 1999

Заслужений артист РРФСР (1978).

Дитинство у майбутнього артиста було важке. Виховувався без батька. Мати працювала санітаркою в пологовому будинку. А сам він з початку війни трудився на заводі «Фрезер», обточував болванки для артилерійських снарядів.
У 1943 році відбулася подія, що в корені перевернула життя майбутнього артиста, - він написав лист Сталіну, в якому просив послати його вчитися в театральне училище. І трапилося неймовірне: з Кремля прийшов папір: «Направити товариша Моргунова Е. А. для надходження в театр імені Таїрова як актор допоміжного складу». Проте в театрі юне дарування попрацювало не довго. В кінці 1944 року він перейшов на акторський факультет ВГИКу, в майстерню Сергія Герасимова.
Грошей новоспеченому студентові катастрофічно не вистачало, і він їздив на суспільному транспорті безкоштовно. А робив це так. Входив в автобус і голосно говорив: «Громадяни пасажири, приготуйте квитки» - і статечно йшов по салону, перевіряючи їх. Потім виходив і сідав в інший автобус. Так і доїжджав до інституту.

Народився 19 лютого 1947 року.
Заслужений артист Росії.
Актор Московського драматичного театру ім. Н.В.Гоголя.

Ролі в кіно:

Хмари (1973)
Життєва справа (кіноальманах) (1976)
Поки коштують гори (1976)
Де ти, любов? (1980)
Мелодія на два голоси (1980)
Державний кордон (1980-1988)
Викрадення століття (1981)
Третій вимір (1981)

Євгеній Евстігнєєв народився 9 жовтня 1926 в Нижньому Новгороді. Закінчив Горьковське театральне училище (1951). У 1951-1954 - актор Володимирського обласного драматичного театру. У 1956 закінчив Школу-студію ім. В.І.Немировича-Данченко при МХАТ і став актором цього театру. У 1957-1970 - актор театру «Сучасник», з 1970 - актор МХАТ. Л.Іванова, що закінчила Школу-студію МХАТ роком раніше, згадує: «Є.Евстігенєєв дуже любив програвання якійсь ситуації, знаходив несподівані, унікальні пристосування, робив це віртуозно, любив грати. Від нього виходила колосальна енергія, і тому він завжди запалював собою зал».

Євгеній Евстігнєєв стояв у витоків театру «Сучасник». У трупі «Єфремовського МХАТу», що саме формувалась Євстігнєєв став однією з ключових фігур. Він був зайнятий у всіх найважливіших постановках. Першою роллю Евстігнєєва в театрі стала роль Чернова в спектаклі "Вічно живі", яким відкрився «Сучасник» в 1956.

Народився 6 жовтня 1940 р. в м. Москві. Дружина - Говорова Тетяна Миколаївна, Заслужена артистка Росії, актриса театру імені М.Н.Єрмолової. Донька - Олександра (1967 р.н.), лікар. Внучка - Наташа.

Віктор Павлов народився в районі Арбату на Сивцевом Вражке. Дитинство припало на воєнні роки. Було голодним і холодним. Незабутній спогад тих років - прихід з війни батька - і він, п'ятирічний хлопчисько, обіймає його, вдихаючи запах батьківської гімнастерки. Особливою любов'ю Віктора були птахи, пристрасть до них він проніс крізь усе життя. Ці давні, важкі, суперечливі роки тепер згадуються з теплотою і ніжністю. Були багато друзів, починалося мирне, світле життя з надією на щастя.

28.07.1923, місто Уразов, Курська область - 17.09.1987, Москва

Актор, режисер, сценарист
Народний артист СРСР (1983). Лауреат Державної премії імені Братів Васильевих (1982, за роль у фільмі "Факти минулого дня")

Кіно

Володимир Басов закінчив режисерський факультет Вгика (1952, майстерня М.Ромма і С.Юткевича).

З 1952 - режисер і актор кіностудії "Мосфільм ".

Як актор дебютував у фільмі "Школа мужності" - 1954 (епізод), виконав більше 80-ти ролей в кіно.